Це жахіття для кожної німецької мами! Приводиш дитину вранці в дитячий садок, а на дверях висить табличка: "У нас один випадок інфекційної еритеми". Або: "Один з дітей захворів на коросту". Або: "Один з дітей має воші". Зрозуміло, що цих хворих дітей залишили вдома, але дитячий садок зобов'язаний проінформувати інших батьків.

Дві температури - дві стратегії дії

Багато батьків повідомляють вихователів про діагноз, який поставили їхнім дітям, хоча і не зобов'язані це робити. Повідомляють перш за все тоді, коли йдеться про інфекційне захворювання. Але батьки все одно нарікають, що діти (певна річ, не їхні, а чужі) приходять в дитячий садок з нежиттю, кашлем, застуджені... Варто сказати, що довгий час вихователі заплющували на це очі, але зараз дитячі садки дедалі частіше перебирають ініціативу та наполегливо радять батькам залишати застуджених дітей удома. У дитячих садках роздають пам'ятки, на дверях вивішують плакати, які нагадують про те, що висип, біль у животі, сильний нежить та кашель, головний біль - усе це причини залишити малюка вдома.

Але це аж ніяк не означає, що ви не побачите дітей, які кашляють, в німецьких дитячих садках. А ось конче "робити" дитині медичну довідку тут не треба, якщо йдеться лише про застуду. Довідку ніхто не вимагатиме. У випадку з гострими інфекційними вірусними інфекціями батьки, звичайно, звернуться до лікаря, але вони не зобов'язані повідомляти про це дитячий садок. У Німеччині діє лікарська таємниця, тож батьки можуть наполягти на тому, щоб діагноз не розголошувався. Навіть якщо у дитини виявили воші (що, до речі, аж ніяк не є ознакою недостатньої гігієни). І на карантин дитячий садок не закривають.

Серйозно хвора дитина, ясна річ, залишається вдома. У школі діють такі ж правила, але батьки зобов'язані проінформувати вчителя, що їхні син або донька хворіють.

Що означає "серйозно"? Якщо в дитини піднялася температура? По-перше, зауважимо, що в Німеччині традиційно розрізняють підвищену температуру (Temperatur) і високу температуру (Fieber). Більшість німецьких батьків починають нервувати, якщо термометр показує більше 39. Якщо ж у малюка 37,7, це ще не привід для паніки чи навіть візиту до лікаря.

Тому в Німеччині досить часто можна почути, що дитина йде в дитячий садок після одного-двох днів, які вона провела вдома через підвищену температуру. З залишковими симптомами - нежиттю і кашлем - удома дітей мало хто тримає. Та й лікарі через легку застуду просто так не залишать удома дитину з мамою чи татом.

Але й в Німеччині турботливі бабусі рекомендують одужати "до кінця" і кажуть, що краще посидіти вдома. "Я вважаю, що це дуже розумно: залишити дитину на кілька днів удома й дати їй можливість відновитися. Нам в Німеччині не завадило б повернутися до цього підходу", - зазначає дитячий лікар і представник Союзу педіатрів Німеччини (Des Berufsverbandes der Kinder- und Jugendärzte) Герман Йозеф Каль (Hermann Josef Kahl). У його колеги з Дюссельдорфа Моніки Науйокс (Monica Naujoks) з Центру дитячих лікарів в Дюссельдорфі (KiZ) на цей випадок існує чітке правило: "Якщо дитина не спала вночі через застудні симптоми - нежить та кашель, - то їй слід залишитися вдома. Якщо є температура - теж. Якщо ж ідеться про банальні інфекції, якщо просто тече з носа, то дитину можна вести в садок".

Лікар не йде до пацієнта

Зверніть увагу ще на один важливий аспект: в Німеччині хвору дитину ведуть до лікаря, а не викликають педіатра додому, коли у дитини, наприклад, шлунковий грип або ГРВІ. Дитячий лікар Герман Йозеф Каль пояснює це так: "У принципі, завжди можна викликати лікаря додому, але питання в тому, чи має він час ходити до пацієнтів. Крім того, коли батьки приходять до лікарського кабінету, ми маємо більше можливостей провести необхідні аналізи й обстеження. Можна відразу зробити ультразвукове обстеження, аналізи крові, сечі, взяти мазок на мікрофлору. Удома це неможливо".

Ця тема постійно виринає на форумах і в соціальних мережах. Батьки, які нещодавно приїхали з України чи Росії і вперше стикнулися з такою ситуацією, обурюються: "Яка негуманність! Не можна викликати лікаря додому, якщо в дитини температура 38,5!" Щоправда, і в обговореннях на форумах, і в суспільстві все-таки більше тих, хто "розуміє" ситуацію. Адже якщо лікар бігатиме з домашніми візитами, що ж тим часом коїтиметься в нього в приймальні? Час, який лікар витрачає на дорогу, можна було б приділити хворим дітям, аргументують медики й батьки.

"Якщо схвильована мама каже, що у дитини температура, ми радимо дати жарознижуючі та приїхати до нас, коли дитині стане трохи легше", - розповідає Моніка Науйокс з Центру дитячих лікарів в Дюссельдорфі (KiZ). Моніка - педіатр і мати трьох дітей. Вона саме не раз опинялася в такій ситуації. Коли виникає загроза життю дитини, звичайно, слід негайно викликати швидку допомогу, проте підвищена температура й погане самопочуття зазвичай не заважають самостійно приїхати до лікаря. Тим паче, що зазвичай батьки обирають дитячого лікаря, який приймає поруч з будинком, тож везти дитятко на громадському транспорті за тридев'ять земель не потрібно.

Якщо німецький дитячий лікар відвідує пацієнта вдома, то трапляється це ввечері або у вихідні дні. Або коли справді йдеться про складні випадки: наприклад, діти з важкими захворюваннями можуть бути прикутими до ліжка. "Ще один виняток, - розповідає лікарка з Дюссельдорфа, - новонароджені".

Батьки залишаються вдома

Згідно із законом, кожен дорослий, який працює, щороку має право на 10 оплачених днів на догляд за хворою дитиною. Матері або татусі-одинаки - на 20 днів. Якщо в сім'ї двоє дітей, то відповідно - вдвічі більше. Причому хворий дорослий може до трьох днів залишатися вдома без лікарняного листа, а якщо лікарняний дають по догляду за дитиною, то його треба оформлювати вже з першого дня. Пояснюється це тим, що догляд за хворою дитиною з першого дня оплачує страхова компанія, а якщо доросла людина сама злягла, то перші дні бере на себе роботодавець.

Батьки, що працюють, мають право на 10 оплачених днів на рік на догляд за хворою дитиною, поки тій не виповниться 12 років. А далі тато чи мама повинні брати лікарняні дні з відпустки або за власний рахунок.

І ще один факт: витрати на ліки для дітей, як і оплату гонорарів лікарів беруть на себе медичні страхові компанії, тобто батьки за це не платять. Отримав рецепт - йди в аптеку і отримуй ліки безкоштовно.