Зрештою, все може відбутися блискавично, написав ще два роки тому економіст Баррі Айхенгрін з університету Берклі. На початку 20-го століття доларові США знадобилося лише 10 років, щоби перетворитися з регіональної на глобальну валюту. Щось подібне цього десятиліття може статися й з китайським юанем. "Навіть, якщо ставити під сумнів те, що Шанхай 2020-го року стане міжнародним фінансовим центром, а юань провідною валютою - усе ж тенденція вже очевидна". Домовленості між Китаєм та Японією щодо розрахунку в юанях, які сторони досягли у різдвяні дні грудня, відродили ці ідеї.

«Символічний політичний крок»

Товарообіг між другою та третьою за величиною світовими економіками 2010-го року склав 260 мільярдів євро.  Японські інвестори можуть купувати також китайські цінні папери. "Це серйозний політичний крок", - каже Лі-Макіяма Госук з Європейського центру політичної економіки в Брюсселі. "Таким чином валютні ризики беруть на себе і японські фірми". Досі японські й всі інші закордонні фірми, розраховуючись з китайськими підприємствами, спочатку мали обмінювати гроші на долари, а потім переводити їх в юані. Будь-які коливання курсу становили ризик для компаній.

Китай вже докладає зусиль задля утвердження позицій юаня на світових ринках. Починаючи від 2010-го року, цінні папери в юанях випускаються й у Гонконзі. Деякі банки в Нігерії та Бразилії вже створили власні валютні резерви в юанях. "Інтернаціоналізація юаня відбувається в нас на очах. Це підтверджує й приклад Японії", - каже один з інвесторів. 

Вже недалеко до конвертованості

У майбутньому Лондон й Сінгапур теж можуть випустити цінні папери в юанях. Китайський Центробанк збирається неспішно розширювати географію юаня. "Тренд - це лібералізація. Китайська валюта вже недалека від того, щоби бути вільно конвертованою", - каже голова китайського Центробанку Жу Хіачуань. Це означає, що будь-яка валютна інвестиція може бути конвертованою в юань за ринковим курсом.

Поки, втім, важко передбачити, коли юань може набути статусу вільно конвертованою валюти. Хоча китайська економіка з її високим експортом - друга в світі, а Пекін є важливим торгівельним партнером на світових ринках, досі його валюта там не відігравала помітної ролі. Юань не дотягує навіть до одного відсотка від кількості усіх глобальних валютних трансакцій. Китай боїться відпускати юань у вільне плавання, адже ця хвиля може принести й чималий спекулятивний капітал на місцевий ринок.

Отже, курс юаня встановлює не ринок, а Центробанк країни, який й обмежує його рамками співвідношення до курсу американського долара. Для переказу грошей з Китаю необхідно чимало дозволів. Інвестиції китайських фірм закордоном або ж навпаки вимагають отримання двох дозволів. Спочатку треба дістати дозвіл на ведення діяльності, а відтак Центробанк має дозволити обмін юанів на долари.

«Два дитячі кроки»

"Інтернаціоналізація юаня означала б відкриття китайських фінансових ринків для міжнародних інвесторів", - каже американський економіст Баррі Айхенгрін. Урядові довелося б відійти від кредитування банків, а державні підприємства й влада б на місцях мали б дбати про суворіші бюджетні правила та утриматися від встановлення низького курсу юаню задля стимуляції експорту. Іншими словами "Це стало б фундаментальною зміною у китайській моделі розвитку", - передбачає Айхенгрін.

Тому люди, які особливо старанно заощаджують, вочевидь, не скоро витягнуть свої накопичення з під подушки й понесуть їх обмінювати на купюри з портретом Мао Цзедуна. "Угода з Японією це два дитячі кроки на шляху, довжиною у сто миль", - каже Лі-Макіяма Госук з Європейського центру політичної економіки в Брюсселі.

Автор: Матіас Белінгер, Дмитро Каневський
Редактор: Володимир Медяний