Влітку 2014 року українські військові та добровольчі батальйони встановили контроль над більшою частиною Донбасу та закріпилися біля кордонів з Росією. Та змушені були відступити під жорстким артилерійським вогнем, що вівся в тому числі з території сусідньої держави, стверджують експерти з британської  команди Bellingcat у дослідженні, опублікованому в середу, 21 грудня. Свої висновки вони зробили на підставі аналізу супутникових знімків, завдяки яким змогли встановити траєкторію польотів снарядів.

DW: Пане Кейс, чи можете Ви коротко пояснити методологію, яка лежить в основі Ваших розрахунків?

Шон Кейс:  Ми розслідували факти обстрілів, що велися через російсько-український кордон. І найважливішим доказом у цій справі є публічні супутникові знімки з таких сервісів як Google Earth, Яндекс.Карти чи Bing.Maps. Ми вивчали знімки прикордонних районів і розшукували зображення важкої артилерії: наприклад гаубиць, чи систем "Град". На диво багато таких зображень вдалося знайти на знімках за липень-серпень 2014 року. Ми також розшукували сліди від артилерійських пострілів, бо великокаліберна артилерія таки лишає помітні сліди на землі, за ними можна визначити напрям пострілу.   

Тож ми не можемо вже говорити про якийсь "внутрішній конфлікт" після оприлюднення цих даних?

Скажу лише: зібрані нами дані свідчать, що ці події влітку 2014 року не були якоюсь військовою помилкою. Обстріли російської армії носили систематичний характер, щоб знищити українські сили біля кордону. Тому ми можемо чітко сказати, що це був акт війни проти України з російської сторони.

Якщо всі ці супутникові знімки зараз є в публічному доступі, то чи не значить це, що подібна інформація вже давно є в розпорядженні спецслужб чи розвідок, які ведуть супутникові спостереження?

Так, певен, що розвідки великих країн мають доступ до цих матеріалів. Взагалі-то влітку 2014 року американський уряд навіть публікував частину таких супутникових знімків.

Тоді чому, на вашу думку, досі тривають дискусії щодо визначення конфлікту на сході України? Чому ці докази дозі ніхто не пред'явив Росії?

Цікаве питання. Я не певен, що знаю, як на нього відповісти. Як на мою особисту думку, це політичне рішення. Можливо, американський уряд не вважає за доцільне публікувати якісь беззаперечні докази російського втручання, бо це матиме негативний ефект у зовнішній політиці, чи у внутрішніх американських справах. Не можу сказати напевне, мені самому цікаво, чому вони цього не роблять.

Матеріали дослідження Bellingcat щодо катастрофи MH-17 залучені до офіційного розслідування, яке веде міжнародна група. Чи можливе подібне використання також цього дослідження як доказової бази. Чи отримували ви запит від України?

Наскільки мені відомо, в судових розглядах по MH-17 ці дані також будуть використані як доказ того, наскільки глибоко Росія була залучена в цей конфлікт. Але я думаю вони відкривають в тому числі можливість і для подальших розслідувань.

Чи слід очікувати публікації нових супутникових знімків, і чи буде їх вивчати Bellingcat, щоб пролити світло на інші військові операції на сході. Зокрема на бої під Іловайськом, чи під Дебальцеве у 2015 році?

Так, ми продовжуємо працювати. Ми знаємо що Google та інші компанії ще виявляють знімки сходу України за 2014-2015 роки, тож Bellingcat буде їх моніторити і шукати свідчення участі російських військ у конфлікті, звіряти їх з даними з інших відкритих джерел, зокрема соціальних мереж.