Червона Шапочка не завжди була невинною білявкою. Спочатку вона була значно старшою, аніж у версії братів Ґрімм. Навіть хепі-енд з'явився лише у німецькій версії. Історія ж Червоної Шапочки починається у Франції...

"Лягай зі мною", - запрошує Вовк Червону Шапочку до ліжка. Вона скидає одяг та йде до нього. Прозорий натяк на секс. Уперше Шарль Перро написав "Червону Шапочку" у 1697 році, потім з'явилися гравюри Гюстава Доре. Тоді цю історію розповідали при дворі, як попереждення від звабників.

Історія кокетливої французької Червоної Шапочки у 1729 році прийшла і до Великобританії. Проте у ній не було щасливої кінцівки - і дівчину, і її бабусю з'їдав вовк. І все. Жодного Мисливця, жодного порятунку. Типовим для англійської Little Red Riding Hood є й те, що вона носить червону накидку з капюшоном, а не капелюшок.

Перша німецька "Червона Шапочка" створена не братами Ґрімм, а письменником Людвіґом Тіком. Авторові-романтику не подобалася трагічна кінцівка у французів, тому він додав Мисливця - рятівника історії. У 1812 році брати Ґрімм зробили героїню невинною маленькою дівчинкою, позбавивши історію будь-якого сексуального підтексту.

Червона Шапочка стала популярним брендом у Німеччині та по всій Європі. Її історію зображали на листівках та виставляли у вітринах. І зараз маленька мила дівчинка у червоному капелюшку прикрашає рекламні борди та етикетки шампанського, сиру чи шоколаду. .

Дотепер тема Червоної Шапочки не виходить з моди - та знову і знову переосмислюється. Жоффруа де Пеннар у дитячій книзі "Червоний капелюшок" змалював впевнену у собі дівчину, яка не боїться йти на вовка голіруч. За цим - сучасний образ дитини: виховувати вже треба не послух, а впевненість у собі та наполегливість.

Утім, у 1980-х було геть інакше. Тоді було в моді ненасильницьке виховання. І охочий до крові Вовк не пожирав Червону Шапочку, а лише контролював її, прив'язавши мотузку до ноги. Як тут, у французькому виданні Лоранса Батіня та Бруно де ля Салля.

У 1990-і все пійшло іншим шляхом. Сьогодні знову виглядає допустимою радикальна фантазія на тему "Червоної Шапочки" у версії Беттіни Баєрль ("Без пощади!", 1993) - гостра та нецензурна. Виявляєтсья, французьке сексуальне коріння історії ніде не поділося.

У версії художниці Бурґі Кюнеманн, яка працює і з казками, Червона Шапочка стає злочинцем та просто збиває на машині вовка, якому й без того загрожує вимирання.

В іншій версії мисткиня Кюнеманн проводить паралелі між "Червоною Шапочкою" та Гітлером - він називає себе "Дядько Вовк", а вона, як і у французькій казці, обожнює його маскулінність.

Є і версія "Червоної Шапочки" геть без оціночних суджень. Мисткиня Варя Гонеґґер-Лаватер у 1960-х змалювала історію лише крапками. Абстрація допускає усі можливі та неможливі фантазії довкола Червоної Шапочки та робить казку доступною для людей різних культур та поколінь.

Німецький письменник уперше був удостоєний премії в царині дитячої літератури імені Астрід Ліндгрен та отримає близько 500 тисяч євро. Вольф Ерльбрух (Wolf Erlbruch) - автор та ілюстратор таких відомих книжок, як "Ведмеже диво", "Леонард", "Дрозд фрау Маєр", "Качка, смерть і тюльпан", "Маленький кріт, який хотів знати, хто наробив йому на голову". В Ельбруха були більш ніж гідні попередники...

Жодна з німецьких книжок не перекладалась іншими мовами так часто, як збірка казок Якоба та Вільгельма Ґрімм (Jacob та Wilhelm Grimm), які почали виходити в 1812 році. В усьому світі відомі "Бременські музиканти", "Хоробрий Шевчик", "Хлопчик-мізинчик", "Горщик каші", "Король Дроздобород" і, звичайно, "Гензель і Ґретель", де сестра рятує брата від злої відьми.

Повість-казка Ернста Теодора Амадея Гоффманна (Ernst Theodor Amadeus Hoffmann) "Лускунчик і Мишачий король" була написана й опублікована в 1816 році у переддень Різдва. Її дія починається в різдвяний вечір, коли діти отримують подарунки. Балет Петра Чайковського за мотивами цього твору ставлять на сценах в усьому світі.

Гайнріх Гоффманн (Heinrich Hoffmann) був лікарем-психіатром. Він написав для свого маленького сина твір "Кудлатий Петер" - кілька повчальних історій у жанрі "шкідливих порад" про те, як дитина повинна себе поводити: слухатися дорослих, бути акуратною, не гратися з вогнем, не дражнити тварин.

Чорний гумор німецької дитячої класики не завжди зрозумілий і приємний батькам, але діти його обожнюють. Не випадково такими фантастично популярними є комікси Вільгельма Буша (Wilhelm Busch) про малолітніх хуліганів Макса і Моріца. У страшилках Буша злодіїв протикають парасольками, відрізають голови пустунам, мелють їх на борошно, підпалюють і затискають хвости кішкам і собакам... Не педагогічно?

Казка "Маленький привид" - одна із книжок німецького письменника Отфріда Пройслера (Otfried Preußler), яка перекладена безліччю мов світу. Її чарівний герой спить на горищі старовинного замку Ойленштайн, який став музеєм, і мріє побачити світ не вночі, а вдень.

Романи-фентезі Корнелії Функе (Cornelia Funke) давно стали світовими бестселерами. Але не всім відомо, що вона також є авторкою чудових казок для маленьких читачів. Одна з них - "Ліллі, Флоссе і Морський диявол" про пригоди дітей русалки, які шукають захований під водою скарб.

Книжки Еріха Кестнера (Erich Kästner) нацисти спалювали як такі, що "суперечать німецькому духові". Але "Еміль і детективи", "Кнопка і Антон", "Летючий клас" залишилися в історії літератури. Найвідоміша його книжка - "Дві Лотти" - розповідає про розлучених сестер. За її мотивами знято 24 фільми, у тому числі три німецькі та три американські, в одному з яких знялася юна Ліндсі Лохан.

Загальні тиражі книжок класика німецької дитячої літератури Міхаеля Енде (Michael Ende) становлять понад 20 мільйонів примірників. "Історія, кінця якої немає" і "Момо" були кілька разів екранізовані. І все-таки незвичайні пригоди Джима Ґудзика і машиніста Лукаса, які почалися після того, як жителі країни Медландії отримали посилку з маленьким хлопчиком всередині, є найпопулярнішими.

Пауль Маар (Paul Maar) - прозаїк, драматург та ілюстратор - почав писати повісті про витівки веселого рудого хлопчиська з п'ятачком замість носа у 1970-тих роках. Історії про Суботика (німецькою мовою - Sams) не лише захоплюючі, але й чудово підходять для розвиваючих занять у дитячому садку і молодших класах школи.