Запроваджені українським урядом нові обмеження, покликані уповільнити епідемію COVID-19, наразилися на гостру критику правозахисників та юристів. На думку багатьох із них, карантинні заходи суперечать законам і Конституції України та порушують базові права громадян.

Карантин і Конституція

Головна причина обурення правників - те, що уряд своїми діями зазіхнув на повноваження, яких він, згідно з конституцією, не має. Так, експерти Харківської правозахисної групи зазначають, що запровадження подібних обмежень можливе лише в разі надзвичайного стану. Його можна запровадити указом президента, який упродовж наступних двох днів має затвердити парламент.

Експерт Центру політико-правових реформ Микола Хавронюк вважає, що українська влада мала і можливість, і підстави запровадити режим надзвичайного стану. Це, на його думку, могло б дозволити легально обмежити лише деякі права людини і громадянина, серед яких свобода пересування та проведення деяких масових заходів і страйків. Хавронюк зазначає, що перелік зазіхань уряду на свободи українських громадян набагато ширший. Адже рішення Кабміну, на його думку, також обмежує право на повагу до гідності, право на невтручання в особисте і сімейне життя, право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом тощо.

Читайте також: Зеленський - українцям про карантин: Не перетворюйтеся на ображених дітей

Також запровадження надзвичайного стану містило б ще один запобіжник для сваволі влади, адже він може тривати лише 30 днів, а продовжити його на той самий строк можна лише один раз, додає голова правління Центру громадських свобод Олександра Матвійчук. Адвокати об'єднання "Радзієвський та Яровий" вже подали позов до Окружного адміністративного суду Києва, аби оскаржити окремі положення постанови уряду. Ідеться про заборону переміщуватися групами більш ніж у двоє осіб, відвідувати парки, сквери і зони відпочинку, а також перебувати на вулиці без документів. Адвокати називають це порушенням 33 статті Основного закону, що гарантує громадянам свободу пересування. Подібні обмеження можна було б запровадити окремим законом чи в умовах надзвичайного стану, але цього не було зроблено, пояснюють у об'єднанні.

Поліцейська держава проти коронавірусу?

За словами Матвійчук, своїми діями уряд поставив себе у дуже незручну розтяжку. Адже щонайменше частина запроваджених обмежень є необхідною, аби запобігти поширенню коронавірусу, але вони можливі лише за умови запровадження надзвичайного стану. "І тому правове оформлення цих обмежень підзаконним нормативним актом уряду просто незаконне", - зазначає Матвійчук у коментарі DW. Водночас вона вказує на те, що низка заходів - наприклад, заборона вдвох чи бодай по одному відвідувати парки та сквери - є явно непропорційною.

Про сумнівну доцільність частини обмежень уряду говорять і у Харківській правозахисній групі. Там вказують на шкоду для здоров'я людей від заборони відвідувати парки та сквери по одному чи по двоє, а також від обмеження пересування осіб, старших 60 років. Правозахисники відзначають, що остання заборона суперечить рекомендаціям Всесвітньої організації охорони здоров'я і навіть українського міністерства охорони здоров'я.

Читайте також: Новий коронавірус: в Україні вже понад 1600 випадків COVID-19

Критикують правозахисники й вимогу постійно мати при собі посвідчення особи, яке, на думку експертів правозахисної групи, запровадили лише для зручності правоохоронців, наприклад, аби визначати, чи досягла особа 60-річного віку. "Але такі практики презюмують, що всі мешканці країни є правопорушниками, і перетворюють державу на поліцейську", - зазначається у висновку Харківської правозахисної групи.

Потенційні поразки України в ЄСПЛ

Науковий радник адвокатського об'єднання Barristers та колишній урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) Борис Бабін також критикує дії українського Кабміну. "Ці свавільні та непродумані заборони призведуть до маси виграшних справ проти України як у національних судах, так і в ЄСПЛ", - попереджає він.

Олександра Матвійчук зазначає, що Київ досі не обмежив дію Конвенцію з прав людини через епідемію COVID-19. Це, за її словами, вже зробила низка країн Європи, серед яких Латвія, Естонія, Молдова, Австрія та інші. Тому навіть якщо в українській судовій системі позови, пов'язані з карантинними заходами уряду, не задовольнять, їхні шанси у ЄСПЛ будуть істотно вищими, каже правозахисниця.

Для цього, пояснює Бабін, Верховна Рада мала б ухвалити окрему заяву, у якій перерахувати статті конвенції, від яких відступає Україна, та ув'язати це рішення із відповідними нормами українського законодавства. Останньою практичною можливістю зробити це для української влади було нещодавне позачергове засідання. Але відсутність цього питання на порядку денному свідчить, що можновладці цим питанням просто не переймаються, каже юрист. "Така заява певною мірою скоротила б кількість справ, які Україна програє у Страсбурзі, але станеться це явно не завтра, тому для нинішньої влади таке питання абсолютно не цікаве", - вважає Бабін.