Невеличке містечко Оргеїв справляє враження закинутого та забутого. Аж не віриться, що до Кишинева звідси лише 50 кілометрів. У таких містах, як Оргеїв, економічні негаразди молдавської республіки відчуваєш особливо гостро. Роботи в Оргеїві немає. Усі, хто міг, давно вже виїхали на заробітки в інші країни. З 1991 року населення Молдови скоротилось приблизно на третину. Майже половина усіх мігрантів, а це близько півмільйона людей, донедавна працювали у Росії. Хто легально, а хто ні.

Раз на тиждень через Оргеїв проїжджає міжміський автобус з Кишинева до Москви. Георге Василкеу зі щемом у серці проводжає поглядом нинішній рейс. Трудового мігранта нещодавно не пустили до Росії. Протягом усіх останніх 12 років він працював будівельником у Москві. Зароблені гроші переказував дружині та дітям. "У Оргеїві немає роботи. Тож я поїхав. В Росії краще платять", - каже він. Побоюючись, що його не пустять знову до Росії, він довгий час взагалі не приїздив додому. Утім, у переддень парламентських виборів Георге, зрештою, вирішив навідатись до рідних та близьких.

Мігрантів ошукано

На початку листопада, за три тижні до парламентських виборів, лідер Партії соціалістів Молдови Ігор Додон зустрівся з російським президентом Путіним. Після цієї зустрічі керівництво Федеральної міграційної служби Росії оголосило про так звану "міграційну амністію", згідно з якою трудові мігранти можуть беззастережно їхати додому, аби взяти участь у виборах, а відтак повернутися до Росії. Чимало молдаван повірили цій обіцянці і вирушили на батьківщину. Цікаво, що соціалісти набрали найбільшу кількість голосів під час виборів не в останню чергу завдяки голосам трудових мігрантів, що повернулися з Росії. Щоправда, сформувати коаліцію вдалось не їм, а проєвропейським партіям, а молдавські соціалісти, які виступають за зближення з Росією, опинилися в опозиції.

"Коли я їхав додому, я без проблем перетнув кордон, - каже Василкеу. - А після виборів зібрався знову до Росії. Прикордонники забрали у мене на перевірку паспорт. За 20 хвилин вони повернули мені паспорт, але в'їзд до Росії заборонили". Він вважає, що політики використали трудових мігрантів у своїх цілях. "Я довіряв Ігорю Додону. Але зараз через нього опинився без роботи. І що мені робити? Москва ставиться до нас, як до злочинців. Я не знаю, як мені прогодувати свою сім'ю", - нарікає він.

За даними неурядової організації "Конгрес молдавських діаспор", понад 9000 громадян Молдови відмовили у в'їзді в Росію. З 1 по 10 грудня зареєстрували 140 нових випадків. Федеральна міграційна служба Росії звинувачує трудових мігрантів у порушенні міграційного законодавства. Водночас протягом останніх 15 років російська влада терпимо ставилась до трудових мігрантів з Молдови, зокрема, вони мали право без реєстрації знаходитись на території Росії терміном до 90 днів. Але після підписання Угоди про асоціацію та вільну торгівлю між Молдовою та ЄС ставлення до них почало змінюватися.

Правозахисники побоюються, що Москва з політичних мотивів стала провадити жорсткішу політику. Окрім ембарго на різноманітну молдавську продукцію, яка завдає економіці колишньої радянській республіки великі збитки, російські політики погрожували Молдові холодними зимами. А кілька місяців тому Федеральна міграційна служба оголосила, що 235 тисяч громадян Молдови порушують міграційне та трудове законодавство Росії.

Прихована економічна війна

Відмова на в'їзд до Росії - це не лише особиста проблема самих трудових мігрантів. Молдавська економіка залежить від грошових переказів з закордону. Згідно з оцінкою молдавського економіста Александру Фала, за перше півріччя 2014 року трудові мігранти переказали додому загалом 1,5 мільярда доларів. А це складає близько 30 відсотків молдавського ВВП. "60-65 відсотків цієї суми надійшло з Росії", - констатує Фала.

На його думку, жорсткіша міграційна політика Москви є частиною кампанії зі збільшення економічного тиску на Кишинів з метою перешкодити зближенню Молдови та ЄС. "Боюсь, що витіснення молдавських мігрантів з Росії призведе до великих економічних втрат для нашої республіки", - наголошує економіст. За його прогнозами, це може призвести до скорочення ВВП на 4,3 відсотка.