Полиці з езотеричною літературою в книжкових магазинах переповнені, монастирі перелаштовуються на курорти для медитації, дискусії про кінець світу за календарем майя не вщухають. Ринок не перестає дивувати дедалі більш вишуканими пропозиціями, які обіцяють втамувати духовну спрагу. Схоже, що жителі Німеччини перебувають у пошуку внутрішніх орієнтирів, не відносячи себе при цьому до жодної віри, доходять висновку вчені. За результатами дослідження Білефельдського університету, половина опитаних цікавиться саме "духовністю", а не релігією.

На цьому тлі при Фрайбурзькому університеті стартувала своєрідна навчальна програма "Духовність і перетин культур". Що це, черговий комерційний крок або прагнення зайняти впливову позицію в перспективній сфері "інженерії людських душ"? П'яти десяткам абітурієнтів - переважно професіоналам, яким вже "добряче за 30", - належить з'ясувати це емпіричним шляхом. Не без допомоги йоги, медитації та молитов.

Наукова база для духовності

"Слово "духовність" стало модним, - погоджується керівник навчальної програми, володар двох докторських ступенів Бернард Уде. - Саме тому ми повинні зробити це поняття невід'ємною частиною університетської освіти й предметом наукової дискусії. Адже ринок - ринком, а без академічної бази тут не обійтися".

Релігієзнавці, теологи, експерти квантової фізики й дослідники мозку займуться створенням цієї бази разом зі свіжоспеченими студентами. "Ми збираємося звернутися до особистого досвіду учасників програми - релігійного та духовного - і інтерпретувати його, спираючись на гуманітарні, природничі та неврологічні дослідження", - пояснює декан.

У монастир - і в університет!

У Кристіана Бутшера досвіду для інтерпретації не бракує. 45-річний банківський службовець вже шість років медитує. Все почалося з глибокої життєвої кризи, що привела його ... у монастир. Але не в ченці, а на вихідні. "Вже не знаю, що там зі мною сталося, але жити стало легше", - поділився він на відкритті навчальної програми з журналістами газети "Süddeutsche Zeitung". Щоб осягнути цю таємницю, Кристіан і вступив до університету на цю спеціальність.

Що таке "духовність", і як перевести це поняття з теоретичної площини в практичну, - ось ключові питання курсу, автори якого категорично відхрещуються від слова "езотерика". "Свобода особистості", "Дружба з Богом", "Критерії духовної орієнтації", "Самозречення в контексті східних навчань", "Чи робить релігія здоровим", "Солідарність і справедливість", - ці та інші семінари Кристіан і його одногрупники відвідають упродовж двох найближчих років очно та в інтернеті. Потім кожен з них повинен буде застосувати отримані знання на практиці, взявши участь в курсі медитації. На вибір - всілякі техніки від дзен-буддистської до християнської споглядальної молитви. Мета - встановити, що відбувається в мозку під час медитації. І як ці процеси впливають на спосіб життя окремої людини і суспільства в цілому. Ті, хто зможуть відповісти на ці екзистенційні питання в рамках курсу, одержать "Diploma of Advanced Studies" (DAS) - диплом «просунутого» навчання.

Внутрішня свобода та диплом

Стати духовно «просунутим» - задоволення не з дешевих. За чотири семестри доведеться викласти чотири тисячі євро. Зате його учасники духовно збагатяться й зможуть внутрішньо розкріпачитися, сподівається керівник навчальної програми.

"Необхідна умова для духовного і релігійного самовизначення - усвідомлення внутрішньої свободи", - переконаний Бернард Уде. Сидячи біля нескінченних стелажів, заставлених бібліотечними книгами, він розмірковує про те, що духовність може бути спрямована не тільки всередину, але й у зовнішній світ. "Ми сподіваємося, що наші випускники стануть вільнішими і відкритішими, а значить, зможуть розвивати свій творчий потенціал на користь суспільства, миру і свободи особистості", - резюмує релігієзнавець.

Повна протилежність цій риториці лунає у вищому навчальному закладі, де в навчальний план включені семінари з фен-шуй і "лозоходство". Під керівництвом викладача Вищої школи Вайєнштефан-Трисдорф майбутні ландшафтні архітектори, озброївшись лозою, бродять мальовничими баварськими околицями. Штефан Бренлі свято вірить у метод пошуку підземних ресурсів - джерел, корисних копалин, скарбів або просто глибоко заритих кабелів на будівництві за допомогою лози. Для цього, за народним звичаєм, потрібна Г-подібна рамка або дріт і "особливе чуття", яке і намагається розвинути викладач у студентів на практичних заняттях.

Наука ставиться до стародавнього мистецтва лозоходства скептично, оскільки механізм прояву його ефекту досі не доведений. Більшість сучасних архітекторів, будівельників і археологів для пошуку об'єктів, які їх цікавлять, воліють користуватися традиційними методами.

Доповнити їх арсенал езотеричними методами студентам Вищої школи пропонують в рамках факультативного курсу "геомантії" - "ворожіння по землі". До нього входить і східна практика фен-шуй, за допомогою якої майбутні творці садів і парків вчаться шукати потоки енергії "ци". Вона, якщо вірити даосизму, вказує на сприятливі місця для будівництва та допомагає "правильно" розпланувати ділянки.

Є попит - буде й пропозиція

На закиди в єресі керівник університетського курсу геомантії відповідає просто: на це є попит. "Коли нашим випускникам надходитимуть замовлення на альтернативні методи, вони зможуть їх виконати, оскільки вивчали цей предмет", - пояснив він в інтерв'ю Spiegel Online.

Подібні аргументи доводять критиків езотерики до шаленства: "Це повна протилежність науці", "не можна вчити студентів заробляти на будь-якій дурниці", "езотериці немає чого шукати в університеті" - такі думки лунають в опитуваннях громадської думки, інтернет-форумах, розгромних статтях.

Не є таємницею, що головне завдання сучасної університетської освіти - навчити людину думати, дати їй основу для критичного мислення. Творець нового курсу "Духовність і перетин культур" Бернард Уде, сподівається, що саме його дітище й спонукає студентів підкоригувати свій, можливо, поки що недостатньо критичний погляд на езотерику.