Саміт "Східного партнерства": гроші замість перспективи
15 грудня 2021 р.![Brüssel: 10 Jahre Östlichen Partnerschaft](https://static.dw.com/image/48724726_800.webp)
Кілька років обставини заважали країнам "Східного партнерства ЄС" зібратися на саміт, щоби сформулювати нові цілі замість давно пройдених "20 завдань до 2020 року". Проведуть шостий саміт 15 грудня у Брюсселі. На нього зберуться президенти або прем'єри 27 країн ЄС і п'яти з шести країн партнерства: України, Грузії, Молдови, Азербайджану та Вірменії. Білорусь на ньому представлена не буде.
Зближення з Євросоюзом без перспективи членства
Ціллю "Східного партнерства" (СхП) є поглиблення зв'язків України та інших п'яти країн з Євросоюзом. У логіці Брюсселя СхП є складовою політики сусідства, а не політики розширення. Тому ця ініціатива не передбачає перспективи членства у Євросоюзі.
Через це українська влада за президентства Володимира Зеленського не приховує свого скептичного ставлення до "Східного партнерства". У червні 2020 року Зеленський відкрито заявив лідерам ЄС, що ця ініціатива корисна для України лише якщо наближає її до членства. У Брюсселі Україну представлятиме саме Зеленський.
Читайте також: "Східне партнерство": трамплін чи глухий кут на шляху України до членства в ЄС
Тбілісі поділяє цю позицію. Під час візиту до Брюсселя наприкінці листопада прем'єри України та Грузії Денис Шмигаль та Іраклій Гарібашвілі заявили про бажання своїх країн рухатися до членства. Утім, у Євросоюзі поки нема консенсусу, необхідного для надання перспективи членства. Слабкий інтерес ЄС до подальшого розширення стосується не лише України чи Грузії, але й країн Західних Балкан, чия перспектива членства давно визнана.
Водночас саміт СхП, швидше за все, виконає програму-мінімум щодо європейської перспективи, а саме підтвердить "європейські прагнення" та "європейський вибір" України, Грузії та Молдови, як це записано у їхніх угодах про асоціацію з ЄС. Для Києва, зокрема, таке визнання є принциповим моментом. Як заявив один з високопосадовців ЄС кореспонденту DW, він очікує, що декларація саміту 15 грудня матиме таке підтвердження. "Ми визнаємо вибір партнерів і поважаємо його", - додало джерело.
Чи порушував Київ питання перспективи членства перед самітом СхП? "У рамках підготовки до саміту ми чітко комунікуємо з нашими партнерами з ЄС, що серед наших очікувань - отримати більш потужні політичні сигнали від ЄС щодо підтримки європейських прагнень України", - заявив DW представник України при ЄС Всеволод Ченцов.
Білорусь на саміті "Східного партерства"
Цього року СхП стикнулося з кількома випробуваннями. Одне з них - рішення влади Білорусі призупинити участь у "Східному партнерстві". Раніше Євросоюз практично призупинив співпрацю на політичному рівні з режимом Олександра Лукашенка. Тому запрошення на саміт до Мінська з Брюсселя не надсилали.
Читайте також: Білорусь призупиняє членство у "Східному партнерстві": які наслідки?
Утім, символічно для Білорусі на саміті залишать порожнє крісло. Крім того, 12 грудня керівництво ЄС провело зустріч з представниками демократичної білоруської опозиції. "Я сподіваюся, що на нашому наступному саміті, це крісло займатиме демократично обраний представник Білорусі", - заявив під час зустрічі президент Європейської Ради Шарль Мішель.
Чи загрожує "Східному партнерству" розпад?
Після перемоги Майї Санду на президентських і її партії на парламентських виборах у Молдові, влада в усіх трьох країнах з угодами про асоціацію стала проєвропейською. Дуже швидко Україна, Грузія та Молдова сформували "Асоційоване тріо", аби прискорити інтеграцію з ЄС. У керівництві трьох країн наголошують, що новою ініціативою не намагаються розвалити СхП.
Читайте також: "Асоційоване тріо" України, Грузії та Молдови: кінець "Східного партнерства" чи прискорення євроінтеграції?
Утім, у ЄС обережно поставилися до формату "тріо", адже не хочуть, щоб воно розвалило СхП. І все ж у Брюсселі усвідомлюють кардинальну різницю між бажаннями шести країн ініціативи. "Ясно, що важливо бути в змозі відповісти на амбіції та мотивацію (країн тріо. - Ред.) йти далі та поглиблювати співпрацю", - заявив DW інший високопосадовець ЄС.
Зрештою, Брюссель обрав прагматичний підхід: співпрацювати з кожним із сусідів на тому рівні, якого він прагне. ЄС сподіваються, що Вірменія, Азербайджан і Білорусь в майбутньому захочуть співпрацювати тісніше і не бажають втрачати рамок для цього. "Ми тримаємо відчиненими двері для тих, хто може захотіти підвищити рівень співпраці та амбіцій", - зазначає високопосадовець ЄС.
У Євросоюзі переконані, що збереження "Східного партнерства" - в інтересах України. "Останнім часом Україна зацікавлена у ширшому регіональному лідерстві та бачить, що формат, який включає інших, відповідає її інтересам. Адже це також і її сусіди", - каже інший високопосадовець ЄС.
Економічний та інвестиційний план ЄС для України
Своє бажання зберегти СхП Євросоюз підкріплює одним зі своїх найдієвіших інструментів - грошима. Ідеться про економічний та інвестиційний план для "Східного партнерства", пропозицію якого Єврокомісія представила у липні. ЄС хоче профінансувати його у розмірі 2,3 мільярда євро. Це будуть грантові гроші, які виділять до 2027 року. За допомогою них у Брюсселі хочуть мобілізувати до 17 мільярдів євро інвестицій. Ідея полягає в тому, що європейська підтримка та гарантії стануть стимулом для приватних інвесторів долучатися до проєктів.
Ці 2,3 мільярда будуть розділені на дві частини. У рамках першої для кожної країни будуть передбачені чіткі обсяги фінансування. За другу ж частину країнам СхП доведеться позмагатися, адже кошти виділятимуться передусім на найкраще підготовані проєкти з найвищим рівнем якості.
Єврокомісія запропонувала по п'ять флагманських проєктів для кожної з шести країн. В Україні вона хоче підтримати 100 тисяч малих і середніх підприємств, які би розвивали кліматично нейтральну та циркулярну економіку в країні. Крім того, це підтримка 10 тисяч малих українських фермерів. Також ідеться про модернізацію українських пунктів перетину кордону, програму цифрової трансформації державного сектора та підвищення енергоефективності.
І Україна зацікавлена у цій пропозиції ЄС. Всеволод Ченцов називає деякі з цих проєктів серед пріоритетів Києва на саміті. Інше завдання - "початок змістовної дискусії" щодо лібералізації автомобільних перевезень між ЄС і асоційованими країнами. Також для України важливим є перегляд карти Транс'європейської транспортної мережі (TEN-T) з метою її розширення на країни СхП. "Ми очікуємо на включення внутрішніх водних шляхів України - Дніпра та Південного Бугу, а також готові працювати над включенням нових залізничних та автомобільних шляхів", - додав посол.
Читайте також: Як Єврокомісія хоче приєднати Україну до транспортної мережі ЄС