За вікном +5°C, в квартирі +25°C. Аби почуватися комфортно сім’я Карпович, що живе в одній з численних київських "хрущівок" відкриває кватирку на цілий день. При цьому батарея розпечена до максимуму. "У нас занадто жарко. Відрегулювати температуру неможливо. Лічильника на тепло в будинку немає, то ж доводиться платити за обігрів вулиці", - бідкається Любов Карпович. Така ситуація доволі типова для українського житлового господарства, так само, як і та, коли мешканці багатоповерхівок платять за тепло стільки ж, як сім'я Карпович, але взимку не можуть зігрітися, бо батареї ледь теплі.

Допомогти змінити ситуацію в українській комунальній сфері ще три роки тому погодився Євросоюз, виділивши Україні в перерахунку 310 мільйон гривень. Гроші мали піти на встановлення теплових насосів, лічильників, на заміну котлів на об’єктах житлово-комунального господарства та в бюджетних установах, а також на модернізацію мереж тепло- та водопостачання. Ці кошти, однак, так і лежать на казначейському рахунку неосвоєними, адже український уряд вже три роки не може визначитися, як і хто буде ними розпоряджатися.

"У 2011 гроші тільки поступили і їх конвертували в гривні. У 2012 порядок використання цих коштів затвердили лише на кінець року, то ми не встигли ними скористатися. Потім змінився головний розпорядник коштів і тепер потрібно знову розробляти і затверджувати порядок використання цих коштів", - пояснила в розмові з Deutsche Welle зволікання з освоєнням європейської допомоги керівник управління зв’язків з громадськістю Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження Марія Малая. Вона сподівається, що в 2013 її відомство таки скористається грошима ЄС.

"На люках можна смажити яєчню"

Допоки чиновники з’ясовують, хто за що відповідає енерговитрати в житлово-комунальному господарстві, зокрема при транспортуванні та подачі тепла до житлових будинків чи об’єктів соціальної сфери, зростають через застаріле обладнання. "Генеруючи підприємства приватизують, а тепломережі залишаються на утриманні бідних українських міст. Вони вкрай зношені. Втрати тепла такі, що на люках можна смажити яєчню", - констатує координатор проектів з енергозбереження українсько-польської фундації ПАУСІ В’ячеслав Гусєв. За його словами, за ті мізерні гроші, які місцеві ради виділяють на модернізацію своїх тепломереж замінити їх можна не раніше, ніж за 30 років.

Кошти виділені ЄС на проекти з енергоефективності могли б значно прискорити цей процес, однак через бюрократичну тяганину все гальмується. "Коли гроші приходять, українські чиновники не знають, як і куди їх пустити, оскільки немає ефективного менеджменту в сфері енергозбереження", - каже Гусєв. Його слова підтверджує той факт, що в Держагентстві з енергоефективності та енергозбереження не певні, чи збережуться в цьому році визначені раніше пріоритетні напрямки, куди саме спрямувати європейську допомогу. "У будь-якому випадку - це комунальна сфера", - запевнила Марія Малая.

У представництві Євросоюзу в Україні поки що не змогли прокоментувати, чи вплине зволікання з використанням виділених ще 2011 року коштів на подальше співробітництво ЄС з українською стороною у сфері енергоефективності. Натомість в українському агентстві енергоефективності та енергозбереження запевнили Deutsche Welle, що офіційного звіту про освоєння Україною 310 мільйонів гривень Євросоюз поки не вимагав.