Заплановане на червень-липень надання Україні Міжнародним валютним фондом (МВФ) п'ятого траншу фінансової допомоги у 1,9 мільярда доларів відкладається щонайменше до осені. Причиною цього вважається зволікання з ухваленням Верховною Радою України погоджених раніше з МВФ законів про пенсійну та земельну реформи.  

Урядовці заспокоюють

Після того, як стало відомо про відмову МВФ надати Україні черговий транш, у своєму виступі на інвестиційній конференції Dragon Capital у Лондоні 7 липня прем'єр-міністр України Володимир Гройсман запевнив, що Київ має виконати взяті на себе зобов'язання і бути прогнозованим партнером для МВФ. разом з тим він хотів би почати нову програму і вести діалог з МВФ про нову програму співпраці, "щоб максимально ефективно створити план дій для нашої роботи".

Пенсійну реформу український парламент встиг проголосувати у цілому і відправити її на доопрацювання. А от законопроекти по земельній реформі, як сказав Гройсман, уже не будуть розглянуті депутатами до завершення літніх пленарних засідань. У свою чергу, міністр фінансів Олександр Данилюк вважає, що п'ятий транш МВФ може надійти восени. "Це нормальна ситуація, у кінцевому підсумку два місяці нічого не змінюють", - сказав Данилюк журналістам у Києві.

Тим часом в українській пресі з'явилися повідомлення про небажання суддів Конституційного суду розблокувати земельну реформу і розглянути звернення депутатів про конституційність мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення. Разом з цим, преса з посиланням на конфіденційні джерела повідомляє, що президент Петро Порошенко під час червневого візиту до США нібито умовив главу МВФ Крістін Лагард зняти з порядку денного проблему українського ринку землі.

Фактор виборів

Опитані DW експерти одностайні в тому, що МВФ дасть гроші Україні тільки в обмін на впровадження реформ. Натомість в Києва лишилося надто мало часу для виконання цих попередніх умов. Старший економіст Центру економічної стратегії Дмитро Яблоновський нагадав, що 2019 року в Україні мають відбутися президентські і парламентські вибори, і що перед цими подіями "наші депутати і уряд не люблять робити якісь болючі кроки". "Політичної волі впроваджувати реформи бракує вже зараз, і з наближенням дати виборів її буде дедалі менше", - сказав експерт.

Однак саме на 2019 рік припадає пік виплат на обслуговування зовнішніх боргів. "Упродовж наступних трьох років ми повинні сплатити 16 мільярдів доларів, і ми їх заплатимо. Зараз золотовалютні резерви Нацбанку сягають майже 18 мільярдів доларів. Тобто 2019 рік, рік виборів, ми пройдемо без дефолту, бо це може знизити рейтинг популярності можновладців", - прогнозує керівник аналітичного відділу інвестиційної компанії Concord Capital Олександр Паращій.

А от потім, каже він, доведеться або сподіватися на диво, або виходити на ринки запозичень приватного капіталу і шукати інвесторів. Однак, переконаний експерт, краще було би і далі співпрацювати з МВФ, який "дає сигнал усім інвесторам, що нам можна довіряти гроші".

Виживання без МВФ

Та гроші Києву потрібні не тільки для обслуговування зовнішніх боргів. Адже слід балансувати дефіцит державного платіжного балансу, а також надавати можливість іноземним інвесторам купувати валюту для виплати дивідендів та виведення прибутків за кордон. "За оцінками МВФ, тільки 2017 року потреби України у фінансуванні складають 34,1 мільярда доларів, на що у нас не вистачить наявних фінансових резервів. Приблизно такий же прогноз і на 2018 рік, і я не вірю, що у разі, якщо звідси підуть міжнародні донори, Україна зможе сама себе витягти з того болота, в якому вона зараз є", - сказав директор київського Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський.

На його думку, для МВФ стало неприємною несподіванкою зволікання Києва із запровадженням трьох ключових реформ. Це, насамперед, пенсійна реформа, яка потрібна для збалансування багатомільярдного дефіциту Пенсійного фонду та оздоровлення державних фінансів. Друга - земельна реформа, що покликана активізувати ділову активність в Україні і не лише в аграрному секторі. І третя реформа - антикорупційна, яка має гарантувати дотримання правил і виконання законів всіма в державі. "У нас і досі лишився старий механізм ухвалення політичних рішень в державі. Доки він не буде змінений, ми не можемо говорити, що Україна у своїх реформах пройшла точку неповернення", - наголосив експерт.