1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Фейки про коронавірус - "рука Москви"?

Йоша Вебер | Михайло Бушуєв
5 серпня 2020 р.

Дані західних спецслужб і нові дослідження вказують на те, що Росія намагається дестабілізувати західні демократії, поширюючи фейки про коронавірус. DW провела розслідування.

Фейкові новини про коронавірус
Фото: picture-alliance/Chromorange/C. Ohde

Ласкаво просимо у світ фейків і вигадок про коронавірус! У цьому світі коронавірус зображено цілеспрямованим актом біологічного тероризму, за допомогою якого НАТО прагне боротися з Росією. Натомість подальше поширення коронавірусу в Італії вдалося зупинити тільки завдяки допомозі Росії. А можна зустріти й запевнення, що російська вакцина проти коронавірусу вже давно розроблена й готова для застосування. Є й інші твердження, що, скажімо, миття рук жодним чином не зарадить, щоб запобігти пандемії. Поширюється й думка, що COVID-19 - це звичайна хвиля грипу, а за всім цим криються плани глобального панування, котрі виношує Білл Гейтс.

Через страх перед коронавірусом вже давно світом поширилася ще одна епідемія, котру називають "інфодемією". Відколи світом став поширюватися коронавірус Sars-Cov-2, рясним цвітом розрослися теорії змови, фейкові повідомлення і плітки. Подібно до справжнього вірусу, "інфодемія" так само заражає людину і може призвести до небезпечних наслідків. Водночас достеменні масштаби цієї епідемії напівправди та неправди стають дедалі очевиднішими, а сили, що стоять за нею, - дедалі помітнішими.

"Мета - послабити ЄС"

Відтоді як став поширюватися вірус, істотно посилилася боротьба за вплив і популярність на цифрових інформаційних платформах. "Пандемія - ідеальне живильне середовище для дезінформації", - визнав Пітер Стано в інтерв'ю DW. "Мета - підірвати та послабити ЄС", - пояснив він.

Стано - прессекретар Європейської служби зовнішньополітичної діяльності й до сфери його обов'язків входить протидія дезінформації та гібридним загрозам. Відколи вірус потрапив до Європи, його команда вже зареєструвала понад 600 випадків дезінформації про коронавіруси в базі даних EUvsDisinfo - і це лише ті, що пов'язані з ЄС.

Арсенал цифрової дезінформації різноманітний. Приміром, підривається довіра до систем охорони здоров'я, діячі й політики, які ухвалюють важливі рішення, зображуються слабкими, демократичні інститути - недієздатними, а Європа - розділеною.

Іноді заяви та факти вириваються з контексту і перекручуються, а подекуди відверто і нахабно поширюється брехня. Такі дії здатні посіяти сумніви й навіть наражати на небезпеку життя людей.

Значний розмах поширення фейків

Приміром, у Бельгії, Великобританії та Нідерландах доходило до випадків вандалізму щодо веж мобільного зв'язку. До цього призвела поява фейкових повідомлень про те, що новий стандарт мобільного зв'язку 5G сприяє поширенню COVID-19. А коли ставиться під сумнів доцільність гігієнічних правил та норм, як-от миття рук або дотримання мінімальної відстані, "такі повідомлення можуть бути смертельно небезпечними", застерігає Стано.

Одна з підпалених вандалами веж мобільного зв'язку в ВеликобританіїФото: Getty Images/AFP/O. Scarff

На його думку, особливо від поширення дезінформації щодо коронавірусу постраждали країни Західних Балкан. Там "гравці російської пропаганди намагаються створити невизначеність і перешкодити запланованому вступу в ЄС", вважає Стано. Хоча чітких доказів ефективності пропагандистських методів не існує, дещо усе ж вказує на це.

У недавньому дослідженні науковці Оксфордського університету змогли довести, що російські державні інфомовники та ЗМІ відіграють провідну роль у висвітленні теми коронавірусу. Статті й повідомлення цих російських ЗМІ на тему коронавірусу, які публікувалися французькою, німецькою та іспанською мовами, мали значно вищий середній показник поширення й обговорення в соцмережах, ніж статті в провідних національних засобах масової інформації, як-от Le Monde, Der Spiegel, El País.

Один зі співавторів цього дослідження - німець Крістіан Швітер (Christian Schwieter) - пояснює: "Такі ЗМІ як Russia Today (RT) чимало повідомляють про соціальні протести та проблеми, що хвилюють. Емоційні репортажі породжують більше відгуків у соціальних мережах", - каже експерт, який разом зі своїми колегами дослідив майже 36 тисяч статей трьома мовами.

