Спеціаліст з питань захисту даних і інтернеті Гольґер Бляйх обурений: "Населення ніяк не поставили до відома, що відбувається таке прослуховування". Коли людина знає, що її спілкування не є анонімним і що її прослуховують, вона поводиться відповідним чином, пояснює редактор комп’ютерного журналу c't. В даному ж разі відбувалось протилежне, спецслужби США аналізували дані користувачів, в неймовірних обсягах.

Що ж робити користувачам комп’ютерів, а по суті всім нам, тепер? Одна з можливих стратегій – не заходити на сторінки великих американських підприємств. "У такий спосіб можна мінімізувати ризик",- вважає Бляйх. При цьому слід мати на увазі, що закінчення ".com" або ".us" зовсім не означають, що сервери цих онлайн-сторінок обов’язково розташовані у США. Питання, де географічно розташовані сервери, має важливість для безпеки даних. Кожна країна має власні закони щодо поводження з даними. Ісландію, наприклад, експерти вважають найбільш безпечною в цьому відношенні.

Аскетизм у мережі

Виникає запитання, а що тоді залишиться від інтернету, розмірковує Гольґер Бляйх. Це означатиме мережу без Google, Facebook, Youtube, Microsoft, Skype та Apple. Це компанії, які згадувалися у зв’язку із держпрограмою спостереження Сполучених Штатів Prism.

Кристоф Майнель, наприклад, обрав саме цей шлях. "Я не користуюсь Facebook і дуже уважно пильную, на які електронні повідомлення відповідаю і на які сторінки заходжу. Це можна назвати аскетизмом у мережі",- ділиться керівник Інституту Гассо Платнера у Потсдамі в розмові з DW. Кафедра Майнеля зветься "Інтернет-технології та системи". Німецький дослідник інтернету категорично застерігає: не робіть в мережі речей, яких не розумієте.

Правова ситуація часто незрозуміла

В інтернеті, як і у звичайному житті, у кожній країні діють власні закони. "Якщо це закордонний сервіс, і мені невідома правова ситуація, тоді мене можуть спіткати проблеми", - попереджає вчений. Не виняток тут і США. У Сполучених Штатах із іноземцями поводяться інакше, ніж з американцями, особливо після терактів. "Слід зважати на те, що у разі загрози для США беруться на озброєння усі джерела, де вони гіпотетично сподіваються знайти відповіді",- розповідає Майнель.

Але не лише в Америці все читається та слухається, продовжує дослідник сучасних медіа, в інших країнах існують подібні програми. У Німеччині, наприклад, певні структури можуть за судовим рішенням читати електронну пошту. "Кожен провайдер електронної пошти, який має понад 10 тисяч клієнтів, повинен інсталювати програми для моніторингу",- інформує Гольґер Бляйх. І, зокрема, такі служби як web.de або gmx.de це зробили. Чи у когось є сподівання, що в Україні та Росії користувачі поштових програм – у більшій безпеці?

Шифрування як пастка

Хоча закони щодо прослуховування в Німеччині набагато більш суворі, ніж у Сполучених Штатах, Бляйх не має сумніву: "Комунікація піддається записуванню та прослуховуванню". Тому він не радить перебувати у хибному відчутті безпеки, це стосується у тому числі й сучасних технологій шифровки.

Звісно, можна послуговуватися різноманітними технологіями, щоб користуватись мережею більш анонімно. Наприклад, PGP для кодування електронних повідомлень або Psiphon чи Tor. Однак саме використання таких програм може пробудити в слідчих зайву підозру, нагадує Бляйх. "Коли хтось явно багато зашифровує, він радше потрапить до кола підозрілих осіб, аніж той, хто спілкується відкрито",- підтвердили йому слідчі.

Байдуже до приватної сфери

Щоправда, багато людей абсолютно не надають значення конспірації у поводженні зі своїми даними, переконаний професор Кристоф Майнель. Вони сподіваються, що певні інституції подбають про захист їхньої інформації від потрапляння в чужі руки, продовжує експерт, але цього не стається. Адже інтернет ще не доріс до такого рівня свідомості, зауважує професор Майнель.

Втім, на його думку, краще нехай вже читають спецслужби, аніж приватні підприємства. "Спецслужби у демократичних державах підлягають парламентському контролю, і я боюсь цього менше, ніж злочинців або фірм, які зловживатимуть цими знаннями або захочуть зробити на них гроші",- каже Майнель. Єдиним виходом науковець бачить аскетизм у мережі. Адже хто не довіряє мережі чутливу інформацію, тому немає чого втрачати.