У ході опитування, проведеного в березні Незалежним інститутом соціально-економічних і політичних досліджень (НІСЕПД), на запитання: "Якби Росія збройним шляхом спробувала приєднати до себе всю територію Білорусі або її частини, як би ви діяли?", 18,7 відсотка респондентів вибрали варіант відповіді "боровся би зі зброєю в руках", 47 відсотків - "прагнув би пристосуватись до нової ситуації", 15 відсотків - "вітав би ці зміни".

З плакатами "За нашу і вашу свободу" на вуличні акції в Білорусі виходить сьогодні мізерна кількість людей, але це не означає, що в разі реальної загрози білоруси не піднімуться на захист своєї країни, кажуть експерти. Проте є й інші думки.

Опозиція: 19 відсотків - це багато

Незважаючи на масовану пропаганду, прихильників "руского міра" в Білорусі дедалі меншає. Білоруси вже не вважають себе росіянами, як 15 років тому, і прагнуть до Європи, сказав в інтерв'ю DW Франтишек Вячорка, ініціатор і активний учасник багатьох проектів з просування білоруської мови, культури та символіки, донедавна - лідер організації "Моладзь БНФ", молодіжного крила партії "Білоруський народний фронт".

Воювати, на його думку, білоруси не хочуть, бо надто багато воєн пройшли катком по території Білорусі. Активістка "Моладзь БНФ" Катерина Ромашкевич зазначає, що білоруси налякані подіями в Україні, і війна вже виглядає не абстрактною, як у випадку з далекими іноземними конфліктами, а реальною - з кров'ю і смертями.

Однак, якщо російські війська увійдуть до Білорусі, білоруси захищатимуть Вітчизну, як це було в Оршанській битві 1514 року, коли армія Великого князівства Литовського розгромила набагато більше російське військо, впевнений Вечерко. Білоруси - миролюбний народ, але якщо треба, за себе постоять, говорить він. Такої ж думки дотримується і лідер Об'єднаної громадянської партії Анатолій Лебедько.

Майже 19 відсотків готових віддати життя за суверенітет - привід для радості - у нас є кому захищати Білорусь, каже голова Ради Міжнародного консорціуму "Eurobelarus" Володимир Мацкевич. Разом з тим він зазначає, що в усьому світі люди вважають цінностями любов, багатство, здоров'я, і дуже небагато тих, хто постулює цінності, за які варто вмирати.

В умовах величезного впливу російських ЗМІ майже 19 відсотків, тобто кожен п'ятий, - цифра значна, яка свідчить про цінність суверенітету для білорусів, впевнений заступник голови руху "За Свободу", політолог Алесь Логвинець.

Цінності суверенітету не надто важливі для білорусів

Інакше вважає Александр Адамянц, директор Центру європейських досліджень: лише дехто в Білорусі замислюється про цінність суверенітету, оскільки через низку культурно-історичних причин тут не встигла сформуватись національна самосвідомість, як от у Польщі, Литві або в Україні.

Білоруси і росіяни настільки близькі народи, що білоруси не збираються воювати проти росіян, впевнений Юрій Шевцов, директор Центру з проблем європейської інтеграції: "Запитання соціологів поставлене в жорсткій парадигмі, не можна білорусів ставити перед таким вибором".

Яке запитання, така і відповідь

Лідер білоруської партії лівих "Справедливий світ" Сергій Калякін вказує на гіпотетичну постановку питання про російську загрозу, тому і відповідь така. Але найголовніше, на його думку, яку поділяють багато експертів, те, що у більшості білорусів у голові не вкладається ймовірність агресії з боку Росії.

Інша думка - у Логвинця: "В очах багатьох білорусів Росія сьогодні агресор, і загроза з її боку суверенітету Білорусі абсолютно реальна. Це враження складається, виходячи із заяв політиків, імперського чаду, що панує в ЗМІ, витрат Росією на армію". Експерт припускає, що готовність боротися висловили менше 19 відсотків передовсім тому, що на тлі подій в Україні білоруси вважають неможливим ведення Росією гібридної війни ще й з Білоруссю.

Адамянц вважає, що дані про готовність захищати країну зі зброєю в руках істотно перевершують реальну картину. Точно так само, зауважує Мацкевич, опитування показують помітно вищі цифри тих, хто готовий брати участь у вуличних протестах проти режиму.

Експерти сходяться на думці, що дані соцопитування - їжа для роздумів для тих, хто, поки ще використовуючи маргінальні ресурси, намагається рекрутувати білорусів на холодну або гарячу війну "за рускій мір". Результати опитування можуть їх порадувати і дати привід переглянути свої методи, каже Мацкевич.

Громадська думка з нульовим політичним значенням

Коментуючи результати дослідження, Лебедько зазначає, що Білорусь з низки причин - проблемна країна для проведення соцопитувань. Адамянц впевнений, що коливання громадської думки, відбите в соцопитуваннях, має нульове політичне значення, оскільки в нинішній Білорусі громадяни не мають можливості впливати на політику і є не політичними суб'єктами, а політичними об'єктами, якими маніпулює влада.

Думку більшості з будь-яких питань формує агітпроп, люди діють, виходячи не з власних переконань, а під впливом страху і бажання долучитися до того, хто демонструє силу. Поки влада в Білорусі сильна, надавати громадській думці політичне значення - наївно. Якщо вертикаль влади похитнеться, події розгортатимуться в залежності від багатьох факторів, в числі яких навряд чи буде громадська думка, вважає Адамянц.