Хто за цим стоїть

За даними оксфордських дослідників, російські державні ЗМІ особливо докладно висвітлюють акції протесту противників протиепідемічних заходів та теорії змови щодо коронавірусу. Натомість китайські й турецькі державні ЗМІ радше підкреслювали буцімто бездоганний підхід своїх урядів у боротьбі з пандемією у цих країнах. Крім того, за даними групи дослідників, іспаномовна редакція іранської державної телерадіомовної компанії IRIB - HispanTV - використовувала пандемію для поширення критичних думок щодо США.

Поширення фейкових новин призвело до того, що в Німеччині дехто вважає ідіотизмом носіння захисних масокФото: picture-alliance/Geisler-Fotopress/C. Hardt

Але є випадки інформаційних атак, де годі ідентифікувати першоджерело. Приміром, новинні сайти InfoRos, InfoBrics.org і OneWorld.Press поширюють інформацію про пандемію коронавірусу, джерелом якої є російська військова розвідка ГРУ. Принаймні на це вказують представники уряду США.

Видання New York Times (NYT), а також інформаційне агентство AP повідомили, посилаючись на відповідні дані американських розвідувальних кіл, що до поширення неправдивої інформації на цих платформах причетні двоє осіб, які мають зв'язок з ГРУ. Мета такої дезінформаційної кампанії - створити плутанину незадовго до запланованих на листопад цього року президентських виборів у США. Тут ідеться про подальший розвиток російської пропагандистської тактики, вже використаної в американській виборчій кампанії 2016 року.

Відвести увагу від пандемії

Натомість у самій Росії такі повідомлення західних ЗМІ часто зустрічаються зі скепсисом. "Чергова порція фейкових новин від NYT", - так це прокоментував державний сайт "Вести.ру". А головний редактор медіаресурсу "ІнфоРос" Андрій Ільященко переконаний, що ці публікації помилково поставили в контекст втручання в американську виборчу кампанію.

Минуле двох імовірних співробітників російської військової спецслужби ГРУ - Дениса Тюріна та Олександра Старунського - взагалі не доведено, йдеться в коментарі на "Вести.ру". Ця історія - не більше ніж спроба відвернути увагу від власних проблем, пов'язаних з пандемією COVID-19, переконані в російській державній медіакомпанії "Россия 24", до якої належить ресурс.

Фото: picture-alliance/AP Photo/D. Goldman

Навіть російські експерти, які вважаються незалежними, скептично ставляться до останніх публікацій про фейкові новини з Росії. "Чи були залучені військовослужбовці до стратегічних дезінформаційних кампаній про коронавірус? Я так не вважаю", - поділився своєю думкою в інтерв'ю DW Іван Сасурській.

Сасурський - завідувач кафедри теорії нових медіа та комунікацій Московського університету імені Михайла Ломоносова. Оприлюднена розвідувальна інформація не означає автоматично, що це - надійне джерело, стверджує Сасурський.

Читайте також: Twitter видалив 180 тисяч пропагандистських акаунтів з КНР, РФ і Туреччини

"Не можна все пояснювати "рукою Москви", - стверджує Сасурський. Про вплив Росії на президентські вибори в США говорять багато, але перевірена інформація використовується рідко, каже експерт. Сасурський очікує, що сама виборча кампанія США "породжує багато фейків".

Бажання помститися Заходу

Сучасна російська пропаганда принципово відрізняється від старого радянського стилю: "Замість того, щоб пропагувати віру в комуністичний прогрес, сьогоднішні дезінформаційні кампанії намагаються підірвати довіру до раціонального розв'язання проблем", - пише російський медіааналітик Андрій Архангельський.

"Це не тільки спроба дискредитації демократій, - стверджує він, - але і бажання Кремля "помститися демократіям за провал радянського проєкту". Значна частина фейкових новин стає зрозумілішою, коли зважаєш на цей мотив, каже Архангельський.

Так само експерт Петер Стано переконаний, що у війні за свідомість людей можна перемогти тільки завдяки спільним зусиллям усього суспільства. "Громадянському суспільству потрібно діяти, тож ми всі маємо робити більше", - говорить він. "Одним зі способів боротьби з поширенням дезінформації є підвищення медіаграмотності громадян і прищеплення критичнішого ставлення до джерел інформації в інтернеті", - додає Стано.

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW