У 2014 році Німеччина продала в інші країни озброєння на загальну суму у 3,97 мільярда євро. У 2013 році ця цифра була на третину більшою - 5,8 мільярда. Найбільшими покупцями німецьких озброєнь були країни, які не входили у Європейський Союз, блок НАТО чи прирівняні до них, зокрема, Ізраїль, Сінгапур, Південна Корея і Саудівська Аравія.

Такі дані містить щорічна доповідь про контроль над експортом озброєнь, представлена урядові ФРН та німецькій громадськості 24 червня профільним у цій сфері міністерством економіки та енергетики ФРН.

Обмеження на торгівлю стрілецькою зброєю

Представляючи доповідь на прес-конференції в Берліні, статс-секретар міністерства Маттіас Махніґ нагадав про те, що німецький уряд дотримувався дуже суворих правил при видачі дозволів на експорт озброєнь та особливо неохоче дає "зелене світло" на продаж стрілецької зброї.

Такої зброї минулого року було продано на 47,43 мільйонів євро - майже наполовину менше, ніж у 2013. У майбутньому експортувати німецькі автомати та кулемети стане ще складніше. Уряд ФРН вирішив впровадити додаткові контрольні заходи для того, щоб по можливості уникнути реекспорту німецького вогнепального озброєння, а також постановив не видавати більше дозволів на створення фірмами з ФРН виробничих потужностей із виготовлення такої зброї в інших країнах.

Загальна ж сума експорту німецького озброєння (майже 4 мільярди) була б значно меншою, якби не німецький підводний човен вартістю в 700 мільйонів євро, поставлений Ізраїлю минулого року. Крім того, в 2014 році уряд ФРН у ста випадках відмовлявся видавати експортні ліцензії, а в 2013 році - в 71. При цьому інтерес потенційних закордонних покупців до озброєнь "Made in Germany" залишився приблизно на попередньому рівні.

Що купувала у Німеччині Росія?

Країни колишнього СРСР не належать до найбільших клієнтів німецького ВПК. Але товари, які підпадають під контрольну категорію, експортувалися і туди, зокрема, в Росію та Україну. Вартими уваги можна назвати зміни, які відбулися, якщо порівнювати 2014 рік з 2013, коли гострого російсько-українського конфлікту ще не було.

Два роки тому німецьким фірмам дозволили продати в Росію не лише мисливські і спортивні рушниці, револьвери, пістолети та запчастини до них, але й гусеничні машини, броньовані позашляховики, запчастини для бронетехніки і військових вантажівок загальною сумою в 38 мільйонів 242 тисячі і 715 євро.

Влітку 2014 року, коли російсько-український конфлікт вже був у розпалі, високопоставлений чиновник міністерства економіки ФРН запевнив кореспондента DW, що уряд ФРН розпорядився більше не давати дозволів на військовий експорт в Росію взагалі, а також призупинив уже видані.

Щоправда, у доповіді за 2014 рік, у додатку номер 8 знову перераховані мисливські та спортивні рушниці, пістолети, патрони різного калібру та призначення, навігаційні прилади, продані в Росію. Маттіас Махніґ пояснює цю обставину тим фактом, що поставки здійснювалися за вже підписаними контрактами, а впроваджене пізніше ембарго щодо Росії на продаж їй товарів військового чи подвійного призначення передбачало можливість робити винятки у таких випадках.

В мінекономіки ФРН звертають увагу також на різке скорочення підконтрольного уряду експорту в Росію в ціновому вираженні - з понад 38 мільйонів до 4 мільйонів 174 тисяч і 386 євро. Крім того, в 11 випадках німецьким військово-промисловим фірмам заборонили укладати угоди з російськими клієнтами.

Але Махніґ категорично відмовився говорити про те, яку саме військову техніку Москва хотіла купити у Німеччині. При цьому він заявив, що "не було видано жодного дозволу на експорт в Росію товарів, призначених для ведення бойових дій".

Нова номенклатура поставок в Україну

Водночас обсяг поставок товарів військового призначення з Німеччини в Україну збільшився у кілька разів - з неповних п’яти мільйонів євро в 2013 році до 25 мільйонів 402 тисяч і 535 євро минулого року. Щоправда, жодної вогнепальної зброї Києву не поставили - лише шоломи, бронежилети та вкладки до них. Позаминулого року йшлося й про рушниці, патрони, позашляховики з підвищеним рівним захисту.

Зміна номенклатури товарів для України пов’язана із зовнішньополітичними причинами, пояснив кореспонденту DW Маттіас Махніґ, із тим, що "Німеччина намагається сприяти реалізації мінських домовленостей і деескалації ситуації". Він підтвердив, що запити з Києва на поставки бойової техніки з Німеччини упродовж минулого року надходили, але, заявив Махніґ, "з названих мною причин вони не були задоволені".

Негативне ставлення офіційного Берліна до поставок летального озброєння для української армії залишається незмінним. Якщо судити з різкої реакції Маттіаса Махніґа, в уряді ФРН зовсім не вітають намірів США розміщувати важку бойову техніку в країнах Східної Європи.

"Я відмовляюсь брати участь у спекулятивній дискусії про можливе рішення американської сторони, - відповів він на питання DW щодо наслідків такого кроку для Німеччини. - Ми будемо й у майбутньому приймати рішення в кожному окремо взятому випадку, відштовхуючись від наших зовнішньополітичних принципів".