1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Млява передвиборна кампанія в Європі

13 травня 2019 р.

Невідомі широкій публіці кандидати та обмежені національним порядком денним теми - тим, хто агітує за вибори до Європарламенту, доводиться нелегко. Про хід кампанії та розстановку сил - DW.

Вибори до Європарламенту відбудуться з 23 по 26 травня
Вибори до Європарламенту відбудуться з 23 по 26 травняФото: Getty Images/S. Gallup

Вибори до Європарламенту - зовсім не та подія, що привертає до себе підвищену увагу громадян країн-членів ЄС. Тільки 43 відсотки з 445 мільйонів виборців з цих країн брали участь у попередніх виборах евродепутатів у 2014 році. За оцінками експертів, цього разу - голосування відбудеться в кінці травня - явка навряд чи буде набагато вищою. Вона майже безперервно знижувалася з 1979 року, коли пройшли перші прямі вибори до Європейського парламенту. Тоді явка становила рекордні 62 відсотки.

Агітація на виборах до Європарламенту: кожен сам за себе

Очевидно, що мобілізувати виборців темою Європи складно. Справа в тому, що єдиної виборчої кампанії у 28 країнах-членах ЄС, а також об'єднаних партій, які беруть участь у цій кампанії, практично немає. У кожній з 28 країн окремі кандидати балотуються самостійно, голосування проходить у відповідності до національного законодавства. Тому і кандидата на пост глави Єврокомісії від європейських консерваторів, представника баварського Християнсько-соціального союзу Манфреда Вебера (Manfred Weber), обирають тільки в Німеччині, тому що тільки там громадянин ФРН Вебер може балотуватися до Європарламенту. При цьому ім'я самого Манфреда Вебера знайоме лише чверті німецьких виборців.

У Франції кампанія виборів до Європарламенту майже не помітна Фото: Getty Images/AFP/B. Horvat

Сотні партій, які лише умовно об'єднані в рамках восьми різних фракцій Європарламенту, зараз борються за депутатські мандати. Єдині партійні плакати, передвиборні гасла й рекламні ролики на телебаченні, яких зазвичай повно перед виборами до національних парламентів, в даному випадку практично відсутні.

15 травня пройдуть єдині в Європі теледебати провідних партійних кандидатів, організовані суспільними телекомпаніями країн ЄС. Але навіть ця дискусія в прямому ефірі транслюватиметься не всюди.

Хто стане кандидатом на посаду глави Єврокомісії

Новий склад Європарламенту повинен буде затвердити кандидатуру наступного голови Єврокомісії, який формально призначається Радою ЄС, куди входять голови держав і урядів усіх країн Євросоюзу.

Кандидатом від консерваторів, об'єднаних в Європейську народну партію (ЄНП), є згаданий вище Манфред Вебер. Для отримання більшісті голосів євродепутатів йому буде необхідна широка коаліція ЄНП з соціал-демократами, лібералами і, можливо, також із "зеленими", а це є досить проблематичним.

Манфред Вебер (зліва) і Франс Тіммерманс Фото: picture-alliance/dpa/Bildfunk/R. Vennenbernd

У кандидата від другої найбільшої фракції, Партії європейських соціалістів (ПЕС), представника Нідерландів Франса Тіммерманса ще менше шансів, аніж у Вебера, оскільки підтримка у партій соціал-демократичного спрямування зменшується в багатьох країнах ЄС. Тому на даний момент більш імовірним є те, що глави держав і урядів країн, які входять до Євросоюзу, запропонують свого кандидата (або кандидатку, що було би вперше) на пост керівника Єврокомісії.

Праві популісти збирають під свої прапори обурених європейців

Багато провідних європейських політиків називають нинішні вибори до Європарламенту доленосними. Наприклад, президент Франції Еммануель Макрон, який у березні перед початком виборчої кампанії виступив із закликом фундаментально реформувати ЄС. На іншому краю політичного спектра лібералові-Макрону опонують праві популісти, чиї лави на цих європейських виборах, порівняно з попередніми, помітно згуртувались і поповнились. Під керівництвом міністра внутрішніх справ Італії Маттео Сальвіні з правопопулістської "Ліги" формується альянс правих популістів Італії, Німеччини, Австрії, Угорщини та Франції. За оцінками експертів, він може отримати близько 20 відсотків місць в Європарламенті, зібравши голоси виборців правих поглядів, а також незадоволених своїм становищем європейців.

Праві популісти Маттео Сальвіні (зліва) та Віктор Орбан знайшли спільну мовуФото: Reuters/B. Szabo

Правих популістів консультує відомий фахівець зі стратегії виборчих кампаній Стівен Беннон, який у 2016 році допоміг Дональду Трампу стати президентом США. Ще влітку минулого року Беннон заявив, що традиційним політичним партіям Європи не вистачає натхнення, міці та підтримки молоді, аби успішно виступити на нинішніх виборах. Беннон і Сальвіні теж хочуть змінити ЄС - радикально і зсередини.

28 різних європейських виборів

У виборчих кампаніях у 28 країнах-членах ЄС, за результатами яких буде сформовано Європарламент, в більшості випадків йдеться про абсолютно різні теми. Простіше кажучи, всюди домінує національний порядок денний. У Німеччині, наприклад, обговорюють податок на викиди СО2, так звані upload- фільтри (перевірку контенту перед завантаженням в інтернет на дотримання авторських прав), а також майбутнє правлячої коаліції.

В Угорщині сперечаються про те, як можна захиститися від мігрантів і підтримати на високому рівні значення християнських засад європейської цивілізації. В Італії ці вибори є перевіркою того, наскільки сильна "Ліга" на національному рівні. Її результати дозволять оцінювати те, коли Сальвіні може ініціювати розрив коаліції з лівопопулістським "Рухом п'яти зірок", аби потім самому очолити уряд.

У Бельгії ніхто не говорить про Європу, тому що у той самий день тут вибирають і національний парламент. В свою чергу у Словаччині європейські вибори, схоже, дійсно нікого не цікавлять. У попередніх взяли участь лише 13 відсотків словаків, які мають право голосу. А у Великобританії вибори до Європарламенту, яких тут не хотів ніхто, стають своєрідним другим референдумом по "Брекзіту". Список країн і національних особливостей кампанії можна продовжити.

Найбільш важливою темою є економіка

А що дійсно цікавить громадян країн ЄС? Європарламент стежить за їхніми настроями, вивчаючи їх у ході регулярних опитувань громадської думки "Євробарометр". Економіка, безробіття серед молоді, міграція і зміна клімату - ці теми називаються європейцями в переліку найважливіших.

За даними опитування, проведеного в лютому 2019 року, більшість населення в усіх країнах ЄС - за винятком Великобританії, Італії та Чехії - хоче, аби ці країни залишилися в Євросоюзі. В середньому 61 ​​відсоток опитаних вважає, що членство в Європейському Союзі - плюс для їхніх країн. При цьому тільки 20 відсотків респондентів вважають, що вони, беручи участь у виборах до Європарламенту, можуть щось змінити. Брюссель і Страсбург, схоже, знаходяться занадто далеко.

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW