1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Шлях додому: що спонукає людей повертатись до Києва

Костянтин Гончаров
15 квітня 2022 р.

Попри застереження міської влади, що повертатись до Києва ще небезпечно, багато мешканців столиці України їдуть додому. Про те, що людей спонукає до такого кроку, - в статті DW.

Ukraine | Sandsäcke schützen ein Statue am Mykhailivska Platz in Kiew
Фото: Ty Oneil/SOPA Images/ZUMA/picture alliance

У Київ, незважаючи на небезпеку ракетних обстрілів, потрохи повертаються його містяни. За словами мера Києва Віталія Кличка, з міста за перші два тижні повномасштабної війни Росії проти України виїхали близько половини жителів. Після відступу російської армії за межі Київської області у столиці України стало безпечніше, але, як зазначають представники місцевої влади, Київ має й надалі бути готовим до оборони.

Те, що російські війська відступили не означає, що вони відмовилися від свого наміру "захопити Київ за два дні", наголошують у Київській міській державній адміністрації. Місто продовжує жити в умовах воєнного стану. На в’їздах у Київ та в самому місті продовжує функціонувати розгалужена система блокпостів та бетонних загороджень, які необхідні для забезпечення безпеки та боротьби з диверсійно-розвідувальними групами. 

Київ поступово знову оживаєФото: Oleksandr Savytskyi/DW

Щоб нормалізувати рух автотранспорту, що помітно оживився останнім часом і зменшити затори в столиці, більшість протитанкових їжаків, які були розміщені на проїжджих частинах перемістили на узбіччя доріг. Крім того через те, що багато людей повернулись до Києва також поступово збільшується число маршрутів громадського транспорту.

"В Україні зараз небезпечно всюди"

Попри збереження загрози повітряних атак та заклики місцевої влади не поспішати з поверненням до Києва, кияни продовжують повертатись додому. Серед них - менеджер одного зі столичних підприємств Іван Леонов. Він разом з вагітною дружиною повернувся з Вінниччини, куди вони виїхали невдовзі після масштабного російського вторгнення.

Іван розповів, що вирішив відвезти дружину, коли російські війська вже підійшли майже впритул до Києва - на відстань, що дозволяє вести артилерійські обстріли міста. "Одна справа, коли ракета десь-колись може прилетіти, а інша справа, коли вони вже почали артилерією накривати околиці Києва. Ймовірність прильоту (снаряда в житловий будинок. - Ред.) була високою", - пояснює він, додавши, що водночас йому було дуже важко переконати дружину виїхати з міста. "У мене складна ситуація - я тривалий її час вмовляв, щоб виїхати. Коли ми все ж виїхали вона теж спочатку "рвалась назад", хоча коли потім почались прильоти ракет (неподалік місця проживання в Києві. - Ред.) - то до неї дійшло, що напевно недарма виїхали", - розповідає він.

Усе що залишилось після російських бомбардувань: зруйнована квартира в будинку на Виноградарі в КиєвіФото: Metin Aktas /AA/picture alliance

Однак після того, коли українська армія змусила російські війська відступити за межі Київщини Іван разом з дружиною повернулись до Києва. "Так ми вирішили повернутися - скільки вже можна там перебувати. Мене це теж вже все дістало - все не своє, сидиш як на пороховій діжці. Тим більше, що тут вже стало відносно безпечно", - ділиться своїми переживаннями Іван. Водночас він зауважив, що "наразі в Україні небезпечно всюди", але, "куди дінешся з підводного човна". Він вірить, що війна скоро закінчиться та українцям потрібно буде заново будувати країну.

"Війна стала данністю"

З ним погоджується співробітник одного з рекламних агентств Сергій Ничик, який після початку масштабного російського вторгнення допоміг дружині переправитись через кордон та перебував певний час на Західній Україні. "Повертатись потрібно тому, що війна вже стала для нас даністю і від неї ніде не дінешся. Сиди хоч на Західній Україні, хоч в Києві чи де завгодно", - зазначає він.

Водночас Сергій зізнається, що не "сильно прагне" повертатись до Києва через те, що бойові дії на підступах до столиці України та в самому місті можуть відновитись. "Мені здається, що будь-яка людина не хоче перебувати там, де для неї погано, але життя продовжується, потрібно жити далі та щось робити", - зауважив він.

З одного боку, потрібно працювати, щоб були засоби для існування, з іншого - необхідно робити щось для країни, пояснює Сергій. "Потрібно бути корисним для країни, зважаючи на те, що я не військовий, я планую допомагати в гуманітарній сфері", - відзначив він, додавши, що має намір записатись в добровольці-рятувальники для того, щоб розбирати завали в передмістях Києва. "Я планую долучитись до цієї справи", - наголосив Сергій. 

Руйнування в Києві - наслідки ракетного обстрілу Росією столиці УкраїниФото: Mykhaylo Palinchak/SOPA/ZUMA/picture alliance

Артдиректор однієї з креативних агенцій Олександр Онацький, який вивіз родину на Західну Україну, теж нещодавно повернувся в столицю. Олександр зазначив, що планує активно підключитись до волонтерської роботи. "Тут руки будуть потрібніші, ніж на заході", - підкреслив він.

"У Києві я вдома. Мені тут краще працюється, дихається вільніше", - відзначив Олександр. Він розповів, що наразі його агенція працює над інформаційною кампанією для популяризації серед європейської аудиторії запровадження ембарго на російські енергоносії.

"У нашій агенції є представництва в Європі. Вони нам можуть інформаційно допомагати, і ми від себе робимо різноманітні креативи, котрі далі йдуть на Захід", - розповів він.

"Бути корисним у себе в місті"

Своєю чергою Артем Жердев, який в минулому був фінансистом та до початку повномасштабної війни опановував новий для себе ІТ-напрямок, теж нещодавно повернувся із Західної України, щоб "бути корисним у себе в місті".

Дружина Артема Лілія народила доньку у середині березня, саме у той час на підступах до Києва велись запеклі бої. "Я поселив дружину в пологовому відділенні лікарні і потім ходив і питав, що потрібно зробити, яким чином допомогти і таким чином "прибився" тут на роботу", - розповідає він, додавши, що з початком війни багато працівників клініки розбіглися та щоб підтримувати її функціонування потрібні були робочі руки.

На одній з центральних вулиць КиєваФото: Adam Schreck/AP/dpa/picture alliance

Після народження доньки та виписки з пологового він відвіз дружину з дитиною на Західну Україну, організував там їхнє проживання і потім повернувся в Київ. "Я собі знайшов іншу роботу - допомагаю в клініці, але не тільки в ній. Якщо потрібно - привожу хлопцям з місцевої тероборони воду, пальне", - розповідає він.

Артем зазначає, що в Києві життя потроху відновлюється, хоча в місті продовжує бути небезпечно. "У мене особисто немає впевненості, що є повний захист і жодна ракета не прилетить в житлові будинки", - каже він. Посилаючись на розмови з військовими, Артем вказує, що наразі ще зарано повертатись до Києва та передмість. "Ще до Великодня потрібно подивитись, як буде розвиватись ситуація на сході. Місцеві військові кажуть, що в місті та області  на регулярній основі продовжують "ловити пачками" диверсантів. Цей процес не припиняється", - додав він.

Весілля під звуки сирени

01:19

This browser does not support the video element.

Пропустити розділ Більше за темою
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW