Другий приватизаційний конкурс з продажу Одеського припортового заводу (ОПЗ) - другого за величиною виробника аміаку і карбаміду і третього - з випуску азотних добрив в Україні - Фонд держмайна України (ФДМУ) визнав таким, що не відбувся за відсутності попиту. 18 липня збіг термін подачі заявок на участь в конкурсі з продажу ОПЗ, однак жодної заявки інвестори не надали. Слід зазначити, що з моменту публікації оголошення про продаж заводу потенційні інвестори цікавість виявляли. Було підписано і відповідні договори про конфіденційність. "Але після ознайомлення з пакетом документів і вивчення ситуації в Україні і довкола заводу, всі вони висловили неготовність брати участь у конкурсі на визначених умовах", - йдеться у повідомленні, яке поширив Фонд держмайна України .

Тіні минулого

Перша спроба продати Одеський припортовий відбулася ще 2009 року. Тоді приватизаційний конкурс виграла компанія "Нортіма", підконтрольна фінансово-промисловій групі "Приват" Ігоря Коломойського. "Нортіма" запропонувала за ОПЗ найвищу ціну - п'ять мільярдів гривень, однак згодом результати аукціону були визнані недійсними. Завод так і залишився у державній власності, а компанія "Нортіма" досі намагається через суд відстояти результати першого приватизаційного конкурсу Одеського припортового заводу .

Це і стало однією із причин, чому інвестори не ризикнули брати участь у другій спробі продати ОПЗ вже у 2016-му. Це визнає і сам Фонд держмайна України. У повідомленні ФДМУ зазначається, що окрім судів з "Нортімой" найбільше питань і сумнівів у потенційних інвесторів викликали борги перед заводу перед Group DF, обмеження на репатріацію дивідендів, відсутність податкових пільг і преференцій для інвестора, зависока ціна на тлі боргових проблем заводу та загальних політичних і економічних ризиків країни. "Усі ризики, які існують довкола заводу і України загалом, мають свою ціну", - прокоментував голова ФДМУ Ігор Білоус. За його словами, отримані від інвесторів зауваження та пропозиції будуть подані прем’єр-міністрові та урядові.

Диявол ховається у деталях

На конкурс Фонд держмайна України виставляв 99 відсотків ПАТ "Одеський припортовий завод". Стартова ціна об’єкту становила понад 13 мільярдів гривень (близько 527 мільйонів доларів). Від інвестора вимагали збереження основного профілю діяльності ОПЗ, затвердження програми переоснащення виробництва та впровадження прогресивних технологій, підвищення зарплати співробітникам протягом п'яти років після конкурсу на рівні не нижчому інфляції і недопущення без погодження з профспілкою скорочення їх чисельності. Також інвестор мав погасити заборгованість підприємства, яка на момент оцінки активів заводу сягала 193 мільйона доларів."І українські і міжнародні експерти попереджали уряд про завищену ціну об’єкту і ризик провалу конкурсу. Але проводити повторну оцінку активів заводу з урахуванням актуальних реалій уряд відмовився, оскільки це дорого і довго", - констатує старший економіст київського Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Володимир Дубровський.

За його словами, також на інвесторів міг вплинути корупційний скандал. Як відомо нині Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) підозрює топ-менеджерів заводу в організації корупційної схеми із розтрати коштів в особливо великих розмірах під час закупівлі газу для потреб Одеського припортового заводу на користь приватних інтересів. Окрім цього компанія Ostchem Holding Limited Дмитра Фірташа зараз судиться з ОПЗ через борги підприємства сформовані в вересні-грудні 2013 року, коли Ostchem був єдиним постачальником газу для підприємства і ексклюзивним продавцем аміаку і карбаміду, виробленого ОПЗ.

Також нині Антимонопольний комітет України (АМКУ) розглядає справу щодо зловживання Одеським припортовим заводом монопольним становищем на ринку перевалки аміаку. Якщо це підтвердиться - величезні штрафи буде змушений платити вже той, хто купить підприємство, вказує виконавчий директор інвестиційної компанії "Конкорд-Капітал" Андрій Герус ."Ціна дійсно була "на грані, але інвестори її бачили і все одно цікавилися заводом і робили передпродажний аналіз. Але під час заглиблення в деталі, спливали речі, які мають велике значення для бізнесу: борги, суди, АМКУ, додаткові екологічні вимоги… Все це додається до ціни і коли інвестор рахує, то у всіх зникає бажання купувати завод", - наголошує Герус.

Спробуй ще

Одеський припортовий завод - це перший великий об’єкт, який за два роки підготувала до приватизації "постмайданна" українська влада. Його продаж мав бути ідеальним, аби продемонструвати інвесторам серйозність намірів українських очільників створити найсприятливіші умови для іноземного капіталу. Водночас урядові потрібні гроші у бюджет від продажу ОПЗ, тому умови приватизаційного конкурсу були виписані прозоро, детально прописані зобов’язання інвестора. Тож ФДМУ готовий повторно виставити підприємство на приватизаційний конкурс. Ігор Білоус сподівається, що рішення щодо повторної приватизації ОПЗ ухвалять найближчим часом. За деякими даними, новий конкурс може відбутися наприкінці літа, а ціну на об'єкт можуть знизити. "Якщо ми не можемо вирішити якусь з проблем чи ризиків, їх потрібно враховувати і віддзеркалювати в умовах та договорі купівлі-продажу. Вважаю, що перед повторним виставленням ОПЗ на приватизацію, саме це потрібно зробити спільно з робочою групою з питань приватизації", - зауважив голова ФДМУ.

Після того, як стане відомо якими будуть нові умови приватизації Одеського припортового заводу можна буде зробити висновки, чи справді українське керівництво хоче продати підприємство по-чесному, чи це гра "передай своєму", коли "ласі" державні об’єкти через схему зниження ціни на повторних торгах чи через підставні фірми продаються місцевим олігархам, кажуть експерти. "Коли буде видно стартову ціну та умови можна буде зрозуміти, чи це показово "фейкова" приватизація для донорів України чи реальне бажання залучити іноземну компанію, яка може принести інвестиції", - вважає Андрій Герус.

Тим часом проблем в Одеського припортого лише більшає. 18 липня стало відомо про те, що оператор української газотранспортної системи "Укртрансгаз" за борги розпочав процедуру відключення ОПЗ від газопостачання.