Німеччина як держава власної атомної зброї не має. У Європі вона офіційно є лише у Великобританії, Франції та Росії. У світі - ще у Китаю та США. Але тут ідеться лише про власну зброю. Адже американці, приміром, зберігають свою атомну зброю також і в інших країнах. Серед них Італія, Бельгія, Нідерланди та, власне, Німеччина. Тобто де-факто атомна зброя на німецькій землі є, і зберігається вона в містечку Бюхель на південному заході країни. І хоч те, що в Бюхелі, за різними оцінками, зберігається від 15 до 20 атомних бомб, вважається загальновідомим фактом, офіційно німецький уряд цього ніколи не визнавав, тримаючи цю інформацію під грифом "таємно".

Згідно з угодами в рамках НАТО, усі країни, які зберігають американську атомну зброю, зобов'язалися розділити відповідальність неї зі США. Тобто американці надають саму зброю, а країни-приймачі - власні літаки та екіпажі для її транспортування в разі загрози. Як власники зброї саме США вирішують, чи є той чи інший літак придатним для транспортування атомних бомб.

Літаки-старожили

У Німеччині цю роль ось уже кілька десятиліть як виконують побудовані у 1980-их роках бомбардувальники Tornado. Свого часу вони були відомі своїми особливими характеристиками під час польоту на низьких висотах, сьогодні цей літак - такий собі вимираючий вид серед військової авіації. Із 350 бомбардувальників Tornado, які мав раніше в розпорядженні німецький Бундесвер, лишилося лише 85. Інші були або повністю списані, або розібрані на запчастини для ремонту решти. Скільки літаків ще справді готові для виконання бойових завдань, достеменно невідомо. Німецька армія тримає ці цифри засекреченими. Один із пілотів Tornado, з яким вдалося поспілкуватися DW, розповідає, що з 45 літаків його авіаційної ескадри до вильоту готові зазвичай лише від восьми до 12.

Технічна підтримка застарілого авіапарку Tornado - справа не з дешевих. За попередніми даними, її загальна вартість за 2019 рік становить понад 600 мільйонів євро. Покривати ці кошти німецькій державі доведеться щонайменше до 2025 року - лише тоді на заміну старому бомбардувальнику, за планом, має прийти новий.

Заміни Tornado досі немає

Але замовлення на нові літаки від уряду в Берліні ще не надійшло, ба більше - він досі не визначився з тим, які саме бомбардувальники закупати. Це рішення міністерка оборони країни Аннеґрет Крамп-Карренбауер (Annegret Kramp-Karrenbauer), яка також очолює Християнсько-демократичний союз (ХДС), що входить до урядової коаліції, має ухвалити вже у перші тижні 2020 року.

Зробити свій вибір у німецькому міноборони не можуть ще відтоді як уряд ХДС та соціал-демократів на чолі з Анґелою Меркель (Angela Merkel) заступив до роботи близько двох років тому. Після тривалих суперечок та зважування всіх за та проти обрати мають одну з двох моделей - американський Boeing F/A-18 або Airbus Eurofighter Typhoon спільного виробництва Німеччини, Іспанії, Італії та Великобританії.

На користь американського літака виступає те, що він може глушити протиповітряну оборону противника, приміром, його радари. Європейський літак у його нинішньому вигляді поки що на це не здатен. Крім того, в німецькому уряді вважають, що американці значно швидше проведуть сертифікацію свого бомбардувальника, ніж його європейського конкурента.

Безспірний плюс Eurofighter Typhoon, натомість, у тому, що в Німеччини вже сьогодні є 138 літаків цього типу, які, щоправда, на даний момент функції атомного бомбардувальника не виконують. Крім того, ці літаки важливі для виконання важливого стратегічного проєкту, який Німеччина реалізує разом із Францією та Іспанією. Ідеться про розробку бойового літака нового покоління з робочою назвою FCAS (Future Combat Air System), який матиме здатність з'єднуватися у мережу із дронами та іншими системами озброєнь. Нові технології, необхідні для розробки літака, можна було б спочатку тестувати на Eurofighter.

Компромісне рішення?

Нині все вказує на те, що німецький уряд ухвалить компромісне рішення: закупити Boeing F/A-18 для атомних цілей та Eurofighter для інших завдань військово-повітряних сил. Ідеться про потенційне замовлення по 40 літаків кожної моделі загальною вартістю щонайменше десять мільярдів євро.

Але навіть таке рішення ухвалити буде непросто: у молодшого партнера ХДС по коаліції - соціал-демократів - багато хто в принципі критично ставиться до того, аби американська атомна зброя зберігалася в Німеччині в довгостроковій перспективі, а отже скептичний і до купівлі дорогих літаків, призначених для її транспортування. А тому інсайдери прогнозують, що міністерство оборони Німеччини розпочне переговори з виробниками літаків, але відтягуватиме підписання контракту до того, поки й без того розсварена правляча коаліція в Німеччині не розпадеться. Це означає, що Tornado, можливо, доведеться виконувати свої бойові завдання і після 2025 року, на який запланований кінець ери старих атомних бомбардувальників у Німеччині. Такий сценарій зрештою може суттєво вдарити по кишені німецьких платників податків: за розрахунками Бундестагу, підтримка нинішнього парку літаків Tornado до 2030 року обійдеться у величезні 13 мільярдів євро.