Офіційний Київ через три роки після анексії Криму Росією і початку конфлікту на Донбасі так і не зміг виробити єдиний підхід до вирішення цих проблем. В українському суспільстві обговорюються ініціативи, які зводяться до трьох варіантів: реінтегрувати (різними способами), відвоювати або позбутися цих територій.

Блокада і її противники

Уряд України затвердив у середу, 1 березня, порядок переміщення товарів між підконтрольною і тимчасово непідконтрольною частинами території України в Донбасі. Він передбачає заборону на перевезення товарів на територію самопроголошених "ДНР" і "ЛНР" і з неї. Винятком стали тільки ​​продукти харчування та лікарські засоби (у складі гуманітарних вантажів), а також товари, які забезпечують функціонування металургії, гірничозбагачувальної, вугледобувної та енергетичної галузі та об'єктів критичної інфраструктури.

Цей захід був запроваджений під тиском блокади залізничного сполучення з "ДНР" і "ЛНР" силами ветеранів конфлікту в Донбасі, яких підтримала частина депутатів Верховної Ради. Вони звинувачують владу в Києві в "торгівлі на крові" з непідконтрольними територіями, тоді як на лінії розмежування щодня гинуть українські військові. Депутат Володимир Парасюк погрозив, що розпочата в лютому блокада триватиме "доти, доки влада не перестане займатися торгівлею з терористами і країною, яка на нас напала".

Перехідна міжнародна адміністрація

В останній день лютого київський Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД) репрезентував дослідження про можливість реінтеграції непідконтрольних Києву територій Донбасу за посередництва ООН. Документ складений у розвиток ідей щодо реалізації мінських угод і на основі досвіду мирної реінтеграції Хорватією після розпаду Югославії придунайського анклаву Східної Славонії, Барані і Західного Срема. Це стало можливо завдяки створенню 1996 року міжнародної перехідної адміністрації UNTAES.

МЦПД відзначає, що UNTAES вдалося не тільки встановити мир на даних територіях, а й демілітаризувати регіон, створити умови з повернення тимчасово переміщених осіб і економічного прогресу, а також для місцевих виборів і віднайдення компромісу між амністією бойовиків і кримінальною відповідальністю військових злочинців. Для вирішення цих завдань в Донбасі, як сказано в дослідженні, необхідна відповідна ініціатива Києва, згода Росії, підтримка зарубіжних партнерів і резолюція Ради Безпеки ООН.

Українська влада - плюралізм думок

За три роки від початку конфлікту на Донбасі і анексії Криму українська влада не виробила єдиної позиції з повернення цих територій. Президент України Петро Порошенко послідовно виступає за безумовне виконання мінських угод - тобто, також за реінтеграцію. Саме Порошенко є співавтором цього документа, виробленого на переговорах "нормандського формату".

На відміну від нього, міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков упевнений, що в найближчі два роки "буде проводитися деокупація Донбасу". Силовий варіант підтримують і багато колишніх бійці добровольчих батальйонів.

"Відрізати гангрену"

Інший радикальний спосіб вирішити проблему Донбасу - віддати Росії. Таку думку в останні роки послідовно висловлював український письменник Юрій Андрухович, називаючи Донбас "гангреною на тілі України". На його думку, на цій території живе "українська меншина, якій простіше запропонувати еміграцію", а більшості населення цих регіонів, як висловився Андрухович, "Україна чужа, нецікава, щонайменше байдужа".

Подібну думку висловив у своїй статті в американській газеті The Wall Street Journal український олігарх Віктор Пінчук. Він вважає, що Крим "не має встати на шляху угоди (з Росією. - Ред.), яка покладе край війні на сході". Пінчук також закликав "погодитися на місцеві вибори (в Донбасі. - Ред.), щоби врятувати тисячі життів". Для реалізації цього сценарію, на його думку, Києву слід відмовитися від перспективи вступу в НАТО в короткостроковій і середньостроковій перспективі.

При цьому українська влада повинна брати до уваги громадську думку. Тим часом, за даними лютневого соціологічного дослідження Фонду "Демократичні ініціативи", 71 відсоток українців категорично проти виборів у Донбасі в присутності російських військ. Ще 69 відсотків виключають можливість повної амністії тих, хто воював на боці сепаратистів. Трохи менше - 60 відсотків - виступають проти особливих відносин України з непідконтрольними Києву територіями Донбасу.