Нова суперечка очевидна. Ба більше - вона зависла в повітрі. Суперечка між Росією та Туреччиною, між Росією та США. У Москви візит віце-президента США Джо Байдена до Анкари уже викликав "глибоку стурбованість". Американський політик у Туреччині закликав сирійських курдів відійти на схід від Євфрату. "Ми рішуче підтримуємо дії турецької армії", - сказав Байден після зустрічі із турецьким президентом Реджепом Таїпом Ердоганом. Дотепер Москва, як і Вашингтон, підтримувала сирійських курдів.

Російське МЗС розкритикувало операцію турецьких збройних сил у Сирії через те, що вона не була узгоджена з Дамаском. Головний дипломат Росії Сергій Лавров заявив про подальшу "деградацію конфлікту", а також про можливість нових жертв серед цивільного населення та загострення етнічного протистояння між курдами і арабами.

Масштаби просування невідомі

При цьому плани гучного вторгнення нових турецьких друзів, за даними російської газети "Комерсантъ", "були відомі щонайменше російській розвідці. Але не такого розмаху, який здивував усіх у Москві".

Російський експерт Олександр Васильєв з Інституту сходознавства сказав DW, що до нового конфлкту ще далеко. "Надто трагічним виявився досвід росіян та турків після збиття російського військового літака. Турки засвоїли урок. Туреччина дуже зацікавлена у покращенні відносин з Росією", - пояснює він. На це, додає експерт, вказує і нещодавній візит президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана до Санкт-Петербурга. "Йдеться передусім про потужні еконмічні інтереси Туреччини. Для неї на кону стоїть більше, аніж у Росії", - додає Васильєв.

Новий клин на обрії

Це вторгнення, однак, показує: у Сирії кожна сторона переслідує власні інтереси, визнає Васильєв. Турки та американці прагнуть запобігти просуванню курдів вглиб заходу Сирії, що Анкара вважає небезпечним. Росіяни у свою чергу демонстративно підтримували курдів під час замороження відносин з Туреччиною, перш за все, щоб втерти носа Анкарі. Зараз же протистояння закінчилося. Виступ проти курдів може вбити новий клин в оновлену взаємну приязнь росіян і турків.

Не варто забувати і про сирійського лідера Башара Асада. Хоча турки і готові терпіти його як голову держави на (не)визначений перехідний період, невідомо, коли цьому буде покладено край. Москва бачить це інакше. Для Росії президент Асад - єдиний легітимний керівник Сирії. Російські військові щоденно підтримують урядові сили.

Турецьке вторгнення до Сирії стало для Москви неприємним сюрпризом. Він показав, що надії на реальне зближення позиції Росії та Туреччини у сирійському питанні - дочасні.