1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Чому банки в Україні не конвертують валютні кредити у гривню

Олена Губар25 травня 2015 р.

В Україні вже діє Меморандум про переведення валютних кредитів у гривню. Але банки не поспішають пробачати позичальникам частину їхніх боргів. Це пов'язано з забороною відчуження майна боржників.

Чому банки в Україні не конвертують валютні кредити
Фото: DW/I. Kuprijanova

Громадяни, що мають валютні борги перед банками, отримали шанс вирішити цю проблему. Нещодавно в Україні почав діяти Меморандум про переведення валютних кредитів у гривню. За даними Національного банку, зараз борг українців за іпотечними кредитами перевищує чотири мільярди доларів. Через девальвацію української національної валюти він виріс з початку 2014 року в гривневому еквіваленті з 32 до 85 мільярдів гривень.

Меморандум підписало 11 банків: ПриватБанк, Альфа-банк, банк "Надра", Дельта Банк, Креди Агриколь Банк, Фідобанк, Платинум Банк, Український професійний банк, банк "Михайлівський", банк "Грант" та Регіон-банк. Передбачено, що в гривню будуть переведені лише іпотечні борги на суму до 158 тисяч доларів. Кредити мають перерахувати по офіційному курсу, що діятиме на день реструктуризації. Після цього, якщо нерухомість підпадає під визначення "соціального житла" (площа квартири - до 60 квадратних метрів, а будинку - до 120 метрів), то банк має списати половину боргу. Якщо ж житло більше, то може бути списано не менше 25 відсотків.

Відмови переведення

Позичальники, що вже звернулися до банків зі спробами перевести свої кредити в гривню, зіштовхнулися з відмовами. В банках їм поясняють це тим, що зараз діє заборона на відчуження заставного житла. "Альфа-банк пропонує мені переведення кредиту в гривню під 11,9 відсотка на три роки, а далі ставка буде 17 відсотків. Але він може пробачити мені лише 9,5 відсотка боргу, хоча моя квартира є соціальним житлом. В банку це пояснили тим, що меморандум не діє, тому що не працює закон про відчуження майна", - розповів DW позичальник українського Альфа-банку Максим Панфілов.

В Альфа-банку визнають, що справді не готові конвертувати кредити на умовах меморандуму. "Жодних юридичних наслідків для підписантів, які не виконуватимуть меморандум, не передбачено. Зобов'язання банків щодо виконання цих умов настає тільки після скасування мораторію на відчуження валютної іпотеки, а це не виконано", - прокоментував DW директор департаменту по стягненню кредитів Альфа-банку Олексій Тесленко.

У клієнтів інших банків аналогічна проблема. "Банк згоден конвертувати мені борг лише по поточному курсу. Але про списання частини кредиту не йдеться", - розповів позичальник Платинум Банку Андрій. В цій фінустанові свою позицію так само пояснюють неможливістю забирати майно своїх боржників, якщо вони не будуть платити по кредитах. "Обов'язок банків з виконання меморандуму виникає виключно за низки умов, частина яких вже виконана. Очікуємо найближчим часом зняття мораторію на звернення стягнення на майно",- пояснила DW виконуюча обов`язки голови правління Платинум Банку Катерина Рожкова.

Ринковий підхід

Ситуація в позичальників в інших банках, які відмовилися від підписання меморандуму, також не найкраща. Там навіть не йдеться про списання частини боргів. "Банк пропонує нам конвертацію за курсом НБУ на дату угоди. Ставка буде зафіксована на рівні 13,99 відсотків на три роки. Щомісячний платіж зробили в розмірі, який ми просили - близько 2,5 тисячі гривень, - розповідає поручитель по кредиту в українському ОТП Банку Ірина Мрачковська. - Також маємо сплатити комісії банку та нотаріусу невідомо за що".

У позичальників лишається ще надія на вирішення питання валютних позик на рівні законодавства. Верховна Рада України вже ухвалила відповідний законопроект у першому читанні, хоча, згідно з домовленостям з Міжнародним валютним фондом, це питання не може бути вирішено у формі закону. Але депутати настроєні рішуче. "Якщо на цей закон буде покладене вето президента, то ми знову подамо його в парламент. Це питання має бути вирішено",- заявив DW голова комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності Верховної Ради Сергій Рибалка.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW