Російські (та не тільки) актори, музиканти, блогери, спортсмени та політики, які публічно підтримують анексію Криму, озвучують пропутінську позицію, відвідують окупований Донбас - в Україні вже п'ять років під забороною. Вони не мають права гастролювати, а фільми з їхньою участю не транслюють на українських телеканалах і у кіно. Прізвища діячів внесені в офіційний перелік осіб, які становлять загрозу нацбезпеці України.

Зараз у цьому списку 150 осіб - серед яких актори Михайло Боярський, Валентин Гафт, Аліса Фрейндліх, співачки Валерія та Віка Циганова. Абсолютна більшість - громадяни Росії. Є і троє білорусів, троє громадян США, серб Емир Кустуриця та француз Жерар Депардьє та італієць Мікеле Плачідо, якого в Україні пам’ятають як комісара Каттані з фільму "Спрут". Деякі з фігурантів списку вже відійшли в інший світ. Формує та наповнює ці списки міністерство культури України на підставі звернень Ради нацбезпеки та оборони (РНБО), Служби безпеки (СБУ) та Нацради з питань телебачення та радіомовлення. Однак тепер цей список можуть переглянути.

"Чорний список"

Депутати парламентської фракції "Слуга народу" на чолі з колишнім гендиректором телеканалу 1+1 Олександром Ткаченком мають тепер намір все змінити. Група депутатів зареєструвала законопроєкт "Про медіа", який передбачає скасування цього "чорного списку". Зараз його розглядає комітет з гуманітарної політики та інформації, який очолює той самий Ткаченко.

Натомість депутати пропонують створити новий список  - перелік осіб, які створюють загрозу національному медіа-простору України та наповнювати його за чіткими критеріями.

За задумом, у новий список потраплять лише ті діячі культури та політики РФ та інших країн, проти яких відкрито кримінальне провадження в Україні через вчинення злочинів проти основ національної безпеки, злочинів проти людства. Окрім цього туди будуть перенесені всі особи з українського санкційного списку, а також включені ті, хто "систематично та умисно" поширював заборонену в Україні інформацію. Йдеться про заклики до повалення конституційного ладу, ведення агресивної війни, заперечення територіальної цілісності України тощо.

Один з авторів законопроєкту, депутат з фракції "Слуга народу" Микита Потураєв, у розмові з DW зазначив, що зараз ніяких чітких критеріїв формування "чорних списків" не існує. "Для медіа-індустрії це має неабияке значення, бо для планування мовлення треба чітко розуміти, що от такі продукти з такими акторами точно не пускатимемо в ефір", - сказав він і додав, що менеджмент українських телеканалів розгублений і не знає, як бути з фільмами радянської доби, де у головних ролях задіяні актори, внесені в український "чорний список". "Там справді є люди, які займають пропутінську позицію щодо Криму, але знімалися у радянських стрічках. А ці стрічки є спільним культурним спадком. Вони не є пропагандою анексії Криму чи окупації Донбасу", - каже Потураєв. Депутати пропонують покласти на Нацраду з питань телебачення та радіомовлення України завдання формування "чорних списків".

Голоси проти

Нові пропозиції вже обурили чимало діячів культури України та громадських активістів, адже на їхню думку, це показує, що українська влада готова толерувати антиукраїнські заяви зарубіжних митців. Звернення підписало до сотні українських акторів, співаків, музикантів, режисерів, громадських діячів. Серед них кінорежисер Володимир Тихий, актриса театру і кіно Ірма Вітовська, телеведуча і співачка Анжеліка Рудницька та інші. Підписанти вказують на те, що критерії,за якими пропонується формувати "списки нев'їздних", надто формальні та унеможливлять включення туди більшості фігурантів чинного "чорного списку".

У громадській ініціативі "Відсіч", яка за власним визначенням, об'єднує небайдужих громадян, побоюються відновлення гастролей російських митців зі своїм "продуктом м'якої російської культурної пропаганди". "Останні півроку у нас планомірна інформаційна капітуляція. Українська влада відстоює бізнес-інтереси українського медіа-лоббі, яке пов'язане з Росією та досі працює на російському медіа-ринку", - обурюється представник ініціативи Леонід Овчаренко і аргументує це тим, що бізнес українського президента Володимира Зеленського, зокрема продакшн-студія "Квартал 95", була тісно пов’язана з російським ринком. Зокрема, виробляла телесеріали, які з успіхом йшли і в Росії. Найвідоміший з них - "Свати".

Овчаренко згадує і про нещодавнє рішення українського суду, яким Федора Добронравова, російського актора телесеріалу "Свати", виключили з "чорного списку". Сам серіал, який був кілька років заборонений в Україні, з літа минулого року повернувся в ефір телеканалу 1+1.

Розмиті критерії

Критерій про "систематичне та умисне" поширення забороненої в Україні інформації активісти вважають надто розмитим для практичного застосування. "Це найсмішніший критерій. Довести, що людина поширює інформацію систематично - досить складно, а довести, що робить це з умислом і взагалі неможливо", - вважає експерт комісії з питань розповсюдження і демонстрування фільмів при Держкіно України Сергій Оснач.

Активістів обурює і те, що формувати новий чорний список доручають Нацраді з питань телебачення та радіомовлення. "За ці п’ять років Нацрада не подала у існуючий чорний список жодної особи. Тому наповнення і нового списку вони будуть саботувати", - припускає Овчаренко. Громадські представники наголошують, що це колективний орган, який у більшості спірних питань часто не може дійти згоди і не несе персональної відповідальності за свої рішення. 

Ухвалити закон "Про медіа" з новими правилами формування "чорних списків" фракція "Слуга народу" планує у лютому. Парламентська опозиція, зокрема партія "Європейська солідарність" експрезидента Петра Порошенка, заявила, що готує альтернативний законопроєкт, який, однак, навряд чи буде підтриманий у Верховній Раді. "Ми вважаємо, що переглядати перелік осіб, які становлять загрозу нацбезпеці України зараз немає потреби. Це не припустимо, що люди, які виступали з антиукраїнськими зверненнями, будуть гастролювати і популяризуватися в Україні. А саме такою є мета владного законопроєкту", - сказав DW депутат парламентської фракції "Європейська Солідарність" Микола Княжицький.

"Слуги народу" перед ухваленням своєї ініціативи обіцяють провести широке громадське обговорення та отримати експертизу від Ради Європи.