Головна мета візиту прем'єр-міністра України до Брюсселя - підписання меморандуму, який передбачає надання Києву макрофінансової допомоги обсягом у 1,2 мільярда євро. Це дешевий кредит, який має підтримати Україну в умовах економічної кризи, викликаної пандемією Covid-19. Разом із цими коштами загальний обсяг дешевих і довгострокових стабілізаційних кредитів ЄС сягне п'яти мільярдів євро - жодна інша країна світу не отримувала від Євросоюзу такої фінансової підтримки.

Тим часом завдяки створенню зони вільної торгівлі та імплементації підписаної 2014 року угоди про асоціацію, а також на тлі протистояння з Росією,  Європейський Союз став головним торговельним партнером України. Партнерські відносини, якими би Шмигаль і чільні представники ЄС, з якими він зустрівся, могли би пишатися. Якби ложку дьогтю не додав  один неприємний сюрприз з Києва.

Суперечливий законопроєкт

Напередодні візиту українського прем'єра до Брюсселя, у вівторок, 21 липня Верховна Рада у першому читанні ухвалила законопроєкт, яким з участі у державних закупівлях в Україні де-факто виключаються виробники машинобудівної продукції з країн ЄС. Документ, ініційований депутатами урядової більшості спільно з колегами з фракцією "Батьківщини" і "Опозиційної платформи - За життя", передбачає, що до державних тендерів будуть допущені лише ті компанії, які продають продукцію, повністю або частково вироблену в Україні. З 2021 року передбачено локалізацію на рівні до 45 відсотків, а з 2024 року - до 60 відсотків. Якщо законопроєкт буде ухвалено, то муніципалітети, скажімо, не зможуть закуповувати іноземні автобуси для громадського транспорту, а "Укрзалізниця" купувати іноземні вагони. Передбачається, що це обмеження діятиме 10 років, починаючи від першого січня 2021 року.

У пояснювальній записці до законопроєкту його автори - соратники прем'єра Шмигаля з урядової коаліції та їхні однодумці з "Батьківщини" і ОПЗЖ - заявляють, що хочуть в умовах кризи підтримати українського виробника, який втрачає позиції, не витримуючи глобальної конкуренції. Таку позицію поділяє і Торгово-промислова палата України, яка у відкритому листі на адресу прем'єра Дениса Шмигаля назвала таку підтримку українських виробників потрібною, оскільки "більшість підприємств галузі машинобудування України перебуває у незадовільному економічному стані".

Читайте також: Green Deal: ЄС робить ставку на Україну та Росію

Центральна Азія замість Європи

У приклад Україні автори законопроєкту в пояснювальній записці ставлять передовсім Узбекистан, називаючи цю країну "найбільш успішним кейсом локалізації на теренах СНД". Депутати наголошують, що в цій центральноазійській країні завдяки протекціоністським заходам вдалося відкрити завод з виробництва великовантажних автомобілів спільно з компанією MAN, а також підприємства з виробництва сільгосптехніки і електропобутової техніки.

Утім, на відміну від Узбекистану, Україна має певні зобов'язання, створивши всеосяжну зону вільної торгівлі з Європейським Союзом. Про це колегам у своєму висновку навіть нагадали депутати з парламентського комітету з питань європейської інтеграції. Згідно з висновком комітету, законопроєкт суперечить міжнародно-правовим зобов’язанням України в сфері європейської інтеграції, зокрема Угоді про асоціацію, Директиві  2014/24/ЄС, а також положенням Угоди СОТ "Про державні закупівлі".

Брюссель не в захваті

Про порушення міжнародних угод прямо заявляє і Європейський Союз. "Це не лише підриває основоположні принципи рівного ставлення і недискримінації, але й, беручи до уваги ступінь локалізації, що вимагається законопроєктом (до 60%), de facto позбавляє закордонну продукцію можливості участі в закупівлях у цих галузях", - йдеться у листі голови представництва Європейського Союзу Матті Маасікаса до спікера Верховної Ради Дмитра Разумкова і прем’єра Дениса Шмигаля, оприлюдненого на початку липня виданням "Наші гроші".

Маасікас у своєму листі також попередив, що в разі ухвалення закон матиме "серйозний негативний вплив" на майбутню діяльність в Україні фінансову підтримку ЄС. Адже блокування продукції європейського машинобудування поширюватиметься і на держзакупівлі, що здійснюються за кредитної підтримки іноземних банків розвитку. Скажімо, українські міста не зможуть купити автобуси чи трамваї виробництва ЄС навіть у тому разі, якщо пільговий кредит на них дадуть ЄБРР або Європейський інвестиційний банк.

Дорожчі й гірші автобуси?

Те, що законопроєкт суперечить угодам з ЄС, визнає навіть український прем'єр. Денис Шмигаль, перебуваючи у Брюсселі, пообіцяв до другого читання шукати "золоту середину" з урахуванням інтересів усіх сторін. Досі всі перестороги, тим не менше, не зупинили українських депутатів:  248 голосів "за" у першому читанні. У повному складі документ не підтримала лише фракція "Голосу". Цей протекціонізм від українських політиків дорого коштуватиме платникам податків, застеріг у розмові з DW аналітик Центру економічної стратегії Дмитро Горюнов. "Якщо іноземні виробники відсікаються, то ми купуватимемо українське дорожче. При цьому воно ще може бути і гіршим. І муніципалітетам доведеться це купувати", - констатує експерт.

Горюнов зазначає, що для підтримки українського виробника, щоб не псувати відносини з ЄС і не отримати обмеження у відповідь, депутатам варто було би керуватися нормами європейського законодавства. У деяких випадках вони дозволяють, каже експерт, надавати преференції місцевим виробникам, якщо їхні пропозиції на тендерах не поступаються конкурентам ні ціною, ні якістю.

Без кроків у відповідь не обійдеться

Застерігає від негативних наслідків протекціонізму і економіст Володимир Дубровський. "Протекціонізм - це завжди захист неконкурентоспроможних, тобто тих, хто не в змозі виробляти продукцію, що успішно конкурує на ринку. У ринковій економіці такий бізнес must die - не обов'язково фізично, просто змінити власника на того хто вміє робити те, що потрібно ринку, а не те, що йому подобається", - наголосив у дописі на своїй сторінці у Facebook аналітик Економічної експертної платформи.

Експерти попереджають, що в разі дискримінації європейських виробників Брюссель не забариться з відповіддю. Не надто доречним такий поворот у відносинах з ЄС може виявитися і для переговорів щодо збільшення експортних квот для українських виробників у рамках зони вільної торгівлі з ЄС, чого вже не один рік домагається Київ.