Коли у відповідь на анексію Криму та підтримку сепаратистів на Сході України Європейський Союз запроваджував та поступово нарощував санкції проти Кремля, а також наближених до нього офіційних осіб та комерційних структур, у Брюсселі незмінно підкреслювали, що йдеться про тимчасовий захід, якого було вжито на чітко обмежений період. Однак при цьому не уточнювалося, скільки саме цей період триватиме.

Відомо лише, що пролонгація режиму санкцій передбачає нове рішення глав держав і урядів країн ЄС. Навесні наступного року вони мають зібратися на саміт, аби вперше обговорити питання, чи не час скасовувати штрафні заходи. Однак політична дискусія на цю тему вже у повному розпалі.

Критика ділових кіл

Найбільш критично до санкцій ЄС - особливо економічних - ставляться представники німецьких ділових кіл. Вони хоч і не стверджують, що нинішня фінансова та економічна криза в Росії стала виключно наслідком обмежувальних заходів Євросоюзу, але вказують на їхній негативний психологічний ефект, що підірвав довіру іноземних інвесторів до російського ринку.

Голова Східного комітету німецької економіки Екгард Кордес віткрито не наполягає на скасуванні європейських санкцій, незмінно підкреслюючи примат політики, тобто, готовність бізнесу виконувати рішення, прийняті на вищому політичному рівні. "Захід мав показати силу, і ми це зробили, - заявив він. - Але тепер треба визнати, що настав час сісти за стіл переговорів".

"Менталітет обложеної фортеці"

У політичну дієвість санкцій Кордес не вірить. "Навпаки, - вказує він, - вони створюють в Росії менталітет обложеної фортеці, і російський народ в такій ситуації не відвернеться від президента Путіна". А ось німецький бізнес уже зазнає помітних втрат.

"Криза в Росії лишає дедалі глибші гальмівні сліди на діловій активності німецьких фірм на російському ринку", - каже глава відділу зовнішньоекономічних зв'язків Федерального об'єднання торгово-промислових палат Німеччини (DIHK) Фолькер Траєр.

Згідно з результатами опитування, проведеного DIHK серед 300 німецьких фірм у Росії, приблизно третина з них буде змушена вдатися до скорочень персоналу, якщо найближчим часом економічна ситуація на цьому ринку не покращиться.

Сподівання на зміну влади в Кремлі

Що б не говорили в Брюсселі про небажання підривати санкціями господарський потенціал Росії, в ЄС і США, зрозуміло, є політичні діячі, які сподіваються, що економічна криза обвалить рейтинг російського президента і, зрештою, призведе до зміни влади.

Це до них звертався міністр закордонних справ ФРН Франк-Вальтер Штайнмаєр, застерігаючи від спроб дестабілізувати Росію. "Це було б надзвичайно небезпечним: дестабілізована Росія, а тим більше Росія, що розвалюється, становила б для себе самої та для інших значно більшу загрозу, - заявив він на нещодавньому економічному форумі, влаштованому мюнхенською газетою Süddeutsche Zeitung. - Той, хто таке каже, надає європейській безпеці ведмежу послугу".

Якщо не Путін, то хто?

Від таких розрахунків застерігають і європейські експерти. "Що прийде на зміну владі Путіна? - питає, приміром, Крісті Райк з фінського Інституту світової політики. - Новий режим зовсім не обов'язково буде прозахіднішим".

Навіть якщо економічна криза призведе до заходу ери Путіна, його наступник, можливо, буде Заходу також не до смаку, вказує і директор Європейської ради з питань міжнародних відносин (European Council on Foreign Relations) Марк Леонард. "Є ризик, що скіпетр влади перехопить куди більш націоналістично налаштований і безкомпромісний кандидат", - вважає він.

Але не тільки тому Леонард критично ставиться до штрафних заходів ЄС. Він побоюється, що Захід може потрапити в пастку санкцій: чим дієвішими вони будуть, тим сильніше почнуть підривати довгострокові цілі європейців і американців. Статися це може тому, каже аналітик, що, "по-перше, в коротко- і середньостроковій перспективі санкції, швидше за все, зміцнять Путіна, дозволять йому консолідувати владу і втримувати під контролем еліти, а, по-друге, вони прискорюють переорієнтацію Росії на Азію в питанні відкриття нових ринків, враховуючи відносини з Китаєм".

Ефективність санкцій

Чи бачить такий ризик німецька канцлерка Анґела Меркель? Радше за все, бачить. Її радники з міжнародних питань - не дурні. Тим не менш, за скасування або хоча б призупинення дії санкцій у зв'язку з валютними потрясіннями в Росії вона не виступає.

"Санкції були запроваджені з абсолютно чітких причин, - заявила Меркель. - І вони можуть бути скасовані тільки в тому випадку, якщо ці причини будуть усунені".

І представники уряду ФРН, і експерти, звісно, розуміють, що в найближчому майбутньому Росія не поверне Крим Україні. Тобто запровадження санкцій було марним кроком і їх треба скасувати? "Ми не знаємо напевно, але можемо виходити з того, що без санкцій перед Росією були б розкриті ворота, аби йти набагато далі і під прапором "Новоросії" претендувати на ще більшу територію, - відповідає Крісті Райк. - Без санкцій Росія ввела б набагато більше військ на територію України і взяла б її під свій контроль".

Якщо санкції не діятимуть...

Але як бути далі? Яке рішення щодо санкцій приймуть лідери ЄС навесні, якщо, припустимо, ситуація на Сході України до того часу принциповим чином не зміниться, і всі причини, через які вони були запроваджені, усунуті не будуть?
Марк Леонард нагадує про санкції проти Кремля, які були запроваджені на тлі російсько-грузинської війни 2008 року.

За словами аналітика, вони були анульовані, "тому що Обама захотів перезавантажити свою політику щодо Росії, незважаючи на прогрес у виконанні умов скасування санкцій". Тепер Леонард не виключає, що щось подібне може статися знову, якщо "майбутньому уряду США доведеться реагувати на великі кризи, наприклад, в Ірані або з "Ісламською державою", і при цьому він потребуватиме допомоги Росії".