Порядком денним саміту Україна-ЄС, який пройде у Брюсселі 24 листопада, не передбачено офіційної заяви сторін щодо завершення процесу візової лібералізації. Натомість у прес-релізі, опублікованому на сайті Єврокомісії, говориться про те, що саміт лише "стане нагодою привітати останні кроки щодо запровадження безвізового режиму для громадян України". Проте у Європарламенті (ЄП) радять не сприймати цей факт як знак вагань чи недовіри до української влади з боку Єврокомісії, пояснюючи зволікання із запровадженням "безвізу" критичною  безпековою ситуацією, яка склалася в країнах Європейського Союзу через наплив нелегальних мігрантів.

За кілька кроків до "безвізу"

17 листопада Рада ЄС на рівні постійних  представників країн Євросоюзу погодила мандат для переговорів у трикутнику "Рада ЄС-Європарламент-Єврокомісія" щодо візової лібералізації з Україною. Тепер представники цих трьох інституцій мають під час неформальних зустрічей досягти домовленості у цьому питанні. Як стверджують джерела DW у Європарламенті, оскільки всі сторони вже мають спільну позицію щодо "безвізу" для українців, то для формування домовленості достатньо буде однієї зустрічі. Після цього вона буде винесена на голосування профільного комітету Європарламенту, потім - на розгляд сесії ЄП. Текст домовленості мають ухвалити і на рівні Ради ЄС. Доповідачка ЄП з питання візової лібералізації з Україною Марія Габріель у коментарі DW висловила сподівання, що тристоронні переговори "швидко досягнуть прогресу в укладенні домовленості" і що Європарламент проголосує за неї "до кінця цього року".

Проте головна проблема, яка й зіпсувала Києву атмосферу саміту в Брюсселі, полягає в тому, що згідно з рішенням Ради ЄС візова лібералізація з Україною має набути чинності лише синхронно з введенням в дію нового безпекового механізму ЄС. Він передбачає можливість призупинення дії безвізового режиму Євросоюзу з третіми країнами.  Як пояснила DW естонська євродепутатка Кая Каллас, терміни запровадження "безвізу" з Україною залежать зараз лише від темпу роботи над безпековим механізмом, яка, за її словами, просувається успішно.

Це не гра проти України

Жодних інших прихованих підводних каменів на шляху візової лібералізації з Україною не бачить і польський євродепутат Міхал Боні. Він наголошує, що механізм призупинення дії безвізового режиму "не був штучно створений для того, щоб зумисне відтягнути ухвалення рішення щодо України". За його словами, цей механізм - відповідь ЄС на останні міграційні ризики, які "спричинили додатковий тиск на країни-члени". Боні нагадує, що на узгодження цього механізму так само чекає й Тбілісі, чий переговірний процес з ЄС щодо візової лібералізації  також перебуває на фінішній прямій. Євродепутат запевнив DW: щойно в ЄС домовляться про всі деталі безпекового механізму, Україна негайно отримає безвізовий режим. За його прогнозами, Європарламент може проголосувати за це «на початку наступного року, можливо, навіть у січні».

Очікують, що новий безпековий механізм дасть змогу Євросоюзу в односторонньому порядку скасовувати візовий режим з країною у разі, якщо міграція з неї протягом певного часу буде неприйнятно високою. Проте, за словами Боні, після того, як українці продемонстрували таку потужну національну самоідентичність, в ЄС "не повинні боятися масової міграції з вашої країни". "Наразі мотивація та єдність українців в імплементації реформ не викликають нічого, крім поваги", - наголосив Боні.