“Парадоксально”, - каже Дітер Боґнер, який працює у туристичному регіоні поблизу міста Санкт-Моріц у Швейцарії. “Тут чи не найкращі умови для катання на лижах, а потік туристів все одно зменшується”. Боґнер та його співвітчизники знайшли “винного” - це фінансова криза. Адже разом з курсом швейцарського франка піднялися і ціни на гірськолижному курорті. Туристична галузь найбільше відчула на собі наслідки економічної кризи. Навіть найпопулярніші курортні зони втратили близько третини своїх відвідувачів, порівняно з 2008 роком. Занепокоєні і працівники торгівельного сектору, адже дві третини з “туристичного бюджету” витрачаються на покупки.

Дешевше відпочинок обходиться в Австрії або країнах Східної Європи. У регіоні Енґадін в модернізацію фунікулерів за останні роки інвестували близько 60 мільйонів франків. Дещо згодом у містечку планують розширити мережу лижних трас. “Зароджуються плани нових проектів. Реалізувати нам їх вдасться лише у випадку, якщо кількість відвідувачів не зменшуватиметься”, - сказав Боґнер.

Знижка на елітні умови

Велика кількість знижок свідчить про те, що підприємцям на лижних курортах несолодко. Майже всі туристичні послуги вже стали дешевшими. Денний абонемент на канатну дорогу тепер можна придбати за 25 франків, а не 73, як раніше. Приблизно стільки ж він коштує у країнах Східної Європи. Знижки мали б стати “приманкою” для молоді та сімей.

Суттєво знизити ціни на нічліг та харчування у Швейцарії складно, тому підприємці роблять ставку на якість. “У нас надто дорогі витрати на проживання. З цим ми нічого не можемо зробити. Тож ми намагаємося пропонувати високу якість послуг”, - каже Міхаель Ваґнер. Для роботи у його готелі він найняв близько 60 осіб. До фінансової кризи швейцарець працював у банківському секторі у Франкфурті-на-Майні. Згодом він повернувся на батьківщину і відкрив свій готель. Його працівники здебільшого походять з Португалії, Греції та країн Східної Європи. “Мінімальна зарплата, відповідно до наших законів, починається з 3500 франків брутто. Чим більше досвіду та чим вища кваліфікація, тим, відповідно, вищою є оплата”, - пояснює підприємець.

Італійцям страшно відпочивати в Швейцарії

Високий курс франка є основною проблемою для туристичної галузі. Регіон Енґадін межує з Італією. Економічна криза впливає на кількість відвідувачів по-різному. “Багато італійців зараз не мають бажання їхати до нас, оскільки вони остерігаються переслідувань за порушення податкового законодавства”, - писали минулої осені швейцарські газети.

Фінансова поліція італії Guardia di Finanza начебто фіксує номери італійських машин на кордоні або імена гостей, які зупинилися у готелях, і перевіряють, чи все в порядку з їхніми податковими справами. Ця наполегливість відлякує пересічних італійців від поїздок за кордон. Принаймні так пояснюють відсутність гостей з півдня у швейцарських мас-медіа.

Нові ринки

Тим часом, швейцарські курорти посилено шукають шляхи виходу на нові ринки. Постійних відвідувачів намагаються “втримати” новими ідеями. Не втрачають надію і “заманити” нових клієнтів на швейцарські широти. Хоча місцеві мешканці песимістично заявляють, що пік туризму уже в минулому. Можливо тому швейцарські підприємці взяли курс на дальні ринки. Останнім часом дедалі більше гостей приїжджають зі Сполучених Штатів, Бразилії або Китаю. За останні роки їхня частка серед туристів підвищилася до 30 відсотків.

Для втілення такої мети доречна і нова ініціатива підприємців регіону Енґадін. У рамках проекту з незвичною назвою “Атака люб’язності” персоналу пропонують тренінги з ввічливості. У Енґадіні сподіваються, що так-сяк вдасться спинити кризу у сфері туризму. У Швейцарії саме дискутують над поданням заявки на проведення Зимових Олімпійських ігор 2022-го. “Це пішло б на корить туристичній галузі Швейцарії”, - зазначає Дітер Боґнер. Про наміри претендувати на організацію Зимової Олімпіади-22 раніше заявляли український Львів, польське Закопане, канадський Квебек, німецький Мюнхен та низка інших міст.