1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Чому ісландці не відмовляються від полювання на китів

30 серпня 2010 р.

Багатьом видам китів загрожує вимирання. Міжнародна китобійна комісія уже понад 60 років намагається регулювати полювання на найбільших ссавців планети. Переконати мешканців Ісландії їй не вдається.

Убитий кит (архів)Фото: picture-alliance/dpa

Ресторан Trir Frakkar розташований у центрі ісландської столиці Рейк’явіка. У перекладі ця назва означає «Три французи». Ісландці люблять запрошувати сюди іноземців, бо тут у меню є дещо особливе – м'ясо китів. Гості в захваті.

«Кожного разу, коли я буваю в Ісландії, я намагаюся скуштувати місцевих страв,- каже Петер Ленгрен. Комп’ютерний фахівець із Данії завітав до ресторану Trir Frakkar зі своїм ісландським колегою Ґуденом Гаральдссоном.

«Китобійний промисел пов'язаний з традицією. Ми займаємося цим так довго, що просто не готові від цього відмовитися»,- каже Гаральдссон. Він переконаний, що так буде завжди.

«Розумне» полювання

Міжнародні протести проти полювання на китів не дуже турбують ісландців. Часто критика активістів-екологів буває некваліфікованою, вважає соціолог Гердур Ерлінгссон. Він каже, що китів справді убивають більше, ніж потім з’їдають їхнього м’яса. Але розмови про загрозу для популяції морських ссавців – неправда, вважає він.

«Ми не любимо, коли «Грінпіс» нам щось нав’язує. Вони кажуть, що китам загрожує небезпека. Я запитую – яка? Вони не знають, що у наших водах є 15 видів китів»,- каже Ерлінгссон.

66-річний Крістіан Лофтссон називає себе пристрасним китобоєм. Протести проти полювання на китів супроводжують його все життя, але він ними мало переймається. «Коли живеш в Ісландії, треба користуватися природними джерелами, - каже китобій-ветеран. – Ми ставимося до китів як до риби. Вони смачні, їх можна піймати, й ми цим займаємося. Інакше природа втратить рівновагу». Якщо підходити до справи з розумом, тобто так, як ісландці, на китів можна полювати вічно, вважає Лофтссон.

Туристам такий підхід подобається. У них, як у датчанина Петера Ленгрена, немає докорів сумління. «Якщо полювання на китів не загрожує їхній популяції, я не проти того, щоб скуштувати м'ясо кита. В Ісландії та Гренландії це роблять уже тисячі років»,- каже Ленгрен.

Автор: Альбрехт Брайтшу / Роман Гончаренко

Редактор: Захар Бутирський

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW