Італія лише кілька років тому: гігантський борг, стагнація економіки і нездатність скоротити видатки в роздутому державному секторі виглядали як фактори, що можуть спричинити економічну депресію і потягти за собою весь Євросоюз. Коли інвестори, які наввипередки втікали з країни, та хор голосів експертів, що передрікали загибель італійської економіки, заспокоїлися, третя за величиною економіка Єврозони і далі дивиться у своє майбутнє з невпевненістю, затягнувши паски.

Чинція зі своїми сестрами тримає історичну кондитерську на півночі Риму. Вона була у Греції у короткій відпустці. До Риму повернулася, аби до кінця літа продовжувати працювати. Кілька років тому родина Чинції припинила слідувати багаторічній священній римській традиції закривати магазин на місяць у серпні. "Люди просто більше не їдуть влітку у відпустку і залишаються в місті, - розповідає вона. - В умовах економічної кризи ми не можемо дозволити собі втрачати клієнтів, закриваючись навіть на тиждень".

Пішли в минуле ті дні, коли кондитерська процвітала завдяки постійним клієнтам, які могли регулярно витрачалися на тістечка і торти з кожної особливої нагоди. "З настанням рецесії нам довелося попрацювати, аби розширити свою клієнтську базу, тому що кожен став дуже, дуже обережним щодо зайвих витрат. У нас тепер купують щось надзвичайне, а решту готують удома".

Нова норма?

Як і більшість італійців, Чінція адаптується до нових реалій. Вона пережила економічний спад, не звільняючи працівників. Як і багато італійців, вона розглядає зміни не як тимчасовий крок назад, а як нову норму. І це - незважаючи на слабкі ознаки нещодавнього економічного поліпшення. Промислове виробництво в Італії у минулому кварталі зросло на три відсотки, переважно завдяки й досі важливим для країни секторам: автомобіле- й машинобудуванню.

Прем'єр-міністр Італії Маттео Ренці поступове економічне зростання вважає доказом успішної політики його уряду, який зменшив оподаткування інвестицій і зарплат, а також запровадив бонус у 80 євро в оподаткуванні людей із низьким доходом. Ренці, зокрема, оголосив про падіння рівня безробіття і збільшення кількості довготермінових контрактів на роботу.

Однак багато спостерігачів називають такі висловлювання політичними вихилясами, бо велика кількість людей припинили звертатися до центрів зайнятості і статистика просто більше на зараховувала їх до безробітних. А довготермінові контракти не є доказом створення нових робочих місць, просто люди, які вже мали роботу, змінювали тип свого контракту.

Навіть невеликий підйом промислового виробництва можна пояснити зовнішніми факторами, такими як падіння цін на нафту, ослаблення євро, яке допомогло експорту, а також доступні позики та низькі процентні ставки через приплив готівки внаслідок інтервенції Європейського центробанку. Такі фактори справді можуть змінити економічну ситуацію фактично за одну ніч.

Новий договір

Молодий та енергійний Ренці випромінює почуття впевненості у тому, що італійська економіка перебуває на підйомі. Цього тижня він оголосив про "договір з італійцями" щодо скорочення податків на загальну суму більше 50 мільярдів євро протягом найближчих п'яти років, включно із ліквідацією спірного податку на перший придбаний будинок.

Однак державний борг Італії, що сягає 130 відсотків обсягу національного виробництва - другий показник у Європі після Греції. І попри підтримку Ренці заклику Греції до ЄС щодо менш жорсткої економії і фокусування на збільшенні допомоги, коли прийшов час, він закликав Афіни прийняти пропозицію Брюсселя. Ренці добре усвідомлював те, що Італія була за крок від втрати 40 мільярдів євро прямих позик у разі оголошення дефолту Греції і виходу країни з Єврозони.

У той час, як багато італійців залишаються розчарованими тим, що державний сектор країни є неефективним, податковий тягар і корупція зберігається, вони не вірять, що Італія може бути наступною Грецією.

Ефект доміно

"Ризик для Італії зберігатиметься, якщо великі фінансові інституції вирішать атакувати країну, - вважає колишній член Кабінету лівоцентристської коаліції й експерт Альфонсо Пекораро. - Це сталося кілька років тому, коли вони думали, що ми не достатньо сильні. Тепер, коли ми здійснили деякі перетворення, в Італії є відчуття стабільності, бо ми сказали "так" змінам, яких від нас вимагали фінансові інституції". Альфонсо Пекораро, як і багато італійців, найбільше турбується через грецьку кризу і її вплив на ситуацію в ЄС. "Європейський проект був побудований на солідарності, спільному зростанні й уникненні війни. Зараз ми спостерігаємо щось на кшталт економічної війни між Німеччиною та Грецією, - констатує експерт. - Однак, звісно, нам треба сказати грекам: ви маєте почати реформи".

Шеф-кухарка римської кондитерської Чинція погоджується з цим судженням. Вона тільки-но повернулася з відпустки на грецьких островах і каже, що не може згадати хоч один випадок, коли їй запропонували чек після оплати послуг у ресторані чи готелі. "Італія має свої проблеми, - каже вона, - однак у Греції ще довгий шлях попереду, щоб наздогнати решту Європи чи хоча б Італію".