Проєкт газопроводу "Північний потік-2", що пролягає з Росії до Німеччини дном Балтійського моря, був майже завершений, коли його заморозили санкції США. З грудня 2019 року роботи зупинилися, аж доки на початку травня не з'явилося повідомлення про те, що Росія планує завершити будівництво без іноземних підрядників - за допомогою судна "Академік Черський", яке стало на якір в акваторії німецького порту Мукран.

У відповідь на це повідомлення США пригрозили новими санкціями спільному проєкту "Газпрому" і декількох європейських енергокомпаній. У можливості швидкого прийняття необхідного рішення запевнив посол Сполучених Штатів у Німеччині Річард Гренелл в інтерв'ю газеті Handelsblatt, опублікованому у вівторок, 26 травня. Чому США виступають проти газопроводу, через який у Європу має транспортуватися російський газ? DW називає три основні причини.

Політичні аргументи Вашингтона проти "Північного потоку-2"

"Північний потік-2" у Вашингтоні вважають не так економічним, як політичним проєктом. Тому свою позицію щодо другої гілки трубопроводу (перша гілка "Північного потоку" експлуатується з 2011 року) Вашингтон аргументує перш за все політичними міркуваннями.

Метою санкцій Вашингтон називає стримування Росії в Європі. США побоюються зростання впливу Москви в разі реалізації проєкту газопроводу. Не випадково той же посол США в ФРН Гренелл в зв'язку з загрозою санкцій закликав федеральний уряд у Берліні переглянути політику щодо Росії. Він вважає, що Німеччині слід "припинити годувати звіра": Москва, стверджують у Вашингтоні, спрямує отримані від продажу газу мільярди євро на зовнішню політику дестабілізації.

Другою метою США є підтримка європейських партнерів. США стверджують, що санкції проти російського газопроводу мають не так антиросійський, як "проєвропейський" характер. Раніше, наприклад, Гренелл називав "Північний потік-2" "нахабною спробою російської влади витіснити з ринку європейських союзників і партнерів у сфері енергопостачання". А президент Дональд Трамп на тлі дискусії про "Північний потік-2" неодноразово критикував Німеччину за те, що Берлін "розраховує на захист від Росії, але укладає дуже великі контракти з купівлі нафти і газу в Москви і платить їй щорічно мільярди доларів". Німеччину американський президент вважає "заручницею" Росії.

Однак з твердженням про "проєвропейський" характер санкцій згодні далеко не всі лідери ЄС. Усередині Євросоюзу немає однозначної позиції щодо проєкту газопроводу: частина країн виступає за реалізацію проєкту, включаючи уряд Німеччини, частина проти, наприклад, Польща. Санкції з боку США спричинили певне тертя між Берліном і Вашингтоном. Неоднозначним є і питання, чи посилиться залежність ЄС від поставок з РФ, зважаючи на те, що проєкт не звільнили від правил Третього енергопакету ЄС.

Геополітичні причини: на боці України

Очевидно, що своїми санкціями США вже завадили реалізації геополітичного плану Росії припинити транзит свого газу через Україну.

Початковою датою введення в дію "Північного потоку-2" був кінець 2019 року. Це збігалося з закінченням десятирічного контракту на поставки газу з Росії в ЄС через українську газотранспортну систему. Однак через неможливість вчасної реалізації проєкту Москва в кінці 2019 року була вимушена домовлятися з Києвом про продовження поставок ще на п'ять років.

Великі газопроводи - "Північний потік" і "Турецький потік" - покликані забезпечити доставку російських енергоресурсів в обхід Києва, з яким Кремль перебуває в багаторічному конфлікті, в тому числі через транзит газу. Саме геополітична складова проєкту, ймовірно, і зробила його важливою темою міжнародного порядку денного і викликала особливий інтерес у Росії. Загальмувавши реалізацію "Північного потоку-2", США виступили на стороні України в її багаторічній суперечці з Росією і допомогли їй зберегти дохід від транзиту газу.

Читайте також: "Північний потік-2" зазнав поразки в Німеччині: що це означає для проєкту?

Росія бачить в санкціях протекціонізм, США - конкуренцію

На думку багатьох сторонніх спостерігачів, в тому числі з Німеччини, санкції США є насамперед економічно обумовленими. Штати зацікавлені в експорті власного скрапленого природного газу (СПГ) на європейський ринок. "В основному, це пов'язано з комерційними інтересами. Американці хочуть продавати свій скраплений газ у Німеччині та Європі", - заявив, наприклад, в інтерв'ю DW голова Німецько-російської зовнішньоторговельної палати Маттіас Шепп (Matthias Schepp).

Обсяги експорту СПГ зі Сполучених Штатів різко зросли, починаючи з 2016 року, тож країна вийшла на третє в світі місце після Катару та Австралії. За прогнозом Міжнародного енергетичного агентства, США можуть вже до 2024 року вийти на перше місце. При цьому Європа відіграє важливу роль: на європейський ринок припадає близько 40 відсотків поставок американського СПГ. Однак у порівнянні з Росією США є поки що другорядним гравець на газовому ринку ЄС. Тут Москва беззаперечний лідер: за даними Єврокомісії у першому півріччі 2019 року 39,4% всього імпортованого ЄС газу припали на Росію, і тільки 3,4% - на США.

"Газпром" налаштований оптимістично

В адміністрації США запевняють, що європейські споживачі тільки виграють від зростання конкуренції. "Ми очікуємо, що багато країн надалі купуватимуть газ у Росії, - заявив CNBC заступник держсекретаря з енергетичних ресурсів Френк Феннон. - Ну і добре, якщо це базується на конкурентній моделі бізнесу, коли є прозорість в ціновій політиці, коли є ринок. Але у вас не може бути ринку, якщо є тільки один постачальник". Чиновник додав, що, на його думку, Росія "боїться" зростання експорту американського газу.

Керівництво Росії вважає штрафні санкції проти "Північного потоку-2" протекціоністськими, а американський газ називають неконкурентоспроможним. Однак, судячи з попиту європейців на скраплений газ - в тому числі з США - це не так.

Якими можуть бути нові санкції США, про які заговорив посол країни в ФРН Річард Гренелл, поки що невідомо. За версією Handelsblatt, може йтися про санкції проти компаній, які обслуговують газопровід, або фірм, які прийматимуть російський газ. Під час телефонної конференції з інвесторами 26 травня керівництво російського концерну "Газпром" підтвердило, що розраховує завершити будівництво "Північного потоку-2" до кінця 2020 року.