Співробітників газети Cumhuriyet залишили за ґратами
Олена Губар
25 грудня 2017 р.
Турецький суд залишив за ґратами чотирьох співробітників опозиційної газети Cumhuriyet, яких звинувачують у підтримці терористичних угруповань. Вони пробудуть у в'язниці ще щонайменше два місяці.
Акція протесту проти ув'язнення співробітників Cumhuriyet Фото: Getty Images/AFP/B. Kilic
Реклама
Турецький суд у понеділок, 25 грудня, залишив під вартою щонайменше ще на два місяці чотирьох співробітників опозиційної газети Cumhuriyet. Головний редактор Мурат Сабунчу, видавець Акін Аталай, журналіст-рослідувач Ахмет Сік та бухгалтер Емре Іпер, які перебувають під арештом вже 14 місяців, залишаться у в’язниці до наступного слухання, яке відбудеться 9 березня 2018 року, повідомляє агенція Reuters.
Їх звинувачують у підтримці угруповань, які вважаються терористичними в Туреччині, - "Робітничої партії Курдистану" (PПК), "Революційної народно-визвольної партії-фронту" та руху проповідника Мухаммеда Фетхуллаха Гюлена. Співробітники газети відкидають ці звинувачення, а також вважають, що вони спровоковані критикою дій президента країни Реджепа Таїпа Ердогана. У підтримці терористичних угруповань звинувачують сімнадцятьох співробітників газети, зазначає агентство AFP.
Під час засідання суддя наказав вивести з залу суду Ахмета Сіка через його виступ. Сік заявив, що вся справа є політичною. "Прийдуть дні, коли вас будуть судити, не забувайте про це. Сподіваюся, вас судитиме не такий суд, як цей", - заявив він, передає Cumhuriyet. Після цього головний редактор видання Мурат Сабунчу на знак протесту відмовився від звернення до суду.
У липні та вересні суд випустив з-під варти вісьмох співробітників Cumhuriyet, проте судовий розгляд триває. Декому з них загрожує до 43 років позбавлення волі у разі засудження.
Масові чистки здійснюються в Туреччині після невдалої спроби путчу, здійсненої влітку минулого року. За даними міністра юстиції країни Бекіра Боздага, за останній рік було заарештовано понад 50 тисяч осіб, ще більше восьми тисяч перебувають у розшуку.
Незалежна ініціатива з моніторингу медіа Platform 24 у середині липня повідомляла, що в Туреччині за ґратами утримують 166 журналістів. До невдалої спроби державного перевороту у в'язницях перебували 40 журналістів. Серед затриманих є і працівник німецької газети Die Welt Деніз Юджель. За даними правозахисників Amnesty International, зі 160 закритих після невдалого путчу ЗМІ відновити свою роботу змогли лише 24 мас-медіа.
Як Туреччина перетворюється на республіку імені Ердогана
У Туреччині 16 квітня відбувся референдум, на якому більшість громадян висловилася за внесення поправок до конституції, які забезпечують президента країни надзвичайно широкими повноваженнями.
Фото: Reuters/Y. Herman
Вся влада президенту
Референдум щодо внесення 18-ти поправок у конституцію Туреччини відбувся 16 квітня. Зміни, які підтримав понад 51 відсоток виборців, передбачають перехід від парламентської форми правління до президентської. Посаду прем'єр-міністра ліквідують, глава держави зможе призначати і звільняти міністрів, керувати за допомогою указів і контролювати судову систему. Критики побоюються диктатури Ердогана.
Фото: Reuters/Y. Herman
Протести опозиції
В турецькому парламенті поправки підтримали депутати лише двох фракцій: крім власної партії Ердогана, ще Партія націоналістичного руху. Але їхніх голосів вистачило для схвалення законопроекту. Найбільша опозиційна Народно-республіканська партія і прокурдська Демократична партія народів кілька разів влаштовували акції проти конституційної реформи. Ці заходи розганяла поліція.
Фото: Getty Images/AFP/A. Altan
В умовах надзвичайного стану
У Туреччині все ще діє режим надзвичайного стану, запроваджений у липні 2016 року після невдалої спроби путчу. Це означає, що у країні все ще діє заборона на проведення несанкціонованих мітингів. Опозиція вказує на порушення під час референдуму й на те, що голосування в таких умовах не відображає волю народу.
Фото: Reuters/H. Aldemir
Агітатори в Німеччині
У березні міністри з Туреччини поїхали до ФРН, щоби переконати представників місцевої турецької діаспори проголосувати за поправки до конституції. У трьох німецьких містах їм з різних причин заборонили виступати з агітацією. Ердоган звинуватив Німеччину у використані "нацистських методів". Можливо, це вплинуло і на результат: дві третини турків ФРН висловилися на підтримку реформи.
Фото: Reuters/W. Rattay
Дипломатичний скандал
Нідерланди виступили категорично проти агітаційних виступів турецьких міністрів на своїй території. Одного урядовця з Анкари не пустили до країни, його колегу - відправили з Роттердама у супроводі поліції. Зрештою, Туреччина назвала владу Нідерландів "фашистами", відмовила у в'їзді послу Нідерландів і призупинила дипломатичні контакти. Гаага вимагає вибачень і погрожує заходами у відповідь.
Фото: picture alliance/dpa/M.Beekman
Відносини Анкари та Брюсселя під питанням
Результати референдум та дії влади проти інакодумців країни ставлять багато знаків запитання в тому, що стосується майбутнього Туреччини як країни-кандидатки на вступ до ЄС. Багато хто у Брюсселі вимагає припинення перемовин із Анкарою. У Берліні такий крок сьогодні називають неправильним.
Фото: Getty Images/F. Vogel
Що означає "за" турків
Підтримка громадянами конституційної реформи на референдумі дає "зелене світло" перехідному періоду, який триватиме до 2019 року - допоки зміни набудуть чинності. У 2019 році в Туреччині відбудуться місцеві, президентські та парламентські вибори. Ними буде започатковано нову форму правління.
