Між Мінськом та Києвом спалахнув шпигунський скандал. Офіційно представник Комітету держбезпеки Білорусі (КДБ) Білорусі Дмитро Побяржин на брифінгу в понеділок, 20 листопада, повідомив про затримання українського і білоруського громадян. Стосовно обох - українця Павла Шаройка, власкора "Українського радіо", і білоруса, ім'я якого не називають і який, як стверджується, "вів шпигунську діяльність", порушені карні справи - за статтями білоруського кримінального кодексу "шпигунство" та "державна зрада" відповідно.

У той же день прес-служба КДБ проінформувала про оголошення персоною нон грата та висилку з Білорусі радника посольства України Ігоря Скворцова - "за координацію розвідувальної діяльності". У відповідь Україна, керуючись принципом взаємності, 21 листопада оголосила про висилку з країни білоруського дипломата.

Що відомо про затриманих

За версією КДБ Білорусі, "посада кореспондента була визначена Шаройку для прикриття" й після затримання він зізнався, що є кадровим співробітником Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони України. А також у тому, що "створив агентурну мережу із числа громадян Білорусі для збору свідчень розвідувального характеру у військово-політичній сфері" за грошову винагороду.

Повідомляється, що під час обшуку в Павла Шаройка були виявлені "копії розвідувальних доносів, спрямовані їм раніше в центр". ЗМІ пишуть, що Шаройко був затриманий біля воріт посольства України в Білорусі і що обшуки були проведені й у деяких інших українських журналістів. На білоруських держтелеканалах продемонстрували оперативну зйомку затримання Шаройка, посвідчення, датовані 2004 роком, де вказане військове звання "полковник", а також відео допиту Павла Шаройка в КДБ.

"Не піддавати розголосу"

Про затримання у Мінську власкора "Українського радіо" ще 17 листопада написав на своїй сторінці в Facebook голова Національної суспільної телерадіокомпанії України Зураб Аласанія. Посольство Білорусі тоді не відповіло на запит українського ТБ, але, за неофіційною інформацією, Шаройку "були висунуті стандартні для іноземних кореспондентів звинувачення у шпигунстві", додав Аласанія.

Мовчання, як виявилося, зберігала не лише білоруська, але й українська сторона. Тільки наступного дня, 18 листопада, посол України в Білорусі Ігор Кизим прокоментував телеканалу "112 Україна" ситуацію довкола затримання Шаройка. З'ясувалося, що він уже з 25 жовтня перебував під слідством у Мінську в ізоляторі КДБ, який жителі білоруської столиці називають "американкою".

Потім інформацію про понад тритижневе перебування Павла Шаройка за ґратами підтвердили і в КДР Білорусі: "Матеріали про протиправну діяльність спецслужб України проти нашої держави були спрямовані до МЗС РБ (Республіки Білорусь - Ред.) 25 жовтня 2017 року". Про затримання українця було проінформоване посольство України в Білорусі. Однак, як наголошується у повідомленні КДБ, "з урахуванням характеру двосторонніх відносин була досягнута домовленість дані факти не піддавати розголосу".

Оцінка української сторони

Заяву КДБ про українську агентурну мережу в Білорусі посол України в Мінську Ігор Кизим назвав нісенітницею. Дипломат переконаний, що Павло Шаройко займався збором інформації як журналіст. "Кожен журналіст має свою мережу. Ось ви мені дзвоните - я теж у вашій мережі", - зазначив Кизим, коментуючи звинувачення Шаройка у вербування осіб з метою шпигунства на користь України. На думку Кизима, "відбувається нагнітання обстановки", яке його не тішить.

У міністерстві оборони України також спростували інформацію білоруського КДБ про те, що затриманий працював на українську розвідку. Павло Шаройко закінчив Львівське вище військово-політичне училище за спеціальністю "військова журналістика". "Він дійсно проходив службу в ГУР Міноборони на посаді начальника прес-служби. У 2009 році був звільнений за станом здоров'я, потім працював в українських ЗМІ, у тому числі кореспондентом у Білорусі", - цитує "Інтерфакс" заяву ГУР.

Колеги-журналісти розповідають, що останні репортажі Павла Шаройка були про переговори тристоронньої контактної групи з урегулювання конфлікту на Донбасі, про зниклого в серпні в Білорусі українця Павла Гриба та про військові навчання на білоруській території. А ЗМІ України цитують заяви деяких українських політиків, сенс яких зводиться до того, що "сформовані рівні та навіть дружні відносини між Мінськом і Києвом, схоже, перестали влаштовувати обидві сторони".

До чого веде шпигунський скандал?

Тим часом обставини і причини затримання Павла Шаройка обростають новими версіями. Експерти думають над питаннями, чому Мінськ і Київ не змогли без винесення на публіку вирішити цю проблему, і кому може бути вигідна сварка Білорусі та України напередодні саміту "Східного партнерства". Член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони Дмитро Тимчук переконаний, що "це не що інше, як провокація ФСБ, щоб за допомогою КДБ дискредитувати відносини Білорусі з Україною і ЄС для розкрутки білорусько-українського конфлікту".

У соціальній мережі Facebook він повідомив, що в день затримання Павло Шаройко нібито зустрівся зі співробітником російського телеканалу НТВ, який "намагався під виглядом секретних передати фальшиві документи щодо використання території Білорусі для нападу на Україну, які імітують чернетку грифованого документа Міноборони РБ". У цій підробці, пише Тимчук, повідомляються "фальшиві дані про розміщення у Білорусі російської ракетної бригади".

Мінський політолог Юрик Царик в статті для інтернет-ресурсу RFRM також не виключає, що розвиток білорусько-українського конфлікту може виявитися вигідним для Москви: "З огляду на вихід у публічний простір ситуації з арештом українського журналіста, цілком можливо, що Кремль розраховує на ізоляцію Білорусі на саміті в Брюсселі за ініціативою української сторони (яку за замовчуванням готова підтримати Вірменія, а всередині ЄС - Литва)".

У свою чергу в огляді аналітичного центру Belarus Security Blog йдеться про те, що відмашку на арешти за шпигунство в Білорусі дають з самої гори: "Жоден керівник КДБ не візьме на себе відповідальність за затримання громадянина України за політично чутливою статтею кримінального кодексу, не маючи на руках конкретних фактів і не отримавши схвалення особисто Олександра Лукашенка".

У будь-якому разі цей скандал "мінус і для Лукашенка, і для (президента України - Ред.) Порошенка, які не змогли забезпечити вирішення питання по-тихому. Не дарма КДБ так оперативно почав давати інформацію. Думаю, зараз понесеться", - написав у Facebook очільник Belarus Security Blog Андрій Поротников.

20 листопада КДБ Білорусі без вказівки причин і обставин справи підтвердив факт затримання в Білорусі ще одного громадянина України. Відправлений у відрядження на Мінський тракторний завод директор "Заводу обважнювачів" у Костянтиніці Донецької області Олександр Скиба був затриманий ще 15 листопада. За неофіційною версією, в Білорусі його підозрюють у дачі хабара.