Через політичні та юридичні баталії довкола проекту "Північний потік-2" Єврокомісія (ЄК) запропонувала поширити дію законодавства Євросоюзу і на газогін, який планують прокласти напряму з Росії до Німеччини дном Балтійського моря. У Комісії наголосили, що ця ініціатива не ставить за мету "запобігти спорудженню якихось нових трубопроводів". Однак визнали, що зараз вона матиме практичний вплив лише на "Північний потік-2", оскільки він на доволі просунутій стадії реалізації.

Новий газопровід планують завершити до кінця 2019 року. Це буде друга гілка, яку хочуть прокласти паралельно до першої - "Північного потоку", - яку було запущено у 2011-12 роках. Однак саме проект другої гілки викликав запеклу боротьбу. Якщо Берлін прихильно ставиться до проекту, то Польща та Балтійські країни вбачають в ньому загрозу.

Все заради конкуренції

У середу, 8 листопада, Єврокомісія внесла свою пропозицію змінити Газову директиву, яка є частиною Третього енергопакета ЄС. Цей пакет законодавчих актів, запроваджених у 2009 році, спрямований на забезпечення вільної конкуренції та безпеки поставок на електричному та газовому ринках Євросоюзу.

Як повідомляла DW, існують різні погляди, чи підпадає "Північний потік-2" під дію Третього енергопакета. Юридична служба Ради ЄС вважає, що ні, правовий висновок Польщі містить протилежний висновок. У ЄК говорять про "правовий вакуум". Віце-президент Єврокомісії Марош Шефчович, представляючи пропозицію, наголосив, що не хотів би, аби "такий важливий трубопровід було побудовано у правовому вакуумі або лише відповідно до російського законодавства".

У Єврокомісії наголошують, що ця пропозиція забезпечить, щоб усі трубопроводи, які ведуть у ЄС, "експлуатувалися так само прозоро та були доступними для інших операторів".

Наслідки змін

Для цього Єврокомісія хоче змінити визначення поняття "інтерконектор". У чинній Директиві воно означає трубопроводи, які пов'язують газотранспортні системи держав-членів ЄС. У проекті змін, який є у розпорядженні DW, це визначення пропонують поширити і на газопроводи, які зв'язують ЄС з третіми країнами. Щоправда, лише на ту секцію, яка розташована на території Євросоюзу.

Це означає, що на акціонера "Північного потоку-2" - "Газпром" - це не матиме жодного впливу. Для самого ж проекту це означатиме, що запустити трубопровід можна буде лише якщо він відповідатиме вимогам Третього енергопакета. Домовлятися про них тоді будуть Німеччина і Росія. І закріпити виконання положень Третього енергопакета треба буде у відповідній міжурядовій угоді - це підтвердило DW і джерело в Єврокомісії.

Чи готовий "Газпром" продовжувати проект в разі набуття чинності змін? В прес-службі його доньки Nord Stream 2 AG сказали, що поки не можуть оцінити це, адже ще аналізують пропозицію Єврокомісії, а також виходять з того, що проект нормально реалізується.

Експерт європейського аналітичного центру Bruegel Ґеорґ Цахманн (Georg Zachmann) зауважує, що "цілковита реалізація Третього енергопакета не забезпечить, що "Північний потік-2" не побудують". Адже чисто юридично російська сторона може реалізувати і відділення оператора трубопроводу від виробника газу, і прописати доступ до труби різним виробникам. "Але практично, вірогідно, що лише "Газпром" і далі матиме експортну монополію на газ". Третій аспект Третього енергопакета - прозоре регулювання тарифів - також не стане великою перепоною, оскільки і "Північний потік-2", і "Газпром" - у російській власності. "Тому для Росії не матиме великого значення, високі чи низькі тарифи, бо вони, у підсумку, сплачуватимуться з лівої кишені у праву", - пояснює Цахманн.

Позиції сторін

Єврокомісія вважає, що "Північний потік-2" не сприяє цілям ЄС з диверсифікації джерел постачання, оскільки "він може дозволити одному постачальнику ще більше посилити свою позицію на ринку газу ЄС". Під цим, очевидно, мається на увазі Росія. Крім того, в Єврокомісії переконані, що спорудження "Північного потоку-2" може "поставити під загрозу наявні шляхи транспортування, особливо Україною". В середу в Комісії наголосили, що "ЄС продовжить підтримувати, щоб імпорт російського газу траспортувався через Україну".

І тому Єврокомісія, хоча і запропонувала зміни до законодавства, не відмовляється і від своєї попередньої ініціативи. А саме, у червні вона звернулася до Ради ЄС надати їй мандат вести переговори з Росією про ключові принципи "Північного потоку-2". Питання поки перебуває на розгляді.

В уряді Німеччини неодноразово повторювали, що не бачать "ні правових підстав, ні потреби" надавати Єврокомісії мандат на переговори. Сам "Північний потік-2" Берлін вважає цілковито приватним економічним проектом. Як зауважив один з німецьких дипломатів у розмові з DW, додатковий маршрут постачання газу до ЄС - завжди краще.

Експерт з енергетики брюссельського аналітичного центру CEPS Крістіан Еґенгофер (Christian Egenhofer) зазначає, що "оскільки "Газпром", як видається, платить за більшу частину проекту, це фантастична комерційна угода". Саме тому, за його інформацією, канцлерка Німеччини Анґела Меркель (Angela Merkel) прихильна до проекту, "але ніколи не була надто активно залучена". Активнішими були соціал-демократи, однак після виборів до Бундестагу вони заявили, що перейдуть в опозицію. Інші ж учасники коаліції, про яку зараз домовляються в Німеччині, або відкрито проти "Північного потоку-2" (Зелені), або скептичні до нього (ВДП).

Які шанси?

Аби підсолодити свою пропозицію для Берліна, Єврокомісія передбачила винятки з пропонованих норм для вже наявних газопроводів. Чинна Директива передбачає звільнення від виконання її норм для нових трубопроводів, якщо це сприятиме конкуренції та безпеці на ринку. Остаточне рішення про це - за Єврокомісією. Натомість щодо винятків для наявних газопроводів вирішуватиме та держава ЄС, на території якої газопровід з третьої країни підключено до європейської мережі. Цей момент буде важливим для Німеччини з огляду на наявну першу гілку "Північного потоку".

У представництві ФРН при ЄС заявили, що триває змістовне вивчення пропозиції. Те саме стосується і Польщі. Однак один з польських дипломатів сказав DW про "позитивний сигнал" від Єврокомісії, адже він має внести ясність у правову ситуацію. Також він висловив сподівання, що і Європарламент, і Рада ЄС швидко зможуть домовитися про зміни.

Саме ці дві інституції будуть вирішувати долю пропозиції. Марош Шефчович сподівається, що зроблять вони це за спрощеною процедурою. В Європарламенті, за його словами, "є сильна підтримка цього підходу". Найбільше ж питання, чи вдасться ініціативі ЄК зібрати кваліфіковану більшість серед урядів держав Євросоюзу.