Вже чотири роки діє запроваджене Росією продовольче ембарго на західні товари: в серпні 2014-го року президент країни Володимир Путін підписав указ про обмеження ввезення в РФ продовольчої продукції з країн, які раніше запровадили санкції проти Кремля.

Через рік російський президент також постановив, що нелегально ввезені в РФ продукти повинні бути знищені. За три роки Россільгоспнагляд знищив майже 26 тисяч тонн таких продуктів, заявили в цьому відомстві у понеділок, 6 серпня.

Росія сподівалася, що контрсанкції посприяють швидкому скасуванню запроваджених проти неї обмежень, вважають опитані DW експерти. На їхню думку, ця політика радше не виправдала себе, проте тепер вона може зберегтися на довгі роки. Що потрібно знати про продовольче ембарго?

1. Контрсанкції нашкодили радше російським споживачам

Запроваджене Росією ембарго обійшлося російській економіці в 0,2 процентних пункти ВВП, заявили в аналітичному агентстві АКРА 6 серпня. Цифра, на перший погляд, невелика, проте обмеження імпорту призвело до зростання цін на низку товарів. За підрахунками Російської академії народного господарства і держслужби, в середньому кожен росіянин щорічно втрачає через ембарго по 4,4 тисячі рублів.

"Так, завдяки контрсанкціям російські компанії наростили виробництво, проте це не призвело до зниження цін. Постачальники далекі від соціальних мотивів, якщо немає нормальної конкуренції, вони користуються цим і отримують прибуток", - зазначив в інтерв'ю DW професор факультету світової економіки та світової політики Національного дослідницького університету "Вища школа економіки" Олексій Портанський.

Експерт оцінює ефект від контрсанкцій як негативний: "Туди закладався радше політичний сенс, щоб виробники в ЄС та інших країнах натиснули на свої уряди і ті згорнули санкції. Однак цього не сталося, тому контрсанкційна політика загалом себе не виправдала".

2. Якість продуктів в Росії погіршилась

Вивільнені після ембарго ніші переважно зайняли російські виробники, також експорт наростили країни СНД, Латинської Америки, Азії та Африки. Однак нерідко швидке зростання виробництва в Росії відбувалося за рахунок погіршення якості, відзначають експерти.

Особливо це стосується сирів і молока. Так, після запровадження контрсанкцій, в Росії різко збільшився імпорт пальмового масла, яке використовується як більш дешевий замінник молочного жиру. "Випуск дешевих низькоякісних товарів тягне Росію назад, ринок наповнений неприродним і неякісним молоком", - зазначила в інтерв'ю DW заступниця директора напрямку "Фінансовий консалтинг" групи компаній SRG Ольга Фетіщева.

3. Контрсанкції допомогли імпортозаміщенню, але є нюанси

Після впровадження контрсанкцій імпортозаміщення в Росії активно розвивалося. "Імпорт свинини скоротився втричі, імпорт птиці - в 2,5 рази, імпорт овочів - вдвічі. Завдяки імпортозаміщенню перші два-три роки активно росли акції компаній, які займаються виробництвом продуктів", - зазначив Олексій Портанський.

Однак, за його словами, нині це зростання припинилося. "Імпортозаміщення має плануватися, виходячи з економічних міркувань, щоб в результаті державі і громадянам було вигідно. У нас же в основу покладені політичні міркування, бажання "дати відсіч", тому і економічний ефект не настільки високий", - додав експерт.

4. Кількість знищених продуктів зростає

Санкційні продукти, як і раніше, потрапляють до Росії. Россільгоспнагляд знищує їх: три роки співробітники відомства активно палили і давили бульдозерами нелегальні продукти, і знищили загалом тисячі тонн санкційних продуктів.

Петицію з проханням роздати такі продукти нужденним росіянам підписали понад 500 тисяч осіб, проте вона залишилася без уваги. За даними Федеральної митної служби РФ, кількість санкційних продуктів, які потрапляють в Росію, щорічно збільшується: якщо у 2016 році було знищено три тисячі тонн продуктів, то в 2017 році - вже вісім тисяч тонн.

5. Контрсанкції нашкодили відносинам в ЄАЕС

Переважно санкційні продукти потрапляють до Росії через країни Євразійського економічного союзу (ЄАЕС): Білорусь і Казахстан. Так, наприклад, в інтернеті активно висміювали білоруські устриці і тропічні фрукти, нібито зроблені в цій країні.

Ще один з негативних наслідків контрсанкційної політики - тертя всередині ЄАЕС, вважає Олексій Портанський: "Країни Митного союзу не погодилися з російською політикою контрсанкцій, хоча такі організації зазвичай мають дотримуватись спільної лінії. В результаті продовжує функціонувати нелегальний транзит. А комісія ЄАЕС постановила, що російські митні органи порушують правила організації, коли перевіряють вантажівки на наявність таких продуктів".

6. Контрсанкції - це надовго

Експерти вважають, що за допомогою контрсанкцій Росія сподівалася на швидке скасування запроваджених проти неї обмежень. І в підсумку тепер вона не може просто так вийти з санкційних перегонів.

"Деякі наші економісти, такі як Кудрін (Олексій Кудрін - екс-міністр фінансів РФ, нині - глава Рахункової палати країни - Ред.) і Алексашенко (Сергій Алексашенко - екс-заступник міністра фінансів РФ та екс-заступник глави правління Центробанку РФ - Ред.), вважають, що контрсанкції потрібно просто зняти "по-тихому". В аналогічній ситуації перебував Китай у 90-х роках, там не застосовували контрсанкції і в підсумку обмеження проти цієї країни були скасовані", - зазначив Портанський.

На його думку, зняти контрсанкції Росії заважає її негативна риторика щодо Заходу: "Наша люта пропаганда тільки погіршує ситуацію, можна було домогтися якогось пом'якшення санкцій шляхом абсолютно протилежної політики, це показав і китайський досвід", - додав експерт.