За півтора тижні до дострокових парламентських виборів в Україні президент Володимир Зеленський ухвалив рішення, що викликало гарячу дискусію в суспільстві. В опублікованому у вівторок, 9 липня, відеозверненні Зеленський оголосив про ідею скасувати військовий парад на День незалежності 24 серпня. Він назвав його "помпезним і точно недешевим". Замість цього президент запропонував витратити 300 мільйонів гривень на премії військовим. При цьому президент пообіцяв, що святкування Дня незалежності та "вшанування героїв" відбудеться, але в іншій формі.

Це рішення викликало хвилю критики, в основному - від політичних опонентів президента Зеленського, які явно розраховують заробити на цьому бали перед виборами, але не тільки. Щоб зрозуміти емоційну реакцію українського суспільства, потрібно згадати передісторію.

Чому в Україні сперечаються про парад у День незалежності

Дискусія про те, чи потрібно проводити парад до Дня незалежності, стала в Україні майже традицією, на відміну від самих парадів. При цьому аргументи змінилися. Якщо 10 і більше років тому говорили, що бюджетні гроші потрібно економити і, мовляв, брязкання зброєю - пережиток минулого, то зараз можна почути, що військові й техніка потрібніші на сході країни, де тривають бойові зіткнення із сепаратистами. У свою чергу прихильники параду впевнені, що він важливий як символ єдності армії і народу, як демонстрація сили і нових озброєнь, а також нагадування про те, що в країні йде війна.

Як і в Росії, військові паради за участю військової техніки традиційно проводилися в Україні 9 травня, але в останні роки на тлі конфлікту з РФ це святкування ставало дедалі менш масштабним. Парад на День незалежності в Києві почали проводити в середині 1990-х, правда, не щороку і не завжди за участю військової техніки. Коли президентом був Віктор Янукович, паради не проводилися, їх відновив Петро Порошенко в 2014 році - першому році анексії Криму та війни в Донбасі. Той перший після перерви парад досі викликає суперечки, оскільки проводився в момент, коли поблизу Іловайська потрапили в оточення і гинули бійці добровольчих батальйонів і регулярної армії. Критики дорікають Порошенкові в тому, що техніка і військові тоді були потрібніші на фронті. Можливо, це було однією з причин, через яку на параді в 2015 році військової техніки не було.

У наступні роки танки, гармати й літаки з'явилися знову, а сам парад ставав дедалі більш яскравим і масштабним. У 2017 році його учасниками вперше стали солдати країн НАТО і колишніх радянських республік. Разом з українськими військовими марширували з прапорами своїх країн роти з США, Великобританії, Польщі, Литви, а також Грузії і Молдови. З трибуни їх вітали високопосадові гості, в тому числі - тодішній міністр оборони США Джеймс Меттіс. У 2018 року парад теж був особливим - вперше були показані нові зразки техніки, а також в ньому взяв участь зведений жіночий батальйон ЗСУ. В останні роки частина техніки і військовослужбовці з параду відправлялися на схід України.

Учасників АТО закликають вийти на свій парад

Відомих в Україні імен серед тих, хто підтримав ідею Зеленського, небагато. Один з них - дизайнерка і блогерка Ліза Богуцька, яка балотується в парламент від партії Зеленського "Слуга народу". Військові паради - "аморальні", оскільки техніка з них "ніколи не потрапляла на фронт", - написала Богуцька у Facebook. Замість парадів вона вважає правильною ідею фінансових премій військовим.

Як поставилися до ідеї Зеленського самі військові в зоні конфлікту в Донбасі - оцінити важко. Чимало з них на виборах президента голосувало за Зеленського, хоча Порошенко мав за підсумками невелику перевагу.

Екс-президент виступив з критикою ідеї Зеленського. Парад - це "подія, коли народ має можливості віддати шану і повагу своїй армії", а позбавляти його цього "недалекоглядно", - заявив Порошенко. Спікер Верховної Ради України Андрій Парубій, який балотується в новий парламент від партії Порошенка "Європейська солідарність", на засіданні в середу, 10 липня, також виступив з критикою і закликав військових, ветеранів та волонтерів вийти на Хрещатик в День незалежності. За проведення параду виступив і прем'єр-міністр країни Володимир Гройсман. На засіданні уряду в середу він запропонував і парад провести, і військових фінансово підтримати.

Ініціатива провести парад, незважаючи на скасування, швидко поширилася в соціальних мережах, в тому числі під хештегом #Наш_парад2019. Прихильники цієї ідеї планують мобілізувати ветеранів АТО. В останні роки ветерани бойових дій і так були учасниками парадів на Хрещатику. Один з ініціаторів такого параду - Олександр Погребинський, кандидат в депутати від партії Порошенка. "Парад - це сигнал єдності армії і ВСУ", - сказав Погребинський DW. - Важливо, щоб люди бачили тих, хто захищає країну". Крім того, він назвав парад важливим сигналом західним партнерам України. Відомий журналіст Віталій Гайдукевич, від недавнього часу член політради партії Порошенко, називав парад "важливим заходом ідеологічного впливу на ворога", який також покликаний "мотивувати своїх громадян". У бесіді з DW Гайдукевич зазначив, що в минулі роки парад був "виховним елементом", оскільки демонстрував спадкоємність поколінь у відстоюванні української незалежності.

Тим часом на сайті президента України було зареєстровано дві петиції з проханням переглянути рішення про скасування параду. Автор однієї з них вважає, що "скасування військового параду виглядає невдалим заграванням з ворогом і може свідчити про перші кроки до капітуляції". Для розгляду петиція повинна набрати 25 тисяч підписів за три місяці. На момент написання статті ця петиція набрала десяту частину цієї кількості.