Урочистості із перенесення американського посольства з Тель-Авіва до Єрусалима пройдуть без головного гостя - президента США. Багатьох рішення Трампа здивувало.
Реклама
14 травня США відкриють нове посольство у Єрусалимі. Торік рішення про визнання Єрусалима столицею Ізраїлю та перенесення туди дипломатичного представництва США вітали ізраїльтяни, ним же обурювались палестинці. Вже наступного тижня ці плани мають стати реальністю. Однак заплановані урочистості відбудуться без головного гостя - президента США Дональда Трампа.
Ще днями президент США не виключав того, що особисто прибуде на церемонію. "Можливо, я поїду. Дуже пишаюся цим", - сказав він 27 квітня під час спільної прес-конференції із канцлеркою ФРН Анґелою Меркель (Angela Merkel) у Вашингтоні.
Однак остаточний список гостей, який надійшов до МЗС Ізраїлю, участі Трампа не передбачає. Замість себе президент США надсилає свою доньку Іванку Трамп у супроводі її чоловіка Джареда Кушнера, заступника голови Держдепартаменту США Джона Саллівана, міністра фінансів Стівена Мнучіна та спецпосланця США на Близькому Сході Джейсона Грінблатта. Про причини відсутності президента США не повідомляється. "Від самого початку розраховували на те, що Трамп не поїде. Але, вочевидь, він насолоджувався тим, що не став спростовувати чутки", - каже кореспондент ізраїльського суспільного мовника "Кан" у Вашингтоні Натан Гутман.
Ізраїльські ЗМІ додають, що американська делегація включатиме загалом 250 осіб. Крім того, на церемонію планують запросити усіх послів, акредитованих у державі. На знак вдячності мерія Єрусалима оголосила про відкриття "Площі Дональда Трампа" поблизу нового посольства США.
Нагадаємо, що перенесення посольства США до Єрусалима вважають одним із найбільш контроверсійних кроків адміністрації Дональда Трампа. Хоча ідеться про виконання його передвиборчої обіцянки. Трамп пояснив, що таким чином він знімає тему Єрусалима, одного із найважчих питань ізраїльсько-палестинських переговорів, із порядку денного. Прем'єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньяху вітав це рішення, а лідер палестинців Махмуд Аббас назвав це "ляпасом" та зауважив, що США більше не можна вважати чесним посередником у мирному процесі.
Латиноамериканські країни наслідують приклад США
Хоча більшість країн, включно із державами Євросоюзу, досі не визнають Єрусалим столицею Ізраїлю через неврегульований статус його східної частини, США - не єдина країна, що оголосила про перенесення посольства. Зокрема, такі ж плани вже озвучив Парагвай, а раніше - Гватемала. Голова Палестинської національної адміністрації Махмуд Аббас у вівторок, 8 травня, закликав країни Латинської Америки утриматися від цих дипломатичних кроків. Про це він заявив перебуваючи із візитом у столиці Венесуели Каракасі.
Але, схоже, його заклики мало вплинуть на цей тренд. Так, і президент Гондурасу Хуан Орландо Ернандез повідомив, що збере комісію для вивчення питання перенесення свого посольства слідом за США. Маловідомий факт, але у минулому посольства двох південноамериканських країн - Сальвадору та Коста-Ріки - розташовувалися у Єрусалимі, але згодом із політичних причин їх перенесли у передмістя Тель-Авіва.
Розглянути рішення про перенесення посольства до Єрусалима запропонувала днями і голова уряду Румунії Віоріка Денчіле. Проте ці плани наразилися на жорстку критику румунського президента Клауса Йоганніса. У Чехії, натомість, із такою пропозицію виступив президент Мілош Земан. Але чеський прем'єр Андрей Бабіш вказав на серйозні геополітичні перепони для такого кроку та згадав про європейську солідарність. Як відомо, позиція ЄС полягає у тому, що остаточний статус Єрусалима має бути вирішений у ході ізраїльсько-палестинських переговорів. Разом з тим, Чехія планує посилити свою присутність у місті, відкривши там почесне консульство. Раніше прем'єр Ізраїлю заявив, що "принаймні півдюжини країн" серйозно розмірковують над перенесенням своїх посольств.
Відкриття посольства США у Єрусалимі приурочене до 70-річниці незалежності Ізраїлю. Палестинці одночасно відзначатимуть "Накбу", що перекладається як "катастрофа", коли близько 700 тисяч арабів мусили залишити свої домівки, ставши біженцями. 15 травня очікується нова хвиля палестинських протестів, які почалися наприкінці березня на кордоні між Сектором Газа та Ізраїлем. За останніми даними, близько 40 палестинців загинули та 1700 дістали поранення у ході цієї хвилі протистояння із ізраїльськими військовими.
Трамп і Єрусалим: що каже міжнародне право? (07.12.2017)
01:05
Місто розбрату - історія Єрусалима
Єрусалим - одне з найдавніших міст світу, за яке упродовж тисячоліть точиться боротьба. Його вважають своїм Святим містом юдеї, мусульмани та християни.
Фото: picture-alliance/Zumapress/S. Qaq
Місто Давида
Згідно зі Старим Заповітом, близько 1000 року до нашої ери ізраїльський цар Давид захопив місто, яке доти населяли євусити. Відтак Давид переніс сюди власну резиденцію і зробив з Єрусалима релігійний центр свого царства. За Біблією, син та наступник Давида - цар Соломон - спорудив перший Храм для Ягве, Бога Ізраїлевого. Відтоді Єрусалим став центром юдаїзму.
Фото: Imago/Leemage
Перше руйнування
Вавилонський цар Навуходоносор ІІ захоплював Єрусалим у 597 та 586 рр. до нашої ери. Першого разу вавилонський правитель взяв у полон царя Єгояхіма разом із юдейською елітою, військовими та ремісниками, а другого - вщент зруйнував місто й Храм. Після того, як Вавилон захопив перський цар Кір ІІ, юдеям дозволили повернутись на батьківщину та відбудувати Храм.
Фото: picture-alliance/Mary Evans Picture Library
Римське та візантійське панування
Починаючи з 63 року до н.е. Єрусалим перебуває під пануванням Рима. Місцеве населення протестує, що має наслідком Юдейську війну, розпочату у 66 році н.е. Чотири роки по тому війна завершується перемогою Рима і другим зруйнуванням Єрусалима та Храму римлянами. Епоха римського та візантійського панування в регіоні триває близько 700 років.
Фото: Historical Picture Archive/COR
Завоювання арабами
Арабські війська, що вдерлися на землі візантійців, увійшли і в Палестину. За наказом халіфа Омара загони арабів 637 року оточили та захопили Єрусалим. Це стало початком мусульманського панування, під час якого регіон потрапляв під контроль різних мусульманських правителів. Місто часто переживало облоги та переходило з рук в руки.
Фото: Selva/Leemage
Епоха Хрестових походів
Християнський світ відчував дедалі більшу загрозу з боку турків-сельджуків, чиє правління розпочалося 1070 року. Тож Папа Урбан ІІ закликав до Хрестового походу. Впродовж майже 200 років європейці провели п'ять Хрестових походів саме з метою захопити Єрусалим. Іноді це вдавалося. Але 1244 року хрестоносці остаточно втратили контроль над містом, і воно знову перейшло під контроль мусульман.
Фото: picture-alliance/akg-images
Османи та британці
Після завоювання у XVI столітті турками-османами Єгипту та Аравії Єрусалим став адміністративним центром османської провінції. Перші десятиліття османського пануння принесли місту значний економічний підйом. Після перемоги британців над турками 1917 року Палестина та Єрусалим перейшли під контроль Великобританії.
Фото: Gemeinfrei
Розділене місто
Після Другої світової війни британці відмовилися від мандата над Палестиною. ООН проголосувала за поділ територій таким чином, щоб дати батьківщину тим, хто вижив під час Голокосту. Одразу після цього деякі арабські країни оголосили Ізраїлю війну. До 1967 року місто було розділене на ізраїльську західну та йорданську східну частини.
Фото: Gemeinfrei
Східний Єрусалим знову переходить до Ізраїлю
1967 року Ізраїль перемагає у Шестиденній війні проти Єгипту, Йорданії та Сирії. Ізраїльські війська захопили Сінайський півострів, Сектор Гази, Західний берег річки Йордан, Голанські висоти та Східний Єрусалим. Вперше з 1949 року ізраїльтяни знову отримали доступ до Стіни плачу. Офіційно Східний Єрусалим спочатку не анексували, а лише адміністративно інтегрували.
Мусульмани можуть і надалі відвідувати свої святині
Відтоді влада Ізраїлю не забороняла мусульманам відвідувати розташовані в цьому місті мусульманські святі місця, зокрема мечеть Аль-Акса - третьої за значенням святині ісламу. Храмова гора має автономну мусульманську адміністрацію. Мусульмани можуть заходити на Храмову гору та в мечеть Аль-Акса й молитися тут.
Фото: Getty Images/AFP/A. Gharabli
Остаточний статус і досі не визначений
Єрусалим і досі вважається перешкодою на шляху до миру між Ізраїлем та Палестиною. 1980 року Ізраїль оголосив усе місто своєю "вічною та неподільною столицею". Після того, як 1988 року Йорданія відмовилася від своїх претензій на Західний берег річки Йордан та Східний Єрусалим, було проголошено Палестинську державу. І ця держава претендує на Східний Єрусалим як свою столицю, принаймні теоретичну.