«Якби у вас була можливість емігрувати з України, куди б ви поїхали і чому?» - з таким запитанням ми звернулися до наших слухачів у щомісячній вікторині «Ваша думка». Число відповідей, які ми отримали, побило всі рекорди. Ми не можемо оприлюднити всі листи, тому пропонуємо кілька найбільш типових коментарів. Ми розділили їх на дві частини.

ЗА еміграцію.…

Без сумніву, звідси треба їхати, щоби забезпечити стабільність і порядок для моєї родини. Гроші в цьому плані не головне. Я і моя родина абсолютно підтримують мене в цьому. Зараз чекаю відповідей від декількох працедавців від Заходу до Сходу. Якщо був би шанс вибирати де жити, може, вибрав би Литву чи Болгарію, може США або Канаду. Німеччина, Великобританія або Швеція мене не цікавлять. Був там декілька разів, для життя з нашим східним менталітетом важкувато))) Тарас Красильник

Не хочу платити податки на цих дармоїдів, вчитиму англійську та вибиратимуся звідси. Хочу, щоб мої діти жили в країні, де простий громадянин, фахівець своєї справи, не думав би про залишки картоплі у своєму погребі. По-доброму заздрю своїм друзям і знайомим, які вже виїхали в США, Канаду, Німеччину і за чесну працю отримують пристойні гроші. Андрій Очередник, Київська область

Я та моя сім’я вже вісім років як за кордоном. На жаль, ми покинули Україну, бо терпіти зухвальство, корупцію та безвладдя стало неможливим. І ще хочу додати, що країна, якій не потрібні молоді спеціалісти = 0. Олег

Якби у мене була можливість, то я б хотів емігрувати з України до однієї з англомовних країн (США, Канада, Австралія чи Нова Зеландія). Мені довелося неодноразово бувати в цих країнах і я маю чітке уявлення. Україна як держава дуже відстає від вищезгаданих мною країн за рівнем демократії і розвитку суспільства, але перебуває далеко попереду за рівнем корупції. Змінити це співвідношення в найближчому майбутньому навряд чи кому вдасться. Мені 52 роки. Я багато зробив для суспільства і держави, міг би зробити ще більше, але на жаль, такі, як я, сьогодні в Україні нікому не потрібні. Валентин Станков, Одеса

Я хотів би поїхати з України, тому що тут нікому не потрібні мої знання (поліграфія), все куплено (корупція). І просто набридло боятися завтрашнього дня. Володимир

Чим довше я живу в нашій країні, тим більше хочеться поїхати звідси! Із задоволенням поїхав би на далекий тропічний острів, лежав би на пляжі під пальмою і нічого не чув би про кризу, перевибори, депутатів, олігархів, підвищення цін і т. д. Дмитро Бодня, Київ

Так, хочу емігрувати!!! Я адвокат, у мене є в Україні добре оплачувана робота і т.д. Але я хочу поїхати з цієї країни! Я не можу залежати від зграї злих жадібних собак, які дивом опинилися при владі! Я розумію, що любити (а отже зрозуміти) свою країну я зможу лише далеко від неї. Олександр

Із задоволенням! Хотів би поїхати до Німеччини, Чехії, Австрії, Голландії – ці країни близькі мені за культурою. Україна – одна з корумпованих країн, тому порядку тут ніколи не буде й закони не працюватимуть. За винятком, якщо нас візьмуть до ЄС і змусять жити за законами ЄС. Сергій Кузнєцов

…і ПРОТИ

Ті, хто хочуть емігрувати з України, є людьми морально слабкими і егоїстичними. Такі люди ніколи не творили української незалежності. Українець

…Мені дуже боляче подумати, що люди, зраджуючи свою неньку, поїхали би жити в іншу країну. Можливо, десь і краще, але коли я раненько іду на роботу по чарівному Чернігову, мені хочеться жити і співати, незважаючи на якісь проблеми… Треба об’єднуватись і просити Бога, щоб дав сил і розум вийти зі скрутного становища. Ірина Личуха, Чернігів

Немає жодних підстав емігрувати з України, хоча така можливість є, і я багато років провів у Німеччині. Працюй і будеш мати все, що захочеш: у себе на Батьківщині. А те, що в еміграції «на халяву» можна користуватись тим, що створила інша нація, виглядає як споконвічна мрія пацюка, що намагається залізти в сусіки до господаря і нажертися; роздобріти, нагидити й піти, не сказавши «спасибі». Віталій Блащук

Навіть за наявності можливості я б нікуди не емігрувала. Я патріот своєї країни, як би пафосно це не звучало. Я навчалася в молодшій школі ще в часи Радянського Союзу і там нам привили Любов до Батьківщини. Мій дідусь пройшов усю війну, саме пройшов, він був у батальйоні піхоти. Він розповідав, як сумував за домом, за Україною. Не знаю, які життєві обставини можуть змусити мене поїхати, але якщо це станеться, то я виберу Росію, місто Санкт-Петербург, оскільки він дуже схожий на мою улюблену Одесу. Ольга Марковська

Якби була така можливість, я б хотів, щоб з України емігрував (президент) Ющенко зі своїм оточенням. Мешканець міста Одеси

Якби мені запропонували емігрувати в одну з країн світу, я б відмовився. Досвід роботи за кордоном показав, що рідніше, краще і ближче, ніж українська земля для мене немає ніде в світі. Нам українцям, у крові яких тече волелюбна кров запорізьких козаків, треба об’єднуватися в боротьбі за свої економічні й соціальні права. Леонід Таран, Харків

Поїхати з України, і працювати на іншу економіку?! Ніколи. Це вже називається зрадою… Так, зараз в Україні важкі часи. Але що станеться, коли кожен українець виїде за кордон? Хто буде захищати її землю? Ніхто. Я хочу бачити Україну незалежною, сильною в економічному і військовому плані. Тому буду своєю працею робити все для цього... Степан Карачко

Переможці вікторини за грудень

У грудні 2008 ми запитували про підсумки року для України та ваші побажання на рік наступний. Серед отриманих відповідей методом «сліпої кулі» було розіграно 10 призів.

Головний приз – радіоприймач Grundig – виграла Ольга Пушкарьова з Луцька.

Сумки із символікою «Німецької хвилі» носитимуть Олексій Козубов з Миколаївської області та слухач Володимир, який, на жаль, не написав свою адресу. Під парасольками DW зможуть сховатися від дощу Святослав Макєєв з Харкова та Ірина Стрельникова з Одеси.

Ще п’ятеро слухачів отримають заохочувальні призи: Юрій Голованов з Одеси і Олександр Авраменко з Бангкока, Анатолій Малашевський з Житомирської області, Сергій Зінченко та слухач Василь, які обидва не написали, звідки вони.

Прохання до всіх – не забувайте писати прізвище і поштову адресу!!!

Рубрику «Поштова скринька» підготували Олена Дожина і Роман Гончаренко. Наша наступна зустріч – 27 березня.