Інтерв'ю колишнього президента країни Йона Ілієску наробило галасу в румунських ЗМІ. У розмові колишній глава держави фактично визнає наявність тюрми ЦРУ на території Румунії. Утім, він називає її "базою". Наприкінці 2002-го - на початку 2003-го років, розповідає Ілієску, "американські союзники попросили нас про базу", і він, зі свого боку, дав принципову згоду на запит. Де саме розташована ця база - він не знає, пояснюючи це тим, що деталями опікувався тодішній глава адміністрації президента Іоан Талпеш, який також керував департаментом нацбезпеки. Дотепер Ілієску постійно спростовував, що йому щось відомо про в’язниці ЦРУ.лі

Нічого не знав він нібито і про те, що відбувалося на таємничій "базі". "Йшлося про крок назустріч якраз перед нашим вступом до НАТО", - сказав екс-президент. Мовляв, ми й так тоді воювали разом в Афганістані та на Близькому Сході й хотіли показати, що є надійним союзником. "Ми не втручалися в те, що США робили на цій базі", - переконує колишній глава держави. Ілієску запевняє, що якби він тоді знав те, про що стало відомо пізніше, то не дав би згоди. "Ми засвоїли урок і розуміємо, що у майбутньому треба уважніше ставитися до таких запитів та ретельніше все зважувати", - зазначив він.

Знесений будинок у невідомому місці

Іоан Талпеш підтвердив інформацію Ілієску у коментарі DW. Крім того, він розкрив деякі подробиці. За його словами, наприкінці 2002-го - на початку 2003-го років представник ЦРУ в Румунії звернувся із запитом про можливість отримати в розпорядження будівлю, яка потрібна американській спецслужбі для власних цілей. Тоді Ілієску дав Талпешу "зелене світло" на задоволення запиту. А той розпорядився надати ЦРУ будівлю в Бухаресті. З 2003 по 2006 рік спецслужба використовувала її для своїх цілей. Нині будівлі вже не існує, а Талпеш відмовляється назвати місце її розташування.

Повідомлення Ілієску та Талпеша не лише стали топ-новинами у Румунії, але й викликали обурення багатьох політиків - врешті-решт, питання секретних в’язниць ЦРУ в Румунії розслідувала парламентська комісія роками раніше. Депутати у 2008 році дійшли висновку, що немає доказів про транспортування ув’язнених та існування таємних тюрем. Попри інформацію, яку оприлюднили Ілієску та Талпеш, колишня керівниця парламентської комісії Норіка Ніколаі, нині - депутатка Європарламенту, досі вірить в достовірність цих висновків. "База не означає автоматично тюрма", - зазначила вона в коментарі DW. "Я гадаю, що ЦРУ просто відкрило бюро в рамках співпраці з Румунією, так як це заведено у роботі спецслужб".

Очільниця румунської правозахисної організації APADOR-CH Маріа Ніколета Андрееску називає роботу комісії "неефективною". За її словами, не було допитано відповідальних осіб на кшталт Ілієску та Талпеша, а інформація про транспортування в’язнів ЦРУ через Румунію перевірялася недостатньою мірою, хоча в міжнародних звітах, зокрема, експерта Ради Європи Діка Марті за 2006-2007 роки, містилося достатньо доказів.

"Жодного виправдання тортур"

Правозахисна організація APADOR-CH у Румунії відстоює, зокрема, інтереси ув’язненого ЦРУ Абд аль-Рахіма аль-Нашірі, який нібито планував напад на ескадренний міноносець ВМС США USS Cole в жовтні 2000 року в Ємені. Його з 2003 по 2006 рік нібито утримували в ув’язненні і катували на території Румунії. У травні 2012 року аль-Нашірі подав позов до суду проти румунської держави. Рішення у справі поки не ухвалене. Востаннє правозахисники з APADOR-CH зверталися до прокуратури у січні, щоб дізнатися про стан розслідування, однак відповіді не отримали. На запит DW речниця румунської генпрокуратури повідомила, що слідство триває і тому вона не має права розголошувати подробиці.

Юристка та виконавча директорка правозахисної організації CRJ Георгіана Іоргулеску, яка також займалася питанням таємних в’язниць ЦРУ, називає останні висловлювання Ілієску та Талпеша "дуже вагомими". "Коли глава держави надає спецслужбі іншої країни у розпорядження "базу" та не цікавиться навіщо, це надзвичайно тривожно. Генеральна прокуратура мала б після останніх висловлювань Ілієску та Талпеша почати розслідування щодо того, чи здійснювалися катування на території Румунії, адже країна підписала Конвенцію проти катувань. Катуванням - не місце у цивілізованому світі, не важливо - йдеться про терористів чи ні. Жодного виправдання тортур бути не може".

Через катування двох ув’язнених, яких зараз утримують у Ґуантанамо, Польщу цього року засудили в Європейському суді з прав людини та змусили сплатити штраф. У Литві, де також була розташована в’язниця ЦРУ, генпрокуратура у квітні ініціювала нове розслідування.