Упродовж кількох останніх днів Молдова живе в умовах фактичного двовладдя. З одного боку - коаліція орієнтованої на розвиток відносин з Росією Партії соціалістів Ігоря Додона і правого проєвропейського блоку ACUM ( "Зараз"), до якого входять партії "Гідність і правда" та Партія дії й солідарності. З іншого - Демократична партія олігарха Влада Плахотнюка, яка фактично керувала країною з 2010 року, контролюючи, за оцінками, силові структури і Конституційний суд (КС).

Нині в Молдові де-факто два президента - Ігор Додон, якого КС 9 червня відсторонив від виконання обов'язків глави держави і який відмовляється виконувати це рішення, та перший заступник голови Демократичної партії Павло Філіп, до якого перейшли відповідні повноваження. А також два прем'єра - той же Філіп, а також представниця парламентської коаліції Майя Санду. Як усе це стало можливим і яким чином події розвиватимуться далі - читайте у матеріалі DW.

Широка геополітична коаліція

8 червня проросійські соціалісти і депутати із проєвропейського блоку ACUM несподівано домовилися про створення парламентської коаліції. Переговори про її формування почалися ще після лютневих виборів до парламенту, однак до останнього часу були безрезультатними.

Підтримку парламенту, речницею якого стала представниця соціалістів Зінаїда Гречана, і новому коаліційному урядові на чолі із головою Партії дії й солідарності Майєю Санду вже висловили ЄС, США та РФ. Зі спільною заявою виступили Франція, Німеччина, Великобританія, Польща і Швеція. МЗС сусідньої Румунії повідомило, що поділяє позицію ЄС. Україна застерегла від "зовнішнього втручання, спрямованого на реалізацію російського сценарію федералізації країни", зазначається у повідомлення українського МЗС.

Уперше в історії Молдови в парламентській коаліції об'єдналися праві й ліві. Але найбільші розбіжності між учасниками такого незвичного альянсу полягають у їхньому  геополітичному спрямуванні. Соціалісти дивляться на Схід - вони виступають за дружбу і стратегічне партнерство з Росією, а також за членство у Євразійському економічному союзі, в якому Молдова з квітня 2018 року має статус спостерігача. Відомо також про тісні зв'язки неформального лідера соціалістів - президента країни Ігоря Додона - з Кремлем.

Тоді як партії блоку ACUM навпаки націлені на зміцнення відносин із Заходом. Вони виступають за проєвропейський шлях розвитку Молдови і за майбутнє членство в ЄС, а також за стратегічне партнерство з США. На відміну від соціалістів, в ACUM називають державну мову Молдови румунською, а не молдовською, як записано в конституції країни, а також не мають нічого проти вивчення в школах такого предмету як "Історія румунів".

Коаліція поставила перед собою завдання ухвалити пакет антиолігархічних законів, які запобігали б корупції у державних інституціях. Учасники альянсу також мають намір повернути пропорційну виборчу систему (була скасована в 2017 році), розслідувати крадіжку мільярда доларів з молдовських банків, а також провести кадрові перестановки в силових структурах і органах юстиції.

Демократична партія не поспішає віддавати владу

Демократична партія, яка називає себе проєвропейською силою, керувала країною з 2010 року. Де-юре дана партія нині опинилася в опозиції. Однак владу вона віддавати не поспішає. Екстрене засідання парламенту, на якому були присутні тільки депутати від нової правлячої коаліції, відбулося 9 червня. Буквально через годину після його початку на сайті КС з'явилося повідомлення, що обраний 24 лютого парламент має бути розпущений, оскільки не зміг упродовж трьох місяців сформувати уряд. Усі рішення, ухвалені коаліцією, заздалегідь були оголошені суддями поза законом.

Однак президент країни Ігор Додон відмовився підписувати указ про розпуск парламенту, а депутати правлячої коаліції оголосили рішення КС політично мотивованим. Контроль над цією структурою, а також над прокуратурою та міністерством внутрішніх справ приписують лідерові Демократичної партії, олігарху Владу Плахотнюку. Опоненти цієї політичної сили вже давно звинувачують її в захопленні державних інститутів та узурпації влади в Молдові.

Незважаючи на створення нового коаліційного уряду, всі важелі реальної влади в Молдові, як і раніше, залишаються в руках представників Демократичної партії. Вона вимагає реалізації рішення КС, розпуску парламенту і проведення дострокових виборів, а також імпічменту глави держави. Заступник голови партії Павло Філіп продовжує одночасно виконувати обов'язки прем'єр-міністра і президента країни. Так, 11 червня уряд під його керівництвом ухвалив рішення про перенесення молдовського посольства в Ізраїлі із Тель-Авіва до Єрусалима.

Двовладдя в Молдові: що далі?

Тим часом у центрі Кишинева постали кілька наметових містечок. Цілодобові пікети організовані біля всіх будівель центральних органів виконавчої влади, до яких не пропускають міністрів з нового коаліційного уряду. Чергують під час пікетів в основному жінки і пенсіонери, яких підвозять із різних районів країни. За даними ЗМІ, протестувальникам платять від 25 до 50 євро на день.

Директор Інституту ефективної політики Віталій Андрієвський бачить два варіанти розвитку подій у країні. Це "протистояння, вуличні сутички, які можуть закінчитися погано", або "переговори за круглим столом за участі всіх парламентських партій, рішення про розпуск парламенту і призначення дати нових виборів". Другий варіант найбільш прийнятний, заявив експерт в інтерв'ю DW.

Політолог Борис Шаповалов, своєю чергою, переконаний, що на жодні переговори поза залою засідань парламенту депутатам від нової коаліції погоджуватися не варто. На його думку, вихід із ситуації полягає в тому, щоб позбавити представників Демократичної партії будь-якої підтримки в суспільстві і "перетягнути силовиків на бік законно обраного уряду". Як пояснив політолог у розмові з DW, "нова влада повинна проводити потужну інформаційно-пропагандистську роботу в кожному населеному пункті, роз'яснювати людям, що влада в країні була узурпована".

Частина населених пунктів Молдови вже оголосила про підтримку нового коаліційного уряду. 11 червня його легітимність публічно визнали кілька офіцерів МВС, які закликали колег наслідувати їхній приклад. Уранці 12 червня на робочому місці одного з цих офіцерів провели обшук, на якому був присутній керівник Головного інспекторату поліції Олександр Пинзар, який не визнає рішення коаліційного уряду про своє звільнення. Того ж дня стало відомо про звільнення всіх офіцерів МВС, які висловили підтримку урядові Санду.

В цілому ж ситуація у Молдові залишається настільки заплутаною, що ніхто зі спостерігачів, до яких звернулася DW, не ризикнув спрогнозувати, якій зі сторін конфлікту вдасться схилити шальки терезів на свою користь і чим у результаті завершиться нинішня політична криза.