У лабораторії досить шумно – працює сортувальна машина. Цей апарат сортує черв'яків за кольором. Колір виказує генетичну мутацію черв'яка. Простим оком помітити нічого не можна, оскільки черв'яки мікроскопічні малі. Їх майже не видно на скляних пластинках, які вставляють в апарат. Таким чином науковці намагаються зрозуміти, чому ми, люди, старіємо.

А почалося все з черв'яка C.elegans. У 80-х роках вченим вдалося за допомогою генетичних маніпуляцій в десять разів збільшити тривалість його життя. Досліди засвідчили, що старіння має генетичний компонент і що цим процесом можна маніпулювати. Черв'як з його короткою тривалістю життя в три-чотири тижня дуже добре підходить для таких досліджень, оскільки можна простежити розвиток кількох поколінь.

Лікування хвороб старості

Тим часом науковцям вдалося значно просунутися в своїй роботі. За допомогою своїх досліджень вони сподіваються знайти також методи лікування хвороб, пов'язаних зі старінням. «Коли ми зрозуміємо, чому ми старіємо, тоді нам, можливо, вдасться щось знайти, аби покращити загальний фізичний стан людини у віці», - каже науковий координатор Ральф Петрі.

Тварини в природі рідко досягають такого віку, коли б у них виникали старечі хвороби. В людини ж ситуація зовсім інша. За допомогою медичного прогресу й покращення гігієни ми живемо дедалі довше. У Німеччині, наприклад, очікувана тривалість життя встановила черговий рекорд. Кожний другий чоловік, що народився нині, доживе до 80 років, а кожна друга жінка відсвяткує ще й своє 85-річчя.

Демографічні зміни

«Якщо подивитися на демографічний розвиток, то ми бачимо, що впродовж минулих 150 років середній вік людини з кожною декадою збільшувався на приблизно два з половиною роки. І поки що не видно, щоб такий розвиток наштовхнувся на свої межі», - зауважує Петрі. А у віці людині доводиться дедалі частіше мати справу й з старечими хворобами.

Тому дослідження старіння особливе велике значення нині має для провідних індустріальних країн, адже саме там зараз спостерігаються потужні демографічні зміни. Хоча виникнення подібних проблем експерти передрікають і для інших регіонів планети: «Колись з такою проблемою зіштовхнеться й Китай, - переконаний Петрі. – Не омине ця проблема ані Індії, ані Бразилії, ані Аргентини. Ця проблема пошириться на всі країни - тільки дещо пізніше».

Повністю зупинити старіння?

Наслідки демографічного старіння відчуває вже й Інститут імені Макса Планка. В країні забракло науковців. «Імміграція – це для нас важлива тема, оскільки ми абсолютно залежимо від неї. У нас сто працівників представляють понад 20 різних національностей», - розповідає Ральф Петрі з кельнського відділення Інституту імені Макса Планка.

Чи не можна вирішити проблему браку науковців шляхом продовження життя тим, хто ще працює, як черв'якам - разів у десять? Можливо й можна, каже Петрі. Однак він радить подумати й про вірогідні наслідки: «Чи можете собі уявити життя в шлюбі з однією людиною впродовж 350 років?»

Автор: Ґенна Кетельс / Володимир Медяний
Редактор: Леся Юрченко