Новий закон «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» суттєво розширює перелік підстав, на основі яких особа може отримати офіційний статус біженця. Зокрема вписано термін «інші причини», що визначені міжнародним законодавством. Суттєвою перевагою є також норма щодо збереження і возз’єднання сімей біженців, коли діти автоматично отримують статус, який має один з його батьків (ідеться про неповнолітніх). Цього не було у попередньому законі, зазначила в коментарі Deutsche Welle експерт з дотримання прав біженців, керівник Благодійного фонду «Рокада» Наталія Гуржій.

Соціальні переваги

Згідно з новим законом, окрім статусу біженця прохач тепер зможе отримати й інші форми захисту – так званий «додатковий» і «тимчасовий» захист. Закон має також кілька соціальних переваг, зауважує експерт. Ідеться насамперед про спрощену процедуру при працевлаштуванні та навчанні, що сприяє кращій інтеграції біженців. «Закон – це добре. Але одним законом життя біженців і шукачів притулку не поліпшити, - переконана співрозмовниця. Його втілення потребує часу, інструкцій, підзаконних актів, які має видати Державна міграційна служба країни, а відповідний департамент досі не сформовано», - каже Гуржій.

Приміром, правозахисники нерідко звертаються до вузів з проханням про зарахування на навчання дітей біженців, однак вищі навчальні заклади відмовляють, мотивуючи це тим, що закон, мовляв, є, але механізму виконання не прописано. Невирішеною залишається також проблема із забезпеченням біженців соціальним житлом, гідними умовами проживання в пунктах утримання тощо. Адже на офіційну зарплату у півтори тисячі гривень сім'я біженців не зможе винайняти жодного помешкання, каже голова фонду.

Практика під питанням

Наскільки закон виконуватиметься, за словами Гуржій, залежатиме також від судової системи. Адже багато прохачів притулку після того, як отримали відмову від державних органів влади щодо надання їм такого статусу, оскаржують їх згодом у судах. Утім, через судову реформу країна втратила багато професійних і обізнаних у цій сфері суддів, зауважує правозахисниця. На отримання статусу біженця прохачеві часто доводиться чекати роками, каже Гуржій. Лише 10 відсотків таких клопотань в Україні, за даними Управління верховного комісара ООН, отримують позитивну відповідь. Станом на сьогодні статусом біженця володіють 2,5 тисячі осіб, і ще близько трьох тисяч чекають на розгляд.

Водночас експерти зазначають, що новий закон не гарантує захисту від жорстокого поводження з прохачами притулку. Не передбачено також подальшого захисту осіб, які не отримали позитивної відповіді у службі міграції, а процедуру примусового видворення з країни прописано дуже звужено.

Автор: Галина Стадник
Редактор: Христина Ніколайчук