1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Новий склад Єврокомісії

Юрій Шейко
28 листопада 2019 р.

З грудня почне працювати новий склад Єврокомісії. Який курс щодо України планує провадити її очільниця Урсула фон дер Ляєн та профільні єврокомісари? Про це - в огляді DW.

Урсула фон дер Ляєн
Урсула фон дер Ляєн перед голосуванням у ЄвропарламентіФото: Reuters/V. Kessler

У Євросоюзі з 1 грудня буде нове керівництво. Крім колишнього прем'єра Бельгії Шарля Мішеля, який замінить Дональда Туска на посаді президента Європейської Ради, до роботи також заступить нова Єврокомісія. 27 листопада євродепутати проголосували за її склад на чолі з німкенею Урсулою фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen).

Плани фон дер Ляєн щодо України

Серед сусідніх з ЄС країн пріоритетом для себе фон дер Ляєн регулярно називає лише Західні Балкани - держави регіону мають визнану перспективу членства в об'єднанні. "Наші двері залишаються відкритими", - запевнила очільниця наступної Єврокомісії, виступаючи у Європарламенті.

Який курс вона планує щодо України, стало відомо лише з її листа із завданнями для майбутнього єврокомісара з сусідства та розширення. У ньому фон дер Ляєн написала, що очікує посилення відносин з країнами "Східного партнерства", до яких входить і Україна. Майбутній єврокомісар повинен буде прискорити імплементацію угод про асоціацію ЄС з Україною, Грузією та Молдовою, а також шукати можливості "поглибити секторальну співпрацю там, де це доречно".

Одне з чотирьох завдань щодо країн "Східного партнерства" фон дер Ляєн цілковито присвятила Україні: "Ви повинні повною мірою використати Групу підтримки України (в Єврокомісії. - Ред.) для підтримки реформ та просування непохитної відданості Євросоюзу територіальній цілісності країни".

Профільний для України єврокомісар - угорець

Виходячи з цих завдань, курс Єврокомісії щодо України не зазнає серйозних змін. Утім, занепокоєння і в Києві, і в Брюсселі викликало рішення фон дер Ляєн віддати портфель єврокомісара з сусідства та розширення представнику Угорщини. Першого кандидата Будапешта, Ласло Трочані, не погодив Європарламент. Друга спроба виявилася успішною - Оліверу Варгеї дали "зелене світло".

Олівер ВаргеїФото: Getty Images/AFP/J. Thys

Багато політиків у Брюсселі вважали хибним ставити людину, яка була близькою до прем'єра Угорщини Віктора Орбана, контролювати дотримання верховенства права у сусідніх з ЄС країнах. Адже уряду Орбана і Єврокомісія, і Європарламент закидали розхитування правової держави в країні. А для України проблемою могло стати те, що між Будапештом і Києвом досі триває конфлікт довкола мовної статті закону України про освіту. У відповідь на закиди Варгеї багаторазово обіцяв євродепутатам, що на посаді єврокомісара діятиме незалежно від будь-якого уряду.

Заяви ж Варгеї щодо України на слуханнях у Європарламенті стали позитивною новиною для євроінтеграції країни. "Україна завжди отримуватиме мою особливу увагу", - запевнив він. Свої слова угорець пояснив ключовим геополітичним значенням країни для Євросоюзу.

Він також пообіцяв підтримувати територіальну цілісність України, докладати зусиль для завершення конфлікту на Донбасі та просувати реформи для посилення верховенства права, боротьби з корупцією та ролі незалежних ЗМІ. Утім, Варгеї пішов набагато далі звичної брюссельської риторики та заявив про намір поглиблювати секторальну інтеграцію України, Грузії та Молдови з ЄС у всіх сферах, де вони хочуть. А це саме те, чого прагне офіційний Київ.

Геополітична Єврокомісія

Ще чинну Єврокомісію її керівник Жан-Клод Юнкер охрестив "політичною". Він вважав, що єврокомісари мають бути не просто високопосадовими чиновниками, але передусім політиками. Його наступниця фон дер Ляєн пішла далі, назвавши свою комісію "геополітичною". Ціль полягає в тому, аби збільшити геополітичну роль ЄС.

Задля цього фон дер Ляєн хоче прискорити ухвалення рішень на рівні ЄС у зовнішній політиці, а також збільшити бюджет для програм за межами Євросоюзу. Крім того, нова Єврокомісія повинна буде регулярно обговорювати зовнішню політику - щотижня на її засіданнях Верховний представник ЄС із зовнішньої та безпекової політики Жозеп Боррель представлятиме відповідний звіт.

Іспанський соціаліст Боррель також відзначився чіткими заявами щодо України. "Найкращий шлях протидіяти російському експансіонізму або ж, якщо ви бажаєте, російській загрозі - це допомогти Україні, укріпити Україну, посилити її стійкість і здатність проводити реформи, а також (допомогти. - Ред.) стати повноцінною демократичною країною, яка процвітає", - заявив він на слуханнях у Європарламенті.

Як і Варгеї, Боррель підтримує санкції щодо Росії. Більше того, майбутній голова дипломатії ЄС виступив за те, аби відійти від принципу одностайності під час запровадження чи подовження санкцій і ухвалювати рішення кваліфікованою більшістю у Раді ЄС.

Енергетика та фінансова допомога Україні

У новій Єврокомісії багато завдань ще не розподілили. Тому поки невідомо, хто займатиметься низкою питань, які безпосередньо стосуються України. Фінансовою допомогою Україні досі завідував латвієць Валдіс Домбровскіс. Можна очікувати, що у новому складі це питання залишиться у його руках, адже він буде її виконавчим віцепрезидентом з економіки.

ЄС на тристоронніх газових переговорах з Україною та Росією дотепер представляв заступник голови Єврокомісії з енергетичного союзу Марош Шефчович. Це при тому, що єврокомісаром з енергетики був Мігель Аріас Каньєте. Його наступником стане естонка Кадрі Сімсон. Портфель Шефчовича енергетики більше не стосуватиметься. Утім, не виключено, що Шефчович захоче сам завершити переговори, які він веде уже півтора року. 

Крім газових переговорів, на порядку денному наступної Єврокомісії буде багато гарячих енергетичних тем, які стосуватимуться України. Ще у своєму вступному слові Кадрі Сімсон висловила бажання використовувати енергетику з метою стабілізації сусідніх з ЄС країн. Як приклад вона навела одну Україну.

Можливо, найважливішим найближчим часом питанням у віданні Кадрі Сімсон буде введення в експлуатацію "Північного потоку-2", якщо цей трубопровід добудують. Цього року Євросоюз поширив жорсткі правила, котрі впроваджують конкуренцію на газовому ринку ЄС, на газогони з третіх країн. Сімсон вважає, що "Північний потік-2" не відповідає енергетичній політиці ЄС. Утім, на слуханнях у Європарламенті вона ухилялася від запитань, чи готова вона повною мірою застосовувати нові правила ЄС до цього проєкту, навіть попри протести Росії.

 

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW