Увечері в понеділок, 5 січня, у Дрездені знову очікується масова демонстрація. Її організатор - неформальне об’єднання Pegida. Ця німецька абревіатура розшифровується як "Патріотичні європейці проти ісламізації Заходу".

Почалися такі демонстрації на вулицях Дрездена у жовтні 2014 року і спочатку збирали лише по кілька сотень осіб. Тому німецькі політики та й засоби масової інформації довго не звертали на цих "диваків" особливої уваги: мовляв, стихне. Ситуація змінилася, коли, усупереч очікуванням, активність "європейців-патріотів" стала зростати. Наприкінці минулого року в демонстраціях брали участь уже більше 17 тисяч осіб. Тема вийшла на вищий політичний рівень.

Стурбована канцлерка

Про те, яке значення надає таким демонстраціям канцлерка Німеччини Анґела Меркель, свідчить той факт, що в своєму новорічному привітанні поряд з діями Росії в Україні, епідемією Ебола, загрозою джихадистів з "Ісламської держави" і потоками біженців як актуальну проблему вона згадала і прибічників об’єднання Pegida.

Учасники маршів у Дрездені часто повторюють лозунг, який скандували на демонстраціях у НДР противники правлячого там комуністичного режиму: "Народ - це ми" ("Wir sind das Volk"). Нагадавши про це в новорічному зверненні, Меркель заявила: "Насправді вони мають на увазі інше: ви до нас не належите - через колір вашої шкіри і вашу релігію".

"Тому я звертаюся до всіх, хто виходить на такі демонстрації, - наголосила глава німецького уряду, - не йдіть за тими, хто до них закликає. Адже в їхніх серцях найчастіше упередження, холод і навіть ненависть".

За що виступає Pegida?

Чіткої організаційної структури в об‘єднання Pegida немає. Активісти вербують прибічників і призначають час проведення демонстрацій через соціальні мережі. Один з організаторів - Луц Бахманн. Як з’ясували німецькі журналісти, Бахманн зараз перебуває на свободі, тому що за торгівлю наркотиками його засудили лише до умовного терміну. Раніше він був засуджений за крадіжки з проникненням у приміщення, підбурювання до лжесвідчення, ухилення від сплати аліментів, нанесення тілесних ушкоджень та керування автомобілем у нетверезому стані. При цьому в своїх промовах Бахманн закликає до "нульової терпимості до мігрантів, які порушили закон".

Мечеть у Дрездені лише одна

Показово, що частка іноземців у Саксонії (Дрезден - столиця цієї федеральної землі на сході Німеччини) складає лише 2,5 відсотка, що набагато нижче, ніж у середньому в країні. Мусульман тут ще менше - 0,1 відсотка при чотирьох мільйонах загалом у ФРН, або п’яти відсотках населення Німеччини. Характерно, що в інших німецьких містах, де іноземців і мусульман значно більше, на подібні марші виходить лише жменька людей.

А мечеть у Дрездені лише одна. Знаходиться вона в приміщенні колишньої тютюнової фабрики, перебудованої в непримітну офісну будівлю. Тому голова міської організації соціал-демократів Кристіан Авенаріус називає "гротеском" і "абсурдом" твердження, що Дрездену загрожує ісламізація.

Хто бере участь у демонстраціях?

Вважається, що міцне ядро "патріотичних європейців" у Дрездені - це праві радикали, неонацисти та їхні прибічники, яких тут і справді чимало. Про це, за словами Авенаріуса, свідчить стилістика листів з погрозами, які отримують противники об’єднання Pegida.

"Так вульгарно, образливо і по-расистськи можуть висловлюватися лише праві екстремісти, яких, схоже, багато в цьому русі, - говорить він. - У Дрездені, на жаль, є невелика, але стабільна частина людей, які голосують за праворадикальну Націонал-демократичну партію Німеччини".

Однак переважна більшість тих, хто по понеділках виходить на вулиці Дрездена, - це все ж таки не вони, визнає Авенаріус, а цілком добропорядні містяни, занепокоєні напливом прохачів політичного притулку. Ці люди побоюються втрати власного статусу та вважають, що парламентські партії не представляють їхніх інтересів, та з цієї причини не беруть участі у виборах, взагалі незадоволені існуючими в Німеччині порядками і ласі до популістських гасел.

Один учасник, наприклад, ніс плакат з таким написом: "Змінити сімейну політику! Розлучені батьки зазнають дискримінації!" Інші вимагали зробити безкоштовними дитячі садки і шкільні обіди.

Чому саме Дрезден?

Багато німецьких політологів пояснюють зростання вуличного протестного руху слабкістю парламентської опозиції в Німеччині. Дійсно, дві найбільші так звані "загальнонародні" партії - консервативний блок ХДС/ХСС і соціал-демократи (СДПН) правлять у Німеччині спільно, а опозиція в Бундестазі - "зелені" і посткомуністи - являють собою майже маргінальну силу.

У результаті людям, які вважають, що їхні інтереси в парламенті не представлені, лишається вимагати їх урахування лише на вулиці. Одночасно зростає популярність популістських партій на зразок "Альтернативи для Німеччини", діячі і прихильники якої стали постійними учасниками демонстрацій у Дрездені.

На думку берлінського аналітика Гаррі Нутта, особливо роковим стало зникнення з Бундестагу вільної демократичної партії, яка протягом багатьох десятиліть висловлювала інтереси "не лише зубних лікарів, бізнесу і представників творчих професій, але й дрібнобуржуазних німців з націонал-ліберальними поглядами".

Політолог Вернер Патцельт звертає увагу на перетворення Німеччини в імміграційну країну, що певна частина німецького суспільства ще не усвідомила.

Але чому центром протесту став саме Дрезден? По-перше, це чи не найбагатше на сході Німеччини місто з добре розвиненою інфраструктурою, яке хоч і є столицею федеральної землі, але одночасно - так уже склалося - залишається глибокою, до того ж дуже консервативною, провінцією. Її жителі, вважають аналітики, особливо піддаються страхам за свої позиції в умовах глобалізації.

По-друге, Дрезден досі називають "долиною нетямущих". За часів НДР це було єдине велике східнонімецьке місто, жителі якого через географічні особливості не могли дивитись західнонімецьке телебачення, а тому мали обмежений кругозір. Зараз у дрезденців є можливість отримувати будь-яку інформацію - було б бажання. Але, наголошують політологи, психологія "зашореного провінціала" виявилася досить живучою.