Ще в середині травня українські медіа масово поширювали новину про те, що голова представництва Європейського Союзу (ЄС) в Україні Хюг Мінгареллі під час виступу на конференції в Києві звернув увагу на надзвичайно великі обсяги виділеної Києву фінансової допомоги ЄС, яка не була використана українською владою. У повідомленні навіть фігурувала цифра у вісім мільярдів євро начебто не використаних Києвом грошей.

Утім, на запит DW у представництві Євросоюзу спростували озвучену у ЗМІ цифру. У повідомленні прес-служби представництва зазначили: посол й справді наголосив на тому, що значну частину коштів, яку виділив ЄС на підтримку реформ в Україні, не використали належним чином. Однак цифру у вісім мільярдів назвав інший учасник конференції. Яку саме частину європейських грошей не було використано належно, у представництві не уточнили.

У підсумку виявилося, що слова про мільярди невикористаних грошей належали послу Литви в Україні Марюсу Януконісу. У литовському посольстві DW підтвердили цю інформацію, хоча й зазначили, що йшлося не про допомогу ЄС, а про гроші "міжнародних фінансових інституцій", які, "згідно оцінкам експертів", не були використані. Про яких саме експертів та які інституції йдеться, у повідомленні прес-служби, втім, не зазначається.

Брак даних

У представництві ЄС зазначають, що за останні п'ять років ЄС та європейські фінансові інституції загалом надали більше 12 мільярдів економічної допомоги для України. "Загалом, допомога ЄС використовується ефективним чином та відчутно допомагає просуванню реформ у таких сферах як децентралізація, реформа державного управління, боротьба із корупцією та економічний розвиток", - зазначається у відповіді представництва Євросоюзу в Україні на запит DW.

Утім, там наголошують, що низку проектів, наприклад, ті, що стосувалися модернізації пунктів перетину українського кордону із країнами ЄС, було закрито. Причиною цьому у Євросоюзі називають "брак прогресу та використання ресурсів, що були спричинені складними бюрократичними процедурами та відсутністю належних зусиль з боку певних зацікавлених установ". Інші європейські та міжнародні інституції також стикаються із подібними проблемами, зазначається у повідомленні представництва ЄС.

Заступник виконавчого директора міжнародного фонду "Відродження" Тарас Качка підтверджує: проблема невикористаних грошей не лише ЄС, але й західних донорів загалом, в України насправді є. Він також не дивується відсутності чіткої інформації про те, яка частина коштів Заходу не була використана чи пішла не за призначенням. "Щодо цього питання консолідованої інформації немає не лише у чиновників ЄС, але й у їхніх українських колег", - зазначає він. За словами Качки, подібні дані намагаються зібрати незалежні дослідники, але і їхні спроби часто зазнають невдачі, адже їм не вдається отримати необхідну інформацію в чиновників.

Цифри, які наводить у своєму звіті Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, свідчать, що станом на липень 2018 року з 12,8 мільярда євро пакету підтримки ЄС, який було розраховано на період з 2014 до 2020 років, більше 10 мільярдів Україна вже отримала. З них 3,5 мільярда надійшло від Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), три мільярди у вигляді кредитів Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) та 2,8 мільярда у вигляді макрофінансової допомоги.

Раптове зростання

Такі масштаби, пояснює Качка, є безпрецедентними у порівнянні із ситуацією до 2014 року. За словами експерта, до цього моменту українським чиновникам та бізнесу вдалося виробити успішну культуру використання західної фінансової допомоги, але до раптового зростання її обсягів п'ять років тому вони виявилися не готовими. Успішне використання цих грошей потребує злагодженої бюрократії та навичок, які приходять із досвідом. Країнам Східної Європи, які нині є членами ЄС, колись також було досить складно одразу засвоїти весь об'єм допомоги, який вони почали отримувати з Брюсселя, розповідає Качка. "Знадобилося майже десятиріччя, доки вони вийшли на ефективне використання цих коштів", - додає він.

За словами виконавчої директорки Європейської бізнес Асоціації Анни Дерев'янко, подекуди український бізнес просто не знає про можливості, які перед ним відкривають європейські кредити, а також не вміє належним чином заповнювати усі необхідні для їхнього отримання документи. "Для цього були б потрібні зусилля представництва ЄС чи української влади, аби зробити цю інформацію максимально доступною для ділової спільноти", - каже Дерев'янко.

Також однією з причин невикористання західних грошей Качка називає той факт, що подекуди умови їхнього надання просто не цікавлять українських бізнесменів чи чиновників. "Умовно кажучи, у ситуації, коли ви гостро потребуєте 100 мільйонів на нове обладнання, але за умовами кредиторів можете залучити їх лише на оплату роботи консультантів", - пояснює експерт.

Утім, загалом, сприймати ситуацію із неповним використанням фінансової допомоги Заходу як скандальну не варто, зазначає Качка. Для нього ці проблеми є маркером того, що українські чиновники та підприємці ще мають вчитися залучати кошти та пояснювати свої справжні потреби західним партнерам.