Коли турецький президент Реджеп Таїп Ердоган у четвер, 27 вересня, розпочне свій візит до Німеччини, він переслідуватиме передусім мету "залишити повністю позаду період останніх років у наших відносинах". Про це він сам нещодавно заявив. Відносини між Берліном та Анкарою уже не перший рік стають дедалі більш напруженими. Обмеження турецьким урядом доступу німецьких політиків до військової авіабази "Інджирлік", затримання німецьких громадян у Туреччині і закиди Ердогана, що німецький уряд вдається до "нацистських методів" - це лише деякі з багатьох конфліктних моментів. Основним джерелом суперечок двох країн є автократичні тенденції уряду Ердогана.

Проте тепер Туреччина знову намагається розвернутися у напрямку Німеччини та Європи. Анкара сподівається, що Берлін і Брюссель можуть їй допомогти знову стабілізувати країну після зростання напруження між Туреччиною і США - через розходження їхніх поглядів щодо Сирії, затримання в Туреччині американського пастора і санкції, які після цього послідували.

І Берлін, і Анкара прагнуть покращити взаємини, тому візит Ердогана 27-29 вересня може стати першим кроком до цього.

Проте в німецькому уряді немає надмірних очікувань з цього приводу. Речник з питань зовнішньої політики фракції ХДС/ХСС у Бундестазі Юрґен Гардт (Jürgen Hardt) хоче, щоб Ердоган показав, що "він вірить у європейські цінності, свободу слова та незалежність правосуддя".

Нове зближення можливе лише в тому разі, якщо звільнять німецьких громадян, взятих під арешт у Туреччині. За даними німецького МЗС, йдеться про п'ятьох осіб.

Бойкот банкету

Уранці в п'ятницю федеральний президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр (Frank-Walter Steinmeier) прийматиме турецького президента у своїй резиденції, палаці Бельвю, з усіма військовими почестями. До того ж, увечері в цій же резиденції має відбутися державний банкет, який став предметом суперечок у Німеччині.

Кілька чільних німецьких політиків вже заявили, що не візьмуть у ньому участі. Серед них - представниця Лівих у Бундестазі Севім Даґделен (Sevim Dagdelen). "Якби йшлося про діалог, тоді це був би звичайний робочий візит (…), а не протокольне висловлення найбільшої шани президенту, який кидає до в'язниці журналістів, утримує німців як заручників, веде справді мафіозну зовнішню політику", -  наголошує Даґделен. Тому такий держбанкет і "червоний килим з військовими почестями" вона вважає "неприйнятним".

Голова Вільної демократичної партії Німеччини (ВДП) Крістіан Лінднер (Christian Lindner) також заявив, що не з'явиться на прийомі. А один з найгостріших критиків Ердогана в Німеччини - колишній лідер німецьких Зелених у Бундестазі Джем Ездемір (Cem Özdemir) - навпаки планує відвідати банкет. Ердоган "має побачити і витримати мою присутність, критика його авторитарної політики", пояснює політик своє рішення.

Представник ХДС/ХСС Гардт вважає, що прийом у палаці Бельвю буде пошаною не лише Ердогану, а й Туреччині загалом. "Я вважаю цілком нормальним, якщо ми щось таке організовуємо для Ердогана. Ердоган - один з наших найважливіших партнерів, особливо з точки зору безпеки та політики щодо біженців", - зауважує Гардт.

Канцлерка ФРН Анґела Меркель (Angela Merkel) на банкет не прибуде, це вона сама підтвердила в понеділок. Але такий крок не є чимось аж надто незвичним: на подібні прийоми канцлерка ходить лише у виняткових випадках. Однак протягом візиту Ердогана вона зустрічатиметься з ним двічі.

Турецька економіка: "занадто велика, щоб обвалитися"

Ситуація з турецькою економікою буде однією з провідних тем під час німецького візиту Ердогана. Турецький президент наполягає, що економіка його країни достатньо сильна, щоб самостійно подолати нинішню кризу. Але слабка валюта, значна інфляція і високий рівень безробіття свідчать про інше.

Німеччина також зацікавлена у відновленні економіки Туреччини. "Певною мірою Туреччина є системоутворювальною, "занадто великою, щоб обвалитися" для федерального уряду - на це розраховує президент Ердоган", - вважає експерт з Туреччини німецького Фонду Генріха Белля Крістіан Бракель (Kristian Brakel). Туреччина, за його словами, хоче відносин, які "базуються передусім на економічній співпраці, в обмін на співпрацю у галузі безпеки, наприклад щодо поводження з ісламістами, які повертаються зі Сирії та Іраку". "Це, можливо, єдиний варіант відносин, який ми наразі можемо мати з Туреччиною", - зазначає експерт.

Що має статися, щоб економічні відносини між Берліном та Анкарою покращилися? Юрґен Гардт вважає, що Туреччина повинна гарантувати, що німецькі підприємства в країні не мусять непокоїтися за своїх місцевих працівників. "(Ердоган, - Ред.) повинен прийняти те, що інвестори хочуть, аби для місцевих працівників існували правові гарантії і там поважали права людини", - наголошує представник фракції ХДС/ХСС.

"Ми знаємо, що турецька економіка хитка і має структурні проблеми", - додає політик. "Але, крім того, нинішня (економічна, - Ред.) криза є результатом глибокої політичної кризи в Туреччині. Якщо Туреччина хоче відновитися в економічному плані та сподіватися на підтримку Німеччини, тоді ми маємо говорити про верховенство права, а не лише про економіку", - наголошує Гардт.

Турецька опозиція критично сприймає візит

Попри висловлення подібних думок, у критиків Ердогана в Туреччині мало надії, що німецький уряд зацікавлений в обговоренні ситуації з правами людини в Туреччині. "Ердоган відвідує Німеччину, а водночас розтоптує права людини. І усе одно його радо вітатимуть за цих умов", - зауважує Гаро Пайлан з прокурдської турецької "Демократичної партії народів" (HDP). "Це нормалізує усе, що він чинить, і те, що у Туреччині порушують права людини вже вважається прийнятним. Уберегти буферну країну від колапсу - єдина мета візиту", - переконаний політик.

У Німеччині живе понад три мільйони людей з турецьким корінням. Якщо йдеться про турецького президента, то німецько-турецькі громади в цьому плані глибоко розділені. Хоча під час останніх президентських виборів у Туреччині дві третини німецьких турків, що мають право голосу, віддали його за Ердогана, але існує також велика турецько-курдська діаспора, яка критично ставиться до турецького президента. У Бундестазі багато критиків Ердогана - такі як Дем Ездемір чи Севім  Даґдален, які також мають турецьке коріння.