У Німеччині переважно критично ставляться до обрання колишнього канцлера ФРН Ґергарда Шредера (Gerhard Schröder) до ради директорів концерну "Роснефть". У Німеччині таку раду називають наглядовою, завдання якої полягає у відстоюванні інтересів акціонерів і контролюванні діяльності правління фірми.

Самі заголовки в газетах чого варті: "Не зовсім чисто", "Гурток друзів Путіна", "Наша людина в "Роснефти", "Солдат Путіна". Щоправда, треба визнати, що під "солдатом Путіна" газета Berliner Zeitung має на увазі не Шредера, а Ігоря Сечіна - керівника правління нафтового концерну. 

Чому в Німеччині не люблять Сечіна й "Роснефть"

Власне кажучи, фігура й роль самого Сечіна, якого в Німеччині називають "сірим кардиналом", другою людиною в Росії після президента Володимира Путіна та його найближчим соратником, і є однією з головних причин критичних коментарів на адресу колишнього канцлера.

Впливове щотижневе видання Die Zeit, зокрема, сильно сумнівається у тому, що Ґергард Шредер, обійнявши посаду у раді директорів, тобто у наглядовій раді, справді зможе "наглядати", тобто, контролювати, а при потребі й стримувати могутнього керівника компанії "Роснефть".

Газета Süddeutsche Zeitung дотримується такої ж думки. У раді директорів російського концерну хоча й присутні авторитетні іноземці - з Великобританії, США, Швейцарії, Катару, але "питання про те, - пише газета, - скільки впливу ці, без сумніву, впливові люди мають порівняно з головою правління Сечіним, є швидше порожнім".

Невисокої думки німецька преса й про сам концерн. Попри всі піар-зусилля її менеджерів та рекламних агентств, на компанію "Роснефть" у Німеччині й надалі дивляться передусім як на політичний інструмент Кремля. Газети згадують історії з концерном ЮКОС, суперечливу операцію з компанією "Башнефть", розповідають про те, що "Роснефть" - на капость Сполученим Штатам - фактично субсидує режим у Венесуелі.

Пенсіонер з Ганновера

Сам Шредер не бачить нічого поганого у тому, що йде працювати у компанію "Роснефть". Мовляв, кому в Німеччині яке діло до того, чим займається німецький пенсіонер. Але Шредер - не просто 73-річний пенсіонер з Ганновера. Він - колишній глава уряду Німеччини, людина, котра має впливові й хороші зв'язки як на батьківщині, так і в інших країнах. "Саме тому, - вважає Frankfurter Allgemeine Zeitung, - Путін вирішив включити його до ради директорів наймогутнішого російського державного концерну". Крім того, Шредер очолює наглядову раду й комітет акціонерів дочірнього підприємства "Газпрому" - Nord Stream AG, оператора газопроводу "Північний потік" для транспортування блакитного палива з Росії до ФРН дном Балтійського моря, а також - раду директорів компанії Nord Stream 2, що займається будівництвом нових гілок його газопроводу.

Прихід Шредера в концерн "Роснефть" став одним з головних - хоча й невеликим - фрагментів передвиборної кампанії в Німеччині. Під час теледебатів між канцлеркою Анґелою Меркель (Angela Merkel) та її суперником соціал-демократом Мартіном Шульцем (Martin Schulz) ведучі запитали, як вони до цього ставляться. Обидва поставились негативно. 

Серед відомих діячів Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН) на захист свого однопартійця виступив лише міністр закордонних справ Зіґмар Ґабріель (Sigmar Gabriel). Він вважає, що Шредер може бути хорошим посередником при вирішенні делікатних питань, таких, наприклад, як визволення німецьких офіцерів з числа спостерігачів ОБСЄ, захоплених сепаратистами в заручники на Донбасі весною 2014 року. Як зауважив Ґабріель, їх звільнили, оскільки у Шредера, мовляв, хороші контакти з Путіним. Цікаво, що Ґабріель заявив про це після того, як російський президент повечеряв з ним та зі Шредером.

Шредер - "чесний маклер"?

Іншої думки дотримується керівник програм Східної Європи й Центральної Азії в Німецькому товаристві зовнішньої політики (DGAP) Штефан Майстер (Stefan Meister).

Він говорить про явний конфлікт інтересів. З одного боку, Шредер, за словами Майстера, "куплений Росією з цілком конкретною метою лобіст", а, з іншого, - він і надалі вважається в СДПН людиною, яка знає й розуміє Росію та її президента.

Майтер не вірить у те, що Шредер може стати нейтральним посередником, "чесним маклером" у справі нормалізації німецько-російських відносин. "Адже йому платять гроші не просто так, очікують, що Шредер відпрацьовуватиме їх - або як лобіст, сприяючи скасуванню санкцій, або допомагаючи підписувати контракти з фірмами з ФРН та інших країн, - каже Майстер у розмові з DW. - Тому він не може бути "нашою" людиною в Кремлі, людиною, яка підтримує контакти з Путіним й покращує відносини Німеччини з Росією".

Експерт переконаний, що в першу чергу Шредер відстоює інтереси Росії та російського бізнесу. І в цій ролі, констатує Майстер, він абсолютно не пасує для того, аби сприяти досягненню мети, яку ставлять перед собою відносно Росії Німеччина та Європейський Союз.