- Пане Штрубенхофф, деякі економісти кажуть, після вступу України до СОТ Росія, ймовірно, заблокує український експорт, а це – широкий спектор товарів – від молочної продукції до легкових автомобілів. Яка Ваша думка про це?

Складності у торгівлі із Росією - не новина. Ще у січні 2006 року було ембарго на імпорт українських сирів, молока та м’яса. Молочна галузь України втрачала до 2 мільйонів доларів на добу. Ризик, що росіяни закриють кордон, завжди існує, оскільки торгівля для них є елементом політики і це не залежить від вступу до СОТ.

- Яким буде обсяг здобутків або втрат українського господарства у найближчій перспективі?

Україна виграє від СОТ, інакше б вона не вступала до цієї організації. В першу чергу, виграють споживачі - завдяки дешевшим імпортним товарам. Виграє від цього сталева промисловість, яка є важливим чинником експорту. Водночас, у тимчасовому програші буде українська галузь товарів харчування, тиск імпорту саме в продовольчій галузі, посилиться. В аграрному секторі будуть в однаковій мірі позитивні та негативні тенденції. Гігантським експортним потенціалом, який має українське сільське господарство, треба скористатися. Сподіваємося на скасування Україною експортних квот та добрий урожай.

- А як позначиться СОТ на цінах продуктів в Україні, зокрема, на ціні хлібу?

Ціна хлібу в Україні встановлюється політично. Вона дотується. Тож, впливу на це СОТ не матиме. Щодо інших харчових продуктів, то, скоріш за все, через посилення конкуренції ззовні, в середньостроковій перспективі ціни в Україні впадуть. Україна, між іншим, – не дешева країна. Життя в Києві не дешевше, ніж у Берліні.

- В українській столиці і житло уже давно стало дорожчим, ніж в Берліні та навіть у Парижі. В якому напрямку будуть далі розвиватися ціни на ринку нерухомості?

Високі ціни не пов’язані із СОТ. Це пов’язано з тим, що людям, у яких є гроші, практично немає куди їх інвестувати, окрім нерухомості. Тіньові капітали шукають можливості для інвестицій. Будівельний ринок є непрозорим. Але, як це вже було у Чехії, Польщі та Угорщині, в найближчі роки ситуація на цьому ринку нормалізується.

- Українська влада йшла до СОТ майже 15 років. Як Ви вважаєте, українські чиновники зараз мають достатнє уявлення, що означає вступ до цієї організації?

Тут є ще багато над чим працювати. Ось один приклад – переклад пакету переговорного процесу, який включає 1,5 тисячі сторінок. Цей пакет був перекладений з англійської на українську лише за два дні перед ратифікацією Угоди з СОТ в Верховній Раді. Причому, англійська версія була в розпорядженні уже протягом двох місяців. Дуже шкода, оскільки саме для людей в урядових структурах, політиків повинні бути чітко зрозумілі негативи і позитиви вступу до СОТ. Щоб не було політизації цього питання. Поза сумнівом, повинна бути проведена чимала роз’яснювальна робота і це є особливим викликом для українського уряду.

- В Україні, здається, немає такої людини, котра б не чула про СОТ…

Мінекономіки робить дуже добру роботу в зв’язку з приєднанням до СОТ. На порталі міністерства існує дуже насичена інформацією веб-сторінка на цю тему. Я також хочу відзначити заслуги українського переговірника Валерія П’ятницького. Але слід зауважити, що тема СОТ не така проста. Вона пов’язана із торгівлею, а ці речі є складнішими, ніж здаються на перший погляд. І не варто сподіватися, що кожен чиновник, кожен урядовець одразу ж після вступу розбереться із цим.