1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Штучні сперматозоїди з пробірки

10 липня 2009 р.

Стати батьком – просто! У майбутньому для цього, можливо, навіть не потрібна буде участь чоловіків. Принаймні якщо вірити британським дослідникам, яким вдалося виростити сперматозоїди зі стовбурових клітин.

Сперматозоїди під мікроскопомФото: APTN

Аби штучно створити сперматозоїди поза чоловічим організмом, багато не потрібно. Перш за все, необхідно методом штучного запліднення отримати людський ембріон, з якого дослідники беруть ембріональні стовбурові клітини. Ембріон при цьому, звичайно, знищується. Саме тому, приміром, у Німеччині такі досліди заборонені. Потім ці клітини поступово ростуть у спеціальному рожевому живильному розчині. Завдяки додаванню окремих чітко визначених речовин для росту деякі з цих стовбурових клітин перетворюються на сперматозоїди.


Англійським науковцям університету Ньюкасла вдалося маркувати та виокремити вирощені таким чином сперматозоїди з живильного розчину. Керівник дослідження Карім Наєрніа запевняє, що на вигляд сперматозоїди здорові: «Наші клітини мають майже всі ті ж характеристики, що є притаманними сперматозоїдам, наприклад, рух. Вони мають хвостикову структуру, мають голівку, набір хромосом, а також протеїни, необхідні для розвитку та функціонування сперматозоїдів». Це він навіть задокументував на відео і оприлюднив у інтернеті.

Керівник дослідження Карім Наєрніа: "Метою нашої роботи є не створення дітей, а дослідження причин безпліддя".Фото: Newcastle University


Серед колег достатньо скептиків


Втім, все ще залишаються сумніви, чи є штучні сперматозоїди абсолютно здоровими та повноцінними. Ні відео, ні публікація даних у фаховому журналі «Stem Cells and Development», приміром, не змогли переконати науковця університету Шеффілда Елена Пейсі.


В інтерв’ю британському виданню «Guardian» та каналу BBC визнаний андролог заявив, що не переконаний у тому, чи можна називати штучно отримані клітини сперматозоїдами. Можливо, йдеться лише про недорозвинені види, що передують сперматозоїдам. Необхідно було б довести, що ці так звані сперматозоїди здатні також запліднити людську яйцеклітину. Втім, це заборонено навіть у Великобританії, відомій своїм ліберальним підходом до біотехнологічних досліджень.


Невдалі експерименти з мишами


Та й саме дослідження ще радше не завершене і вже точно не готове до застосування на практиці. Як запевняє Карім Наєрніа, воно слугує лише вивченню чоловічого безпліддя. Але яким чином може такий штучний лабораторний продукт допомогти пояснити порушення виробництва сперматозоїдів у чоловічих яєчках? Наскільки далекими від природних процесів є такі штучні сперматозоїди зі стовбурових клітин, свідчать досліди на мишах, які сам Наєрніа свого часу вже проводив в університеті Ґеттінген у Німеччині. Тоді мишачі яйцеклітини запліднювали штучними мишачими сперматозоїдами. В результаті були отримані миші, які були або незвично малими, або занадто великими. Більшість з них загинули впродовж кількох тижнів.


Використання штучних сперматозоїдів для запліднення людських яйцеклітин є сумнівним не лише з точки зору етики, а й зважаючи на медичні наслідки. Для безплідних чоловіків без власних сперматозоїдів це, в будь-якому разі, не варіант. Адже спочатку потрібно мати ембріон, аби отримати стовбурові клітини. Якщо відсутні нормальні сперматозоїди, створити ембріон можна лише методом клонування. Попри численні спроби, зокрема в університеті Ньюкасла, клонувати людський ембріон з клітин шкіри чи інших тканин організму поки не вдалося.


Протести з етичних міркувань


Крім того, на сполох вже б’ють різноманітні громадські організації. Жозефіна Квінтаваль, засновниця товариства з питань репродуктивної етики Comment on Reproductive Ethics (CORE), обурена: «Ми протестуємо, звичайно, передусім, з етичних міркувань. Ми вважаємо це моральним божевіллям. В принципі, ці дослідники беруть здорові людські ембріони і знищують їх, аби отримати стовбурові клітини, щоб потім виростити сперматозоїди. Виникає питання: що саме вони створюють? І з якою метою?»


Автори: Міхаель Ланге, Тетяна Бондаренко

Редактор: Наталя Неділько


Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW