Багатьом мовам у світі нині загрожує вимирання - чи то в Німеччині, де нижньолужицькою розмовляють лише 7000 людей, чи то в Північній Америці, де приблизно 250 людей користуються мовою каюга, що належить до ірокезьких мов. Мовою далабон говорять ще лише 11 австралійських аборигенів, а може й того менше. Останній підрахунок проводився понад десятиліття тому. 

ООН намагається привернути увагу до значення мовного розмаїття, відзначаючи щороку Міжнародний день рідної мови. За оцінками ЮНЕСКО, нині на планеті розмовляють понад 6000 мовами. Над 2500 з них, як зазначають експерти, нависла загроза вимирання. "Чіткою ознакою такої загрози є те, коли батьки не розмовляють з дітьми рідною мовою", - каже Катаріна Гауде (Katharina Haude), науковець з Національного центру наукових досліджень Франції та почесний член правління Німецького співтовариства мов, яким загрожує вимирання .

Глобалізація сприяє мовному вимиранню

Гауде спостерігала за цим явищем особисто в Латинській Америці. Впродовж десяти років вона регулярно відвідувала Санта-Ана-дель-Якума, що на півночі Болівії. З точки зору лінгвістики, це місто, в якому проживає 12 тисяч жителів, є особливо цікавим. Тут живуть останні 1500 людей, які розмовляють місцевою мовою мовіма. При цьому вони вже досить літнього віку, багатьом вже за 70 років.

Вчені мають кілька різних пояснень щодо зменшення кількості мов. "Безперечно одним з факторів є глобалізація", - говорить Пауль Трільсбеек (Paul Trilsbeek), директор архіву мов, яким загрожує вимирання, в Інституті психолінгвістики імені Макса Планка в Німвегені. "Люди думають, що матимуть кращі можливості в житті, якщо спілкуються поширеними мовами". Ще одним важливим фактором є те, що дедалі більше людей переїздить із сільських регіонів до міст.

Вимирає дедалі більше мов

Особлива загроза нависла над мовами корінних народів, які не мають власної писемності, говорить Катаріна Гауде. В Болівії зменшення користування такою мовою як мовіма пов'язано з перебудовою шкільної системи. "В 1950-их роках у Болівії почали розбудовувати школи, в яких використовували лише іспанську мову", - говорить Гауде. Як наслідок, батьки відмовлялися говорити з дітьми рідною мовою. Але з початку освітньої реформи в Болівії, яку запровадили в 1994 році, 30 місцевих мов знову почали використовуватися в школах. Завдяки цьому зросла популярність і мовіма.

За інформацією ЮНЕСКО, починаючи від 1950-го року, в світі зникло понад 200 мов. "В останні десятиліття кількість зниклих мов ще зросла", - сказав Пауль Трільсбек в інтерв'ю Deutsche Welle. Упродовж десяти років група науковців відвідувала найвіддаленіші закутки планети, аби поспілкуватись з носіями тих мов, яким загрожує вимирання. Результати їхньої роботи зібрані в мультимедійному архіві Інституту імені Макса Планка. Аудіо- та відеозаписи містяться в спеціальній базі даних в інтернеті.  

Усе вирішує мотивація

"Мета цього проекту - задокументувати для науковців мови, яким загрожує вимирання", - пояснив Трільсбек. Але, як він наголосив далі, створений архів може стати в пригоді й для тих, хто хоче вивчити рідкісну мову. Адже зібрані записи можна використовувати як основу для навчальних матеріалів. Хоча, для того, щоб реанімувати вимираючу мову, цього не достатньо: "Спочатку повинна бути мотивація, яка б спонукала передавати мову наступним поколінням", - каже Трільсбек. На його думку, те, що зараз люди використовують смартфони та мають доступ до інтернету, відіграє свою позитивну роль. На YouTube, наприклад, дедалі частіше можна познайомитись з тією чи іншою рідкісною мовою. "Це може допомогти зберегти мови", - сподівається Трільсбек.