Стаття Кримінального кодексу Російської Федерації про відповідальність за заклики до сепаратизму стала в Криму інструментом переслідування інакодумців. Ця стаття набула чинності в травні 2014 року - через півтора місяця після анексії півострова Росією. За журналістами настала черга керівників забороненого в Росії Меджлісу кримських татар.

"Відмовлятися від своїх слів не буду"

Звинувачення за статтею 280.1, яка передбачає покарання аж до позбавлення волі на п'ять років, було, зокрема, пред'явлено заступнику голови Меджлісу Ільмі Умерову. Сталося це 19 травня 2016 року - на наступний день після траурних заходів пам'яті жертв депортації кримськотатарського народу. Приводом для порушення справи стало інтерв'ю політика кримськотатарському телеканалу ATR, який веде мовлення з території материкової України.

За даними слідства, Умеров "публічно звернувся до необмеженої кількості осіб із закликами до здійснення дій, спрямованих на повернення Республіки Крим під юрисдикцію України".

Саме в постанові слідчого цитується вислів Умерова про те, що "треба змусити Росію вийти з Криму, Донбасу і Луганська" і його вимога повернути кордони України "назад, на те саме місце".

Ільмі Умеров - один з небагатьох членів Меджлісу, які продовжують публічно висловлювати свою незгоду з анексією Криму. У коментарі для DW Умеров заявив, що винним себе не вважає: "Територіальну цілісність порушила сама Російська Федерація, що вторглася на територію України, вчинивши низку незаконних дій: введення збройних формувань, референдум про приєднання Криму і Севастополя і багато, багато іншого". Умеров підкреслив, що виступає за статус Криму як "кримськотатарської автономії в складі України". "Відмовлятися від своїх слів не буду", - додав він.

Журналісти під прицілом

Справа про сепаратизм, порушена щодо Умерова, в Криму - не перша. Місяцем раніше під приціл прокуратури потрапив відомий на півострові журналіст, в минулому кореспондент української газети "День", а нині пенсіонер Микола Семена.

Причиною для розслідування послужила приписувана йому стаття "Блокада - перший необхідний крок до звільнення Криму". Вона була опублікована під псевдонімом на інтернет-порталі "Крим. Реалії", проекті української служби "Радіо Свобода". Після допиту слідчий обрав журналісту запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд. В рамках цієї справи в квартирі Семени, а також ще у шести кримських журналістів і блогерів пройшли обшуки і допити.

Першу справу про заклики до сепаратизму прокуратура Криму порушила ще в березні 2015 року. Її фігурантом стала кримська журналістка Анна Андрієвська. Приводом послужила її стаття в інтернет-виданні "Центр журналістських розслідувань" про волонтерів батальйону "Крим", який бере участь в бойових діях на Донбасі. Зараз Андрієвська проживає в Києві, куди перебралася з Сімферополя незабаром після анексії Криму. Кримінальна справа проти неї досі на стадії розслідування.

Крим і Північна Корея

Один з кримських журналістів, який попросив не називати його імені, вважає, що тиск на представників незалежних ЗМІ з боку силових відомств буде посилюватися. "Не в інтересах російської та кримської влади об'єктивна інформація з Криму", - пояснив він DW.

Заступник голови Незалежної медіа-профспілки України Андрій Яницький, який раніше мешкав у Севастополі, вважає, що незалежна журналістика в Криму закінчилася ще в лютому-березні 2014 року, після чого почався етап "підпільної журналістики".

"Винятком можна назвати період, коли вже за російської влади діяли кримськотатарські медіа. Вони проти російського статусу Криму не виступали, але в інших питаннях намагалися бути максимально об'єктивними. Такий рівень правди виявився для нинішньої влади небезпечним. Ці медіа прикрили", - зазначив Яницький в коментарі для DW.

Проте він переконаний: низка кримінальних справ проти кримських журналістів і активістів навряд чи призведе до інформаційної ізоляції півострова. "У сучасному світі створити повністю закриту від преси територію неможливо фізично. Якщо вже уряду Північної Кореї це не вдалося, то владі Криму теж не вдасться", - підкреслив Яницький.