6 квітня в Україні стартувала "Всеукраїнська школа онлайн" - школярі почали дистанційно навчатися через телевізор та інтернет. DW з'ясовувала, хто і як вестиме відеоуроки для учнів.
Реклама
Через карантин українські школярі вже три тижні не ходять до школи. Міністерство освіти та науки України (МОН) рекомендувало організувати у школах дистанційне навчання через інтернет. Однак включитися в роботу вийшло не у всіх. За браком інтернету, необхідного обладнання та ІТ-навичок у вчителів учні деяких шкіл досі не приступили до навчання. "За оперативною інформацією, дистанційне навчання відбувається. Але у нас 15,5 тисячі шкіл, і у кожній школі різні технічні можливості", - визнає виконуюча обов'язки міністерки освіти і науки України Любомира Мандзій. Аби "підстрахувати" освітній процес, у міністерстві вирішили додатково транслювати уроки по ТБ, адже телевізор є практично у кожній українській родині.
Із понеділка, 6 квітня, стартувала "Всеукраїнська школа онлайн". "Наше завдання як держави - забезпечити кожній дитині вільний доступ до знань", - зазначив президент України Володимир Зеленський у своєму телезверненні щодо умов карантину. Телеуроки будуть доступні лише учням середньої та старшої школи. "Діти молодшої школи мають свої вікові особливості. Для цієї вікової категорії надзвичайно важливим є живий контакт із вчителем. Тому найкращим варіантом для молодших дітей в умовах карантину є дистанційні уроки з тим педагогом, до якого вони звикли", - розповіла DW в.о. міністерки освіти Мандзій.
Усереднене навчання за стандартом
Українські телеканали транслюватимуть уроки для учнів 5-11 класів відповідно до всеукраїнського розкладу із понеділка по п'ятницю з 10 ранку - аж до завершення карантину. У кожного класу - свій телеканал і свій розклад. Наприклад, учні п'ятого класу вчитимуться на телеканалах "ПлюсПлюс" та "112 Україна", шестикласники - на телеканалах ZOOM та News One, школярі сьомого класу - на ZIK, восьмого - на телеканалах "Індиго" та УНІАН. Дев'ятикласників навчатимуть на телеканалах "Рада" та "UA:Культура", десятикласників - на "UA:Перший", а одинадцятикласники - на М1. Транслюватимуться уроки лише з основних предметів: української мови, української літератури, історії України, всесвітньої історії, англійської мови, фізики, алгебри, геометрії, географії, хімії та біології.
Якщо учень не встиг подивитись урок по телевізору або щось не зрозумів, урок можна буде переглянути ще раз на YouTube-каналі МОН. Там же під кожним відео вчителі залишатимуть домашні завдання на закріплення теми, які учні зможуть зробити, аби краще опанувати матеріал. Завдання даватимуться за найпоширенішими у країні підручниками. Посилання на електронні версії цих підручників також можна буде знайти в описі під відео. "У нас є держаний освітній стандарт і типова програма. За цією програмою писалися теми для відеоуроків відповідно до типового тематично-календарного плану", - пояснює Любомира Мандзій. За її словами, якщо учні навчаються у спеціалізованих школах і вже вивчили ці теми, вони можуть повторювати пройдений матеріал за ТБ-уроками.
Найкращі вчителі та зірки шоу-бізнесу
Відеоуроки вестимуть 40 найкращих українських вчителів, зокрема, переможці педагогічних конкурсів. Зйомки уроків відбуваються у Новопечерській школі Києва. У відеозаняттях беруть участь українські зірки: ведучі, музиканти, актори, спортсмени. Вони відповідають на запитання, розв'язують задачі та проводять досліди разом зі вчителями. "У мене були коміки з "Ліги сміху", лідер гурту "Без обмежень", телеведучі. Також в уроках колег брали участь боксер Олександр Усік, легкоатлет Жан Беленюк. Ми з гостями разом робили експерименти і разом міркували. Думаю, дітям сподобається", - ділиться досвідом Сергій Колебошин, вчитель фізики з Одеси із 20-річним досвідом викладання, який нині є народним депутатом та заступником голови парламентського комітету з питань освіти, науки та інновацій.
Він записує телеуроки фізики для учнів десятого класу на волонтерських засадах і каже, що включився у цей процес, аби знову відчути себе у вчительській стихії. "До телеуроків, як і раніше, пишу опорний конспект, продумую експерименти, які ми проводитимемо, готую цікаві задачі, максимально наочний матеріал. Зрозуміло, що це середня температура по палаті, для дітей із середнім рівнем підготовки, але це краще, ніж нічого", - розповів Колебошин у розмові з DW.
Карантин допоможе розвивати дистанційну освіту
Однак у батьків дітей шкільного віку, з якими поспілкувалася DW, перспектива навчання по телевізору викликає радше скепсис. "Подивимось, як і що будуть викладати. Однак щодо ТБ-каналів, на яких транслюватимуться уроки, у мене багато запитань. Більшість із них - якісь нішеві і транслюються не всюди", - каже Ігор Лембецький, тато восьмикласника із Київської інженерної гімназії. Олена Гейченко, мама учня однієї із київських шкіл, нарікає на те, що у столичному закладі досі не налагодили дистанційної освіти. Телеуроки діти, на її думку, навряд чи дивитимуться. "Ми взагалі не дивимося телевізор у сім'ї, і пропонувати уроки по ТБ - це смішно. Де зворотний зв'язок? Де контроль виконаного завдання і оцінювання? Це радше розвага, ніж навчання", - каже жінка.
За словами Сергія Колебошина, вести діалог з дітьми через телезаняття, а також налагодити контроль знань дійсно важко, однак усі вчителі стараються зробити свої уроки максимально цікавими і доступними. Він вважає, що для дітей деяких сільських шкіл, де немає профільних вчителів або приладів для експериментів, такі телеуроки можуть бути справжньою підтримкою для здобуття знань. "Не було щастя, так нещастя допомогло. Карантин допоможе розвивати дистанційну освіту в Україні. Такі телеуроки можна використовувати для вечірніх класів, для учнів на окупованих територіях. Після карантину треба думати про розробку повноцінної платформи дистанційного навчання", - вважає Колебошин.
Особливості шкільної системи в Німеччині
У Німеччині кожна федеральна земля має свою систему шкільної освіти. Не заплутатися й обрати правильну школу часом важко самим німцям, не кажучи вже про іноземців.
Фото: picture alliance/dpa/F. Kästle
Від малюка до підлітка
До шести років діти ходять у дитячий садок. Потім вони зобов'язані відвідувати школу щонайменше до 15 років - до 9 чи 10 класу, залежно від федеральної землі. Навчання вдома можливе лише як виняток, наприклад, у разі тяжкої хвороби.
Фото: picture-alliance/dpa/D. Karmann
Початкова школа (Grundschule)
Перший день у школі батьки намагаються "підсолодити", кладучи до "шкільних кульків", які діти отримують у подарунок, багато смаколиків. Але далі на дітей чекає "серйозне життя". Освітню систему Німеччини регулює не федеральний уряд, а уряди окремих федеральних земель. У більшості земель діти ходять до початкової школи чотири роки (в Берліні навіть шість), перш ніж перейти до школи вищого рівня.
Фото: imago/Kickner
За порадою вчителя
Перед тим, як дитина закінчить початкову школу, вчителі радять, до школи якого типу краще далі віддати учня: до гімназії (Gymnasium), загальної (Gesamtschule), реальної (Realschule) чи основної школи (Hauptschule). Часто батьки, однак, лише уважно вислуховують пораду вчителя, але дитину віддають до старшої школи такого типу, який самі вважають за найкращий для свого чада.
Фото: picture-alliance/imageBROKER/R. Hottas
Гімназія (Gymnasium)
Гімназія готує дітей до навчання в університеті. Навчання триває до 12-го або в залежності від федеральної землі 13-го класу. В одинадцятому класі учні, як правило, вибирають дві-три дисципліни для поглибленого вивчення. Але це означає звуження профілю: учні гімназії отримують багатосторонню освіту. Атестат зрілості (Abitur) надає випускнику право на вступ до будь-якого вишу.
Фото: picture alliance/BeyondFoto
Реальна школа (Realschule)
У більшості земель навчання в реальній школі триває з 5 до 10 класу. Програма майже така сама, як у гімназії, але менше іноземних мов. Учнів готують до професійних шкіл. Крім того, вони мають право пройти дворічне навчання для роботи держслужбовцем. Учні з високою успішністю також можуть отримати атестат зрілості (Abitur), проте для цього їм доведеться перейти до гімназії чи загальної школи.
Фото: picture-alliance/W. Bahnmüller
Основна школа (Hauptschule)
Основна школа дає неповну середню освіту. Навчання триває до дев'ятого класу. Програма майже така сама, як у школах вищих рівнів, проте темп навчання тут повільніший. До програми входять курси практичного спрямування, які готують учнів до подальшого навчання в професійних освітніх закладах. Після закінчення основної школи учні звичайно можуть перейти до реальної школи, загальної школи чи гімназії.
Фото: picture-alliance/dpa/U. Baumgarten
Загальна школа (Gesamtschule)
Загальні школи поширились у Німеччині в 1970-х роках як альтернатива трискладовій шкільній системі - гімназія, реальна й основна школа. Ці три типи школи інтегровані в загальній школі під одним дахом. Учні можуть отримати атестат зрілості після 13 класу, як в гімназії, або розпочати професійну підготовку після 9 чи 10 класу.
Фото: picture-alliance/imageBROKER/u. umstätter
Боротьба за бажані місця
Нині в Німеччині майже половина школярів після початкової школи йде до гімназії. Зростає популярність і загальної школи, адже тут від учнів не вимагають одразу зробити вибір стосовно свого майбутнього - вища освіта чи робоча спеціальність. У великих містах попит на загальну школу вже перевищив пропозицію: так, у Кельні в 2018 році загальні школи були змушені відмовити приблизно 1000 кандидатів.
Фото: picture alliance/blickwinkel/M. Begsteiger
Період орієнтації
Якщо дитину прийняли до гімназії, це ще не гарантія, що вона її завершить. 5 і 6 класи гімназії вважаються орієнтаційними: якщо учню складно опанувати програму, вчителі можуть порадити перевести його до реальної чи основної школи. Водночас якщо учень реальної чи основної школи в 5 і 6 класах має високу успішність, він може відносно без проблем перейти до гімназії.
Фото: picture-alliance/dpa/P. Pleul
Різні федеральні землі, різні моделі
У різних федеральних землях - різна система: в Саксонії після початкової школи діти відвідують школу вищого рівня (Oberschule) (поєднання основної й реальної шкіл) або гімназію. В деяких землях також можна з 1 по 10 клас відвідувати громадську школу (Gemeinschaftsschule), яка є різновидом загальних шкіл. У Баварії з 2011 року замість старшої ввели середню школу (Mittelschule). Заплутатися легко.
Фото: picture-alliance/imageBROKER
Професійне училище (Berufsschule)
Після старшої й реальної шкіл учні продовжують навчання в професійному училищі. Тут теорія йде пліч-о-пліч з практикою, завдяки чому випускники стають затребуваними спеціалістами на ринку праці. Професійні школи тісно співпрацюють з фабриками й підприємствами, які пропонують проходження навчальної практики і є потенційними роботодавцями випускників.
Діти з інвалідністю зазвичай відвідують спеціальні школи (Förder- und Sonderschulen), які пристосовані під їхні потреби. Критики вважають, що таким чином діти почуваються ізольованими в суспільстві. Тим часом деякі з цих дітей можуть відвідувати й звичайні школи. Водночас опоненти вказують, що через брак вчителів зі спеціальною освітою у звичайних школах діти не отримують відповідного піклування.
Фото: picture-alliance/dpa/B. Wüstneck
Розклад уроків, що постійно змінюється
Часом заняття закінчуються о 12:00, часом о 15:00 чи 16:00. Для батьків, які працюють, це справжній виклик. Лише деякі школи пропонують догляд за дітьми впродовж усього дня, коли учні після уроків можуть залишатися виконувати домашні завдання чи відвідувати різні гуртки.
Фото: picture-alliance/Chromorange/F. Jouanneaux
Приватні школи - в меншості
Також у Німеччині є приватні навчальні заклади, як наприклад, вальдорфські школи, інтернати й школи, що фінансуються церквою. Але більшість дітей відвідують державні навчальні заклади. І не варто боятися: якість освіти висока також за межами приватних установ